Ухвала КЦС ВС № 127/14021/15-ц

Ухвала 4 лютого 2020 року м. Київ справа № 127/14021/15-ц провадження № 61-14158ск19 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року у справі за позовомПублічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_1 , про визнання договору поруки припиненим, ВСТАНОВИВ: 16 грудня 2019 року подана касаційна скарга ОСОБА_1 , підписана його представником ОСОБА_2 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року, повний текст якої складено 5 червня 2019 року. Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2019 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків. Заявнику необхідно було вказати причини за яких ним або його представником не вчинялися жодні дії для своєчасного отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та зазначити обставини, що перешкоджали отриманню копії повного тексту постанови суду протягом тривалого часу. 24 січня 2020 року заявник подав до касаційного суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначив, що з повним текстом оскаржуваної постанови ознайомився 11 червня 2019 року у Єдиному державному реєстрі судових рішень, і вперше подав касаційну скаргу 22 липня 2019 року, яка йому повернена ухвалою Верховного Суду від 4 жовтня 2019 року у зв`язку із неусуненням недоліків скарги. Вказані заявником обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку, оскільки вдруге ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою лише 16 грудня 2019 року. Причин за яких заявником або його представником не вчинялися жодні дії для своєчасного отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції та обставин, що перешкоджали отриманню копії повного тексту постанови суду протягом тривалого часу, заявником не зазначено. З огляду на викладене, наведені заявником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року та постанови Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року, не можуть бути визнанні судом поважними. Особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, у тому числі щодо доведення поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (стаття 44 ЦПК України). Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, суд має виходити з того, що підстави пропуску строків можуть бути визнані поважними лише у тому випадку, якщо таке недотримання строків касаційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об'єктивних перешкод, що безумовно перешкоджали своєчасному зверненню з такою скаргою. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнанні судом неповажними. Європейський суд з прав людини зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35). Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34). На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 23 грудня 2019 року інших належних підстав для поновлення строку на касаційне оскарження заявником не наведено, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником ОСОБА_2 , на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2015 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко