Ухвала КЦС ВС № 759/19849/15-ц

УХВАЛА 31 березня 2020 року м. Київ справа № 759/19849/15-ц провадження № 61- 4602 ск 20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Журавель В. І., Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Дубовика Олега Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року та на постанову Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину, визнання права власності на Ѕ частку квартири, ВСТАНОВИВ : 05 березня 2020 року адвокат Дубовик О. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вказані судові рішення. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України в касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі адвокат Дубовик О. В. просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду й передати справу на новий розгляд, та посилаючись на пункт 1, 3 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначає, що апеляційний суд не застосував висновків Верховного Суду України, які регулюють питання набуття права власності на кооперативну квартиру залежно від джерела коштів, сплачених членом житлово-будівельного кооперативу, оскільки висновки Верховного Суду щодо питання застосування норм права в подібних правовідносинах відсутні. Крім того, суди неправомірно відмовили Дубовику О. В. у задоволенні клопотання про допит позивача в якості свідка. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках, якщо: - суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; - відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; - судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Згідно з пунктом 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: - суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або - суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. З огляду на викладене, касаційна скарга подана на зазначені судові рішення з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо її форми та змісту, а також положень Закону України «Про судовий збір». Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі наявне клопотання про зупинення дії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року, до завершення розгляду касаційної скарги. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Аналіз доводів указаного клопотання не дає підстави для висновку про наявність необхідності зупинення дії оскаржуваного рішення. Керуючись статтями 389, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, УХВАЛИВ : Відкрити касаційне провадження в даній справі. Витребувати з Святошинського районного суду міста Києва справу № 759/19849/15-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа Головне управління юстиції у місті Києві про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спадщину, визнання права власності на Ѕ частку квартири. У задоволенні клопотання адвоката Дубовика Олега Віталійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про зупинення дії рішення Святошинського районного суду міста Києва від 25 вересня 2019 року, залишеного без змін постановою Київського апеляційного суду від 12 лютого 2020 року відмовити. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою та змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в строк до 27 квітня 2020 року, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. О. Антоненко В. І. Журавель Є. В. Краснощоков