Постанова КАС ВС № 200/5496/16-а(2-а/200/258/16)

ПОСТАНОВА Іменем України 09 квітня 2020 року Київ справа №200/5496/16-а(2-а/200/258/16) адміністративне провадження №К/9901/15481/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Коваленко Н.В., розглянувши в письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради про зобов`язання вчинити певні дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2017 року (прийняту у складі головуючого судді Женеску Е.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року (постановлену у складі колегії: головуючого судді Лукманової О.М., суддів Божко Л.А., Уханенка С.А.), В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог У березні 2016 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у місті Дніпропетровську ради (далі також - відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача надати йому та членам його сім`ї пільги щодо оплати 50% на оплату житлової площі, комунальних послуг, а також палива з 1 липня 2015 року. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для надання позивачу пільг на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки вказані пільги не передбачені чинним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію», а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просив скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про поширення на спірні правовідносини у цій справі Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №389 від 4 червня 2015 року, та змін, внесених Законом України №1166-VII від 27 березня 2014 року «Про запобігання фінансової катастрофи та створення умов для економічного зростання в Україні» в статтю 22 Закону України «Про міліцію», яка встановлює державні гарантії соціального захисту працівникам міліції. З огляду на вищенаведене, позивач вважає, що згідно із Законом України «Про міліцію», та відповідно будучи звільненим зі служби позивач і члени його сім`ї набули право довічно на 50 % знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Позиція інших учасників справи Від відповідача відзиву або заперечень на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 3 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі №200/5496/16-а, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений. У зв`язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду. Суддя-доповідач ухвалою від 8 квітня 2020 року прийняв до провадження адміністративну справу №200/5496/16-а та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 9 квітня 2020 року. При розгляді цієї справи в касаційному порядку учасниками справи клопотань заявлено не було. Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером за вислугою років, отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ», що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1 від 15 грудня 2006 року. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради як колишній працівник органів внутрішніх справ та мав право на пільги, якими користувався згідно із Законом України «Про міліцію». 16 листопада 2015 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради, в якій просив повідомити про причини припинення дії пільги на оплату комунальних послуг. Листом від 27 листопада 2015 року №306/06-01-16 Управління праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради повідомило ОСОБА_1 про те, що починаючи з 1 липня 2015 року право на отримання пільг категорії «міліціонер пенсіонер» при оплаті житлово-комунальних послуг залежить від середньомісячного доходу сім`ї, оскільки не було надано інформацію про дохід родини за попередні шість місяців, дія пільги припинена з 1 липня 2015 року. Окремо повідомило, що згідно пунктів 1 та 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» Закон України «Про міліцію» з 7 листопада 2015 року втратив чинність, пільги не передбачено. 30 листопада 2015 року Управлінням праці та соціального захисту населення Бабушкінської районної у м. Дніпропетровську ради повідомлено ОСОБА_1 про припинення дії пільг, які діяли згідно із Законом України «Про міліцію», шляхом направлення відповідного повідомлення № 6-3. 26 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління з заявою, в якій просив повідомити про причини не нарахування пільг. Листом від 27 січня 2016 року №З03/03-01-16 ОСОБА_1 повідомлено про те, що пільги при оплаті житлово-комунальних послуг Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено. Позивач, не погодившись із такими діями відповідача, звернувся до суду з позовом. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Оцінка висновків судів попередніх інстанції доводів учасників справи Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2017 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року відповідають, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року №565-XII (далі - Закон №565-XII), в редакції, чинній на час призначення позивачу спірної пільги, працівникам міліції та членам їх сімей надається 50 % знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива. Згідно з частиною шостою цієї ж статті за працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги за цим Законом. На підставі підпунктів «а» та «в» пункту 68 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в статтю 22 Закону №565-XII внесено зміни: частину четверту доповнено словами «в межах норм, встановлених законодавством», а частину шосту доповнено словами «якщо середньомісячний сукупний доход сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». Однак, зміни, внесені в підпункт «в» пункту 68 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008. Пунктом 12 розділу ІІ Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII частини шосту та 7 статті 22 Закону №565-XII викладено у такій редакції: «За працівниками міліції, звільненими зі служби за віком, хворобою або вислугою років, зберігається право на пільги згідно з цим Законом. Пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України». Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VІІІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон №76-VІІІ) внесені зміни в Закон №565-XII і частина сьома статті 22 викладена у новій редакції, згідно якої пільги, передбачені частинами четвертою, п`ятою та шостою цієї статті, надаються за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім`ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до вказаного Закону, Кабінетом Міністрів України 4 червня 2015 року прийнято постанову №389, яка набрала чинності 1 липня 2015 року та якою затверджено Порядок надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Вказаним Порядком визначено механізм реалізації права на отримання пільг з оплати послуг за користування житлом (квартирна плата, плата за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), комунальних послуг (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів), паливом, скрапленим газом, телефоном, а також послуг із встановлення квартирних телефонів (далі - пільги) залежно від середньомісячного сукупного доходу сім`ї осіб, які мають право на пільги згідно із законодавчими актами. Згідно з пунктом 2 цього Порядку дія останнього поширювалась на осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із Законом №565-XII. З 7 листопада 2015 року у зв`язку з набуттям чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) втратив чинність Закон №565-XII, відповідно до статті 22 якого позивач мав право на 50 % знижку по сплаті за користування житлом, комунальними послугами, та паливом. Абзацами 2 та 3 підпункту 15 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №580-VIII встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Отже, Закон №580-VIII не містить норм, які б передбачали пільги, а саме 50-відсоткову знижку по оплаті жилої площі, комунальних послуг, не тільки для колишніх міліціонерів, але і для тих, які виходять на пенсію після вступу цього закону в силу. Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини Рішення від 3 жовтня 1997 року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. Враховуючи те, що останнім в часі є Закон №580-VIII, то пріоритетними в даному випадку є положення саме цього Закону. Зазначені висновки суду узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в постановах від 20 лютого 2018 року у справі №484/655/16-а, від 17 квітня 2018 року у справі №243/4524/16-а, від 19 березня 2019 року у справі №183/7517/15 (2-а/183/13/16), від 20 березня 2019 року справі №367/6940/16-а та від 15 травня 2019 року у справі №159/1783/16-а. Посилання позивача на те, що таку пільгу встановлено йому довічно також є безпідставним, оскільки дія пільги нерозривно пов`язана з дією закону, яким її передбачено. У разі втрати законом чинності дія передбаченої ним пільги також припиняється. Враховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що відповідач, відмовляючи позивачу у наданні пільги, як пенсіонеру МВС України, у вигляді 50 % знижки по оплаті жилої площі, комунальних послуг, палива та електроенергії, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги У відповідності до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у справі. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в оскаржених судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Висновки щодо розподілу судових витрат Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення суду першої та апеляційної інстанцій, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Я.О. Берназюк Судді: І.В. Желєзний Н.В. Коваленко