Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/8420/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/8420/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П. суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., при секретарі: Черніченко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, та з урахуванням уточнених позовних вимог, просили: - визнати дії Відповідача щодо невключення ОСОБА_1 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 червня 2016 року №980-025-000002489, номер рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1, - протиправними; - визнати дії Відповідача щодо невключення ОСОБА_2 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 червня 2016 року № 980-025-000000838, номер рахунку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 , - протиправними; - визнати дії Відповідача щодо невключення ОСОБА_3 до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 червня 2016 року № 980-025-000002488, номер рахунку № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3, - протиправними; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 червня 2016 року № 980-025-000002489, номер рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 на суму 108026,25 грн.; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 , як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 червня 2016 року № 980-025-000000838, номер рахунку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 на суму 151875,48 грн.; - зобов`язати Уповноважену особу Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_3 , як вкладника ПАТ «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 червня 2016 року № 980-025-000002488, номер рахунку № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3 на суму 126504,53 грн. Підставою для звернення з позовною заявою стало незаконне, на думку Позивачів, невнесення інформації про них до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Михайлівський» за рахунок коштів Фонду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо невключення Позивача до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000002489, номер рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , - протиправними. Визнано дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо невключення Позивача до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000000838, номер рахунку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 , - протиправними. Визнано дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо невключення Позивача до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000002488, номер рахунку № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3 , - протиправними. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000002489, номер рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 на суму 108026,25 грн. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_2 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000000838, номер рахунку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 на суму 151875,48 грн. Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_3 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський», яка має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000002488, номер рахунку № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3 на суму 126504,53 грн. Не погоджуючись з постановленим рішенням, Уповноважена особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов залишити без задоволення. В апеляційній скарзі Відповідач не погоджується з рішенням суду першої інстанції, та посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Зокрема, Відповідач зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що Позивачі набули право на одержання гарантування суми відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб межах граничного розміру відшкодування, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Також, Відповідач звертає увагу на те, що між Позивачами та ТОВ «ІРЦ» було укладено договір позики, за умовами якого кошти Позивачі були передані у власність ТОВ «ІРЦ». Договір позики є двостороннім, укладений Позивачами безпосередньо з ТОВ «ІРЦ» без учасника банку як повіреного, а кошти, що вносились/отримувались за таким договором по своїй природі не є вкладом згідно з Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Таким чином, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не поширюється на ситуацію з Позивачами. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останні просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства. Іншими учасниками справи не подано відзив на апеляційну скаргу. Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. ст. 124-130 КАС України, в судове засідання не з`явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд за відсутності сторін. Згідно ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, в ПАТ «Банк Михайлівський» на ім`я ОСОБА_1 відкриті поточні рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ; на ім`я ОСОБА_2 в ПАТ «Банк Михайлівський» відкриті поточні рахунки № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 ; на ім`я ОСОБА_3 в ПАТ «Банк Михайлівський» відкриті поточні рахунки № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 . 14 квітня 2016 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-025-000221559, предметом якого є передача Позивачем вказаному Товариству у власність грошових коштів в розмірі 6000 грн., в порядку та на строк, передбачені цим Договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язується повернути кошти Позивачу ти виплатити проценти, в порядку та на умовах встановлених цим Договором (стаття 1). 10 травня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір про внесення змін до договору від 14 квітня 2016 року № 980-025-000221559, яким сторони домовили збільшити суму коштів, що передаються Позивачем вказаному Товариству, виклавши підпункт 1 пункту 1.2 розділу 1 «Предмет Договору» в іншій редакції, зазначивши 121000 грн. Також, 10 травня 2016 року між ОСОБА_3 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-025-000235314, предметом якого є передача Позивачем вказаному товариству у власність грошових коштів в розмірі 5000 грн. в порядку та на строк, передбачені цим Договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язується повернути кошти Позивачу ти виплатити проценти, в порядку та на умовах встановлених цим Договором (стаття 1). Відповідно до Договору від 15 лютого 2016 року № 980-025-000189822 ОСОБА_3 на таких же умовах, як і в інших зазначених вище договорах, передала ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 20000 грн., а додатковою угодою від 29 березня 2016 року сторони внесли зміни до Договору від 15 лютого 2016 року № 980-025-000189822, виклавши підпункт 1 пункту 1.2 розділу 1 «Предмет Договору» в іншій редакції, зазначивши 70000 грн. 10 травня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-025-000235351, предметом якого є передача Позивачем вказаному Товариству у власність грошових коштів в розмірі 5000 грн., в порядку та на строк, передбачені цим Договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язується повернути кошти Позивачу ти виплатити проценти, в порядку та на умовах встановлених цим Договором (стаття 1). Відповідно до Договору від 14 квітня 2016 року № 980-025-000221523 ОСОБА_2 на таких же умовах, як і в інших зазначених вище договорах, передав ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 12000 грн., а додатковою угодою від 11 травня 2016 року сторони внесли зміни до Договору від 14 лютого 2016 року № 980-025-000221523, виклавши підпункт 1 пункту 1.2 розділу 1 «Предмет Договору» в іншій редакції, зазначивши 147000 грн. Відповідно до Договору від 15 лютого 2016 року № 980-025-000189536 ОСОБА_2 на таких же умовах, як і в інших зазначених вище договорах, передав ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 25000 грн., а додатковою угодою від 15 березня 2016 року сторони внесли зміни до Договору від 15 лютого 2016 року № 980-025-000189536, виклавши підпункт 1 пункту 1.2 розділу 1 «Предмет Договору» в іншій редакції, зазначивши 42516 грн. 10 травня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договір № 980-025-000235699, предметом якого є передача Позивачем вказаному товариству у власність грошових коштів в розмірі 70000 грн., в порядку та на строк, передбачені цим Договором, а ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» зобов`язується повернути кошти Позивачу ти виплатити проценти, в порядку та на умовах встановлених цим Договором (стаття 1). Відповідно до Договору від 10 травня 2016 року № 980-025-000235723 ОСОБА_1 на таких же умовах, як і в інших зазначених вище договорах, передала ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 70000 грн. Відповідно до Договору від 15 лютого 2016 року № 980-025-000189865 ОСОБА_1 на таких же умовах, як і в інших зазначених вище договорах, передала ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» 90000 грн. Згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_3 , 19 травня 2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано на рахунок Позивача грошові кошти в розмірі: 5000 з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000235351 від 10 травня 2016 року»; 42516 грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000189536 від 15 лютого 2016 року»; 147000 грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000221523 від 14 квітня 2016 року». Всього - 194516 грн. Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_5 , 19 травня 2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано на рахунок позивача грошові кошти в розмірі: 5000 з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000235314 від 10 травня 2016 року»; 70000 грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-0001899822 від 15 лютого 2016 року»; 121000 грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000221559 від 14 квітня 2016 року». Всього - 196000 грн. Також, згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_3 № НОМЕР_6 , 19 травня 2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано на рахунок позивача грошові кошти в розмірі: 29,51 грн. з призначенням платежу: «Оплата процентів згідно з договором № 980-025-000235314 від 10 травня 2016 року», 206,55 грн. з призначенням платежу: «Оплата процентів згідно з договором № 980-025-0001899822 від 15 лютого 2016 року»; 446,30 грн. з призначенням платежу: «Оплата процентів згідно з договором № 980-025-000221559 від 14 квітня 2016 року». Всього 682,36 грн. Відповідно до виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , 19 травня 2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано на рахунок Позивача грошові кошти в розмірі: 70000 з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000235699 від 10 травня 2016 року»; 70000 грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000235723 від 10 травня 2016 року»; 90000 грн. з призначенням платежу: «Повернення коштів згідно з договором № 980-025-000189865 від 15 лютого 2016 року». Всього - 230000 грн. Також, згідно виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , 19 травня 2016 року ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» перераховано на рахунок Позивача грошові кошти в розмірі: 265,57 грн. з призначенням платежу: «Оплата процентів згідно з договором № 980-025-000189865 від 15 лютого 2016 року», 413,11 грн. з призначенням платежу: «Оплата процентів згідно з договором № 980-025-000235699 від 10 травня 2016 року»; 413,11 грн. з призначенням платежу: «Оплата процентів згідно з договором № 980-025-00235723 від 10 травня 2016 року». Всього 1091,79 грн. У той же час, на підставі постанови Правління Національного банку України від 23 травня року 2016 № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» від 23 травня 2016 року № 812, згідно з яким запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк Михайлівський» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича строком на 1 місяць з 23 травня по 22 червня 2016 року. Рішенням виконавчої дирекції Фонду строк тимчасової адміністрації продовжено до 22 липня 2016 та продовжено повноваження Уповноваженої Фонду на здійснення тимчасової адміністрації до 22 липня 2016 року включно. У подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України від 12 липня 2016 року № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 12 липня 2016 року № 1213 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень ліквідатора банку», згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнка Юрія Петровича з 13 липня 2016 року по 12 липня 2018 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 01 вересня 2016 року № 1702 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Михайлівський» делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05 вересня 2016 року включно. На офіційному сайті Фонду опубліковано оголошення про те, що з 18 липня 2016 року Фонд розпочинає виплати кошти вкладникам ПАТ «Банк Михайлівський». Не отримавши гарантованого відшкодування за вкладом в межах гарантованої суми, та власне на підставі повідомлення про визнання правочину нікчемним, в межах передбаченого КАС України шестимісячного строку Позивачі звернулися до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення Позивачів до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що суперечить приписам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії Уповноваженої особу Фонду щодо невключення Позивачів до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми (200 000 грн.), є протиправними, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Законом № 4452-VI). Частиною 1 статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Відповідно до частини 1 статті 1 та частини третьої статті 12 Закону № 4452-VI виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб. Частина 1 статті 26 Закону № 4452-VI передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. За правилами частин 1-3 статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Згідно із частиною 5 статті 27 Закону № 4452-VI протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Частина 6 статті 27 Закону № 4452-VI визначає, що Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону. Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року № 14 (Положення) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Перелік вкладників» (додаток 9) та за правилами формування csv файлів (додаток 10). Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Положення (на час вирішення спору) передбачено, що протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків. Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на CD-дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл csv формується за структурою інформаційного рядка файла «Загальний Реєстр / Реєстр переказів» (додаток 12) та за правилами формування csv файлів (додаток 10). Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру. Як вбачається з відзиву на адміністративний позов та апеляційної скарги, Відповідач вказав на підставу для невключення Позивачів до Переліку вкладників слугувало те, що наказами Уповноваженої особи ПАТ «Банк Михайлівський» від 01 червня 2016 року № 42/1 № 42/2 затверджені результати проведеної перевірки правочинів (у тому числі і договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі і договорів), що є нікчемними, викладені в Актах № 1 та № 2 Комісії по перевірці правочинів (у тому числі і договорів), що є нікчемними, за якими встановлено нікчемність правочинів (транзакцій) з виконання платіжних документів ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» по перерахуванню коштів. Також, Відповідач зазначив, що договори між Позивачами та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» є двосторонніми та по своїй суті не є вкладом згідно Закону № 4452-VI, тому на думку Відповідача, гарантії даного Закону не поширюються на ситуацію з Позивачами, а кошти, зараховані 19 травня 2016 року на рахунки Позивачів не підлягають виплаті у зв`язку з тим, що платіжна операція з повернення фінансовою компанією коштів Позивачам не має жодного відношення до банківського вкладу, а відтак підстави для задоволення позову - відсутні. При цьому, згідно із частиною 2 статті 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI визначає, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України; 9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства. Порядок виявлення нікчемних договорів, а також дій Фонду у разі їх виявлення визначаються нормативно-правовими актами Фонду. Між тим, суд першої інстанції правомірно зазначив, що фактично, Уповноважена особа Фонду визнала нікчемними розрахункові банківські операції з перерахування коштів з одного рахунку на інший. На дату запровадження в Банку тимчасової адміністрації кошти, які Позивачі передали в позику ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» вже обліковувалися на рахунках Позивачів, відкритих в ПАТ «Банк Михайлівський», оскільки ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» дострокового повернуло кошти Позивачам, у відповідності до укладених з Позивачами договорів та згідно норм чинного законодавства. В розумінні статті 2 Закону № 4452-VI Позивачі є вкладниками Банку, а кошти, які надійшли 19 травня 2016 року для них як вкладників за договором банківського рахунку, в розумінні тієї ж статті, є вкладом, на який поширюються гарантії, передбачені статтею 26 цього Закону. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону № 4452-VI вкладом є кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Тобто, передбачені Законом № 4452-VI гарантії за вкладом поширюються на осіб, які мають правовий статус вкладника неплатоспроможного банку (у розумінні статті 2 Закону № 4452-VI). Такий статус, з-поміж іншого, передбачає наявність вкладу, залученого, зокрема, на умовах договору банківського рахунка. За договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами (частини перша, друга статті 1066 Цивільного кодексу України). Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами (частина перша статті 1067 Цивільного кодексу України). Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов`язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом (частини перша та друга статті 1068 Цивільного кодексу України). Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що перерахування коштів з рахунків ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на рахунки Позивачів здійснено 19 травня 2016 року, тобто до прийняття Національним банком України рішення від 23 травня 2016 року № 14/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії неплатоспроможних» та до прийняття виконавчою дирекцією Фонду рішення № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», а також до прийняття рішення від 13 червня 2016 року №991 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк Михайлівський». ПАТ «Банк Михайлівський» виконуючи розрахункові документи ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» на переказ коштів на користь Позивачів, не набув права на кошти. ПАТ «Банк Михайлівський» не є стороною переказу коштів, а є лише виконувачем своїх зобов`язань перед клієнтами. Списання та зарахування коштів за банківськими рахунками здійснюється відповідно до договорів обслуговування банківських рахунків та Інструкції про безготівкові рахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, згідно з пунктом 1.4 глави 1 якої розрахунковий документ - документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача. Між тим, під час розгляду справи Відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б свідчили, що вчинені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави. Не надано також і обвинувального вироку суду, в якому було б встановлено вину Позивачів або посадових осіб ПАТ «Банк Михайлівський» з приводу укладення договорів банківського рахунку. Також, Відповідачем не надано доказів на підтвердження факту того, що дії посадових осіб ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» щодо перерахунку коштів на рахунки Позивачів суперечать закону. Отже, доводи Уповноваженої особи щодо нікчемності транзакцій з перерахунку коштів з мотивів перерахування коштів на рахунки Позивачів від іншої особи, не ґрунтуються на нормах законодавства. Крім того, Відповідачем не доведено, що укладення договорів та перерахування коштів на відповідні рахунки містять ознаки правочинів, які могли би спричинити неплатоспроможність Банку. Разом з цим, частиною 1 статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно із частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Частина 3 статті 228 Цивільного кодексу України визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету. Крім того, відповідно до пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Щодо посилання Відповідача на договір відступлення права вимоги між ПАТ «Банк Михайлівський» (новий кредитор) та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» (первісний кредитор), згідно з яким на користь ПАТ «Банк Михайлівський» відступлено права вимоги, належні ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий», що, на думку Відповідача, відбулося у порушення постанови Правління Національного банку України від 22 грудня 2015 року № 917/БТ «Про віднесення ПАТ «Банк Михайлівський» до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку» із внесеними постановою від 27 квітня 2016 року № 295/БТ змінами, то суд першої інстанції обґрунтовано зазначив наступне. Так, між Позивачами та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» укладено договори позики, де кредиторами виступають Позивачі, а не ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр». Відтак, факт укладення між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» договору відступлення права вимоги не міг жодним чином вплинути на нікчемність спірних операцій. Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду викладених в постанові від 04 липня 2018 року №826/1476/15, а саме: «Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону №4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів. При цьому, при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду особою, що здійснює повноваження органу управління банку. Тому факт того, що наказ уповноваженої особи Фонду не був оскаржений позивачем і є чинним, жодним чином не впливає на нікчемність правочину.» В апеляційній скарзі висновки про нікчемність правочину Відповідач обґрунтовує тим, що постановою Правління Національного банку від 22.12.2015 року року № 217/БТ Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський" віднесено до категорії проблемних та запроваджено особливий режим контролю за діяльністю банку. Зазначеною постановою встановлено ряд обмежень в діяльності банку. Постановою Правління Національного банку від 27.04.2016 року № 295/БТ пункт 4 постанови від 22.12.2015 року № 217/БТ, який встановлює обмеження, було викладено в новій редакції. ПАТ "Банк Михайлівський" уклав із ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договір відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 року. Згідно з умовами договору відступлення № 1805 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язалось відступити банку права вимоги, належні ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами. Банк, в свою чергу, зобов`язався оплатити права вимоги. Перелік кредитних договорів, права за якими відступається банку, міститься в реєстрі кредитних договорів. Відповідно до реєстру банк придбав права вимоги за 106265 кредитними договорами на загальну суму 1061074939,79 гривень за ціною 870000000,00 гривень, вказаний факт не заперечується Відповідачем. Також, 19.05.2016 року ПАТ "Банк Михайлівський" уклав із ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договір відступлення прав вимоги № l. Згідно з умовами цього договору відступлення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" зобов`язалось відступити Банку права вимоги, що належать ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та юридичними особами. Перелік договорів, права за якими відступаються банку з боку ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", міститься в реєстрі Основних договорів. Банк, в свою чергу, зобов`язався оплатити права вимоги за вартістю, зазначеною в реєстрі основних договорів, протягом 3-х робочих днів з дня підписання вказаного реєстру. Вартість відступлення права вимоги за 26-ю договорами купівлі-продажу цінних паперів склала 561585182,51 грн, що підтверджується Відповідачем у відзиві на адміністративний позов та апеляційній скарзі. На думку Відповідача, банком було вчинено операції, які йому було заборонено вчиняти. З огляду на вищивикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав вважати правочини банківського вкладу (депозиту), укладеного між ПАТ "Банк Михайлівський" та Позивачами, нікчемними, оскільки зазначені вище договори відступлення права вимоги стосуються взаємовідносин ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" ПАТ "Банк Михайлівський" та кредиторів ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", однак жодним чином не стосуються взаємовідносин ПАТ "Банк Михайлівський" з його вкладниками за договорами банківського рахунку, отже вчинення банком перерахування коштів за оплату договорів відступлення права вимоги не впливають на договори, за якими ПАТ "Банк Михайлівський" повинно повернути залучені як вклад кошти, з чим погоджується колегія суддів. Крім того, статтею 38 Закону № 4452-VI встановлено перелік обставин, за яких правочини, що вчинені саме банком. Водночас, як йдеться у повідомленні про нікчемність, Відповідач вважає, нікчемними не правочини між банком та Позивачами, а правочини щодо переведення коштів на рахунок вкладників від третьої особи. Однак, матеріали справи підтверджують факт перерахування коштів Позивачам в якості позики на рахунок ТОВ "Інвестиційно розрахунковий центр", а згодом повернення цих коштів на рахунок Позивачів в ПАТ "Банк Михайлівський". Відтак, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що правочини, укладені між банком та Позивачами у формі договору банківського рахунку є дійсними. При цьому, Уповноваженою особою Фонду не доведено наявність правових підстав для не включення Позивачів до переліку вкладників ПАТ «Банк Михайлівський», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, що суперечить приписам Закону № 4452-VI. З урахуванням наведеного, дії Уповноваженої особу Фонду щодо невключення Позивачів до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми (200 000 грн.), є протиправними, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про визнання протиправними дій Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича щодо невключення Позивачів до Переліку рахунків вкладників для виплати гарантованої суми за Договорами поточних банківських рахунків. Водночас, відповідно до положень ст. 27 Закону № 4452-VI (у редакції Закону України від 16 липня 2015 року № 629-VIII, яка діє з 01 липня 2016 року), Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Інформація про вкладника в переліку рахунків вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. За змістом розділу ІІ Положення про порядок відшкодування ФГВФО коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 протягом дії тимчасової адміністрації та/або ліквідації банку Уповноважена особа Фонду може надавати зміни та/або доповнення до переліків. Зміни та/або доповнення до переліків надаються неплатоспроможним банком до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (п. 59 рішення від 06 вересня 2005 року у справі "Гурепка проти України"); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (п. 158 рішення від 26 жовтня 2000 року у справі "Кудла проти Польщі") (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16 серпня 2013 року у справі "Гарнага проти України"). За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб зобов`язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладом у банку за рахунок Фонду Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо рахунків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як вкладників, що має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ "Банк Михайлівський" за рахунок Фонду. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 826/2785/17. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Розглянувши доводи Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в резолютивній частині. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року - змінити виклавши п`ятий, шостий та сьомий абзаци резолютивної частині в такій редакції: «Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо ОСОБА_1 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000002489, номер рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 на суму 108026,25 грн. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, щодо ОСОБА_2 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000000838, номер рахунку № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 на ім`я ОСОБА_2 на суму 151875,48 грн. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб зміни та/або доповнення до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо ОСОБА_3 , як вкладника Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський`за Договором поточного банківського рахунку «Поточний рахунок для обслуговування строкового вкладу (депозиту)» від 15 лютого 2016 року № 980-025-000002488, номер рахунку № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 на ім`я ОСОБА_3 на суму 126504,53 грн.» В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко Повний текст складено 09.04.2020 року.