LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС296/815/18

від 10.04.2020 · Цивільна

Ухвала 10 квітня 2020 року м. Київ справа № 296/815/18 провадження № 61-5713 ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ : До Верховного Суду 23 березня 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року з пропуском строку, установленого частиною першою статті 390 ЦПК України. У касаційній скарзі заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отримала 21 лютого 2020 року, що підтверджується відповідними доказами. Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, заявник у розумний інтервал часу після отримання копії постанови суду апеляційної інстанції звернулася з касаційною скаргою, вважаю за можливе його поновити. Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Разом із цим, заявник у касаційній скарзі посилається на те, що звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Як вбачається із змісту касаційної скарги та судових рішень ухвалених у цій справі, позивачем, окрім позовної вимоги про визнання наказу про звільнення недійсним, поновлення на роботі, заявлялись також вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день поновлення на роботі. У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двохкатегоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі. Від цього висновку не відступила Велика Палата Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301 гс 18) де зазначено, що пільга щодо сплати судового збору не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Такий висновок зроблений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18, де також визначено, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Із поданої касаційної скарги слідує, що заявник у повному обсязі оскаржує постанову Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року, яку просить скасувати та залишити в силі рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 листопада 2018 року. Отже, судове рішення оскаржується також і в частині стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, тому ця вимога має бути оплачена судовим збором. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюванної суми. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду) встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печер. р-ні/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору та його розміру необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату та розмір. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, УХВАЛИВ : Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 10 лютого 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 08 травня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»