Постанова 4874 № 918/845/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 квітня 2020 року Справа № 918/845/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Василишин А.Р. без виклику представників сторін за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16 січня 2020 р. (ухваленого суддею Марачем В.В., повний текст складено 16.01.20р) у справі № 918/845/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" до Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" про стягнення в сумі 77 835,81 грн. ВСТАНОВИВ: ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (надалі - позивач) звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (надалі - відповідач) про стягнення 77835,81 грн. штрафу за дострокове розірвання договору. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.01.20 року в задоволенні позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач, як споживач електричної енергії повідомив позивача, як постачальника про намір змінити електропостачальника за 21 день до такої зміни, як то встановлено умовами договору. Судом першої інстанції встановлено, що Акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" не порушено правил здійснення господарської діяльності, не вчинено ним правопорушення у сфері господарювання, а саме невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання по Договору № 3024/ВЦ від 26.12.2018 в частині своєчасного повідомлення попереднього постачальника електроенергії, яким в даному випадку являється Позивач, про зміну постачальника та дострокове розірвання договору. Беручи до уваги те, що позивач не довів належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу, а відтак і порушення прав та інтересів позивача діями відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення штрафу, і, відповідно про відмову у задоволенні позову. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 16.01.20 року та задоволити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що приєднавшись до заяви-приєднання, до умов договору, відповідач зобов`язаний повідомити позивача по дострокове припинення (розірвання) договору у місячний строк. Однак, споживач повідомив постачальника про припинення договору у строк, який менший одного місяця. У зв`язку з чим позивач вважає, що відповідач порушив умови договору, чим вчинив господарське правопорушення, а тому, позивач має право стягнути з відповідача штраф, відповідно до п. 13.3 договору та п. 8 комерційної пропозиції. Розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, 26 грудня 2018 року між ТОВ «Рівненська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) та ПАТ «Концерн Галнафтогаз» (споживач) укладено договір №3024-ВЦ про постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до пункту 2.1 договору постачальник зобов`язується продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі, передбачені умовами договору. Пунктом 3.2 Договору передбачено, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умов цього Договору. Відповідно до п. 6.1 Договору, споживач має право: вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей Договір у встановленому цим Договором та чинним законодавством порядку (п.п 10); перейти на постачання електричної енергії до іншого електропостачальника, у разі наявності договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та відсутності припинення постачання електричної енергії внаслідок наявності заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником, та/або достроково призупинити чи розірвати цей договір у встановленому ним порядку (п.п. 13). Відповідно до п.п. 4 п. 6.2 Договору, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед позичальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або Договором. Постачальник має право отримувати відшкодування збитків від споживача, що понесені постачальником у зв`язку з невиконаннням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов`язань перед постачальником, відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства, у тому числі отримувати відшкодування збитків від споживача за дострокове розірвання Договору у випадках, не передбачених Договором (п. 7.1.6). Споживач, відповідно до пункту 10.1 Договору, має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). Зміна постачальника електричної енергії, згідно пункту 10.2. Договору, здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ. За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п.13.3 договору). Згідно Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, яка є Додатком № 1 до Договору, споживач зобов`язаний у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднанні. Крім того, сторони підписали Додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу - комерційну пропозицію №2.01/1-РОЕК, якою встановлено, що у випадку не повідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору Споживачем, Споживач сплачує штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої Споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору (п. 8). З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом вих.№329 від 09.04.2019 р. повідомив позивача про намір змінити електропостачальника починаючи з 01.05.2019 та укласти договір на постачання електричної енергії з ПП «ОККО КОНТРАКТ». Позивач отримав вказаний лист 09.04.2019 р., про що свідчить штамп TOB «РОЕК» вх.№917 від 09.04.2019р. 02.09.19 р. постачальник звернувся до споживача з претензією № 231/ц від 02.09.19 р. про відшкодування 77319,85 грн. штрафу за дострокове розірвання договору про постачання електричної енергії. Однак, вказана претензія залишена споживачем без відповіді та задоволення. Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для застосування штрафних санкцій у розмірі 77 835 грн. 81 коп. є дії споживача щодо зміни постачальника електричної енергії під час дії чинного договору № 3024ВЦ від 29.12.2018 року, що призвело до його дострокового розірвання. При цьому позивач покликається на ст.ст. 216, 217, 231, 232 ГК України. Аналізуючи встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає за необхідне враховувати наступні положення чинного законодавства України. Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частин 1 та 2 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відповідно до ст. 4 Закону N 2019-VIII учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії (двосторонній договір); договір постачання електричної енергії споживачу, інші договори, передбачені відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. Статтею 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», передбачено, що споживач має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених цим Законом та правилами роздрібного ринку. Згідно з ч. 1 ст. 59 Закону України «Про ринок електричної енергії» зміна електропостачальника споживачем здійснюється на безоплатній основі у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку. Порядок зміни електропостачальника має, зокрема, визначати: 1) умови та процедури зміни електропостачальника; 2) положення щодо забезпечення належного та достовірного комерційного обліку споживача при зміні електропостачальника; 3) положення щодо обміну інформацією при зміні електропостачальника; 4) права та обов`язки електропостачальників, оператора системи передачі та/або оператора системи розподілу, споживача при зміні електропостачальника. П. 10.1 договору визначено, що споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальнника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату та строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про електропостачання). Пунктом 10.2 Договору №3024/ВЦ від 26.12.2018 сторони встановили, що зміна постачальника електричної енергії здійснюється згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ. Відповідно до п.5.5.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312, споживач електричної енергії має право змінювати електропостачальника на умовах, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» та цими Правилами. Порядок зміни електропостачальника за ініціативою споживача визначено п. 6.1 Правил. Зокрема, пунктом 6.1.1 Правил передбачено, що споживач має право в установленому цими Правилами порядку на зміну електропостачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії споживачу (постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг) з новим електропостачальником. Процес зміни споживачем електропостачальника забезпечується суб`єктами (учасниками) ринку електричної енергії та учасниками роздрібного ринку електричної енергії, які задіяні у процесі зміни електропостачальника та забезпечують зміну та інформаційний обмін під час такої зміни на безоплатній основі (п. 6.1.2). Відповідно до п. 6.1.3 Правил, зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору. Датою початку процедури зміни електропостачальника вважається дата отримання всіх необхідних даних, передбачених пунктом 6.1.5 цієї глави (п. 6.1.6). Тобто, днем повідомлення споживачем про намір змінити електропостачальника вважається дата зафіксованого звернення споживача до нового електропостачальника щодо наміру укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до п. 6.1.16 Правил, попередній електропостачальник після отримання від адміністратора комерційного обліку повідомлення про зміну електропостачальника повинен здійснити всі необхідні заходи щодо припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу зі споживачем на заплановану дату зміни електропостачальника. До припинення дії договору про постачання електричної енергії споживачу попередній електропостачальник зобов`язаний забезпечувати постачання електричної енергії на умовах чинного договору. Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна електропостачальника відбувається наступним чином: подання споживачем майбутньому постачальнику заяви приєднання з вихідними даними, подання новим постачальником запиту до адміністратора комерційного обліку. При цьому, ПКЕЕ не встановлють строк повідомлення діючого постачальника про намір достроково припинення (розірвання) з ним дії договору. Аналізуючи норми чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ні ЗУ «Про ринок електричної енергії», ні Правилами роздрібного ринку електричної енергії не встановлено чітких строків, в межах яких споживач зобов`язаний попередити діючого електропостачальника про намір укласти з новим електропостачальником договір про постачання електричної енергії. Вказаними нормативними актами встановлено лише період протягом якого має бути завершена зміна електропостачальника за ініціативою споживача та строк в межах якого споживач повинен повідомити нового електропостачальника, а не попереднього. Разом з тим, п. 3.2 договору сторони погодили, що споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ та умов цього договору. П.п. 10 п. 6.1 Споживач має право вільно обирати іншого електропостачальника та розірвати цей договір у встановленом цим договором та чинним законодавством порядку. Пунктом 10.1 Договору передбачено, що споживач має право у будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником, принаймні за 21 день до такої зміни вказавши дату або строки, в які буде відбуватися така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії). За умови дострокового розірвання договору за ініціативою споживача, споживач зобов`язаний сплатити постачальнику передбачені обраною споживачем комерційною пропозицією штрафні санкції чи іншу фінансову компенсацію за дострокове припинення договору (п.13.3 договору). Відповідно до п. 8 комерційної пропозиції №2.01/1-РОЕК, у випадку не повідомлення (повідомлення з порушенням строків) постачальника про дострокове припинення (розірвання) договору Споживачем, Споживач сплачує штраф у розмірі вартості електричної енергії, заявленої Споживачем, як прогнозований обсяг споживання в місяці, в якому було подано повідомлення про дострокове припинення дії договору (п. 8). Аналізуючи вказані умови договору суд приходить до висновку, що розділом 13 договору не визначено умов, за яких споживач може достроково розірвати договір. Водночас, передбачаючи у п. 3.2, 6.1(п.п. 10), 10.1, 10.2 договору право споживача у будь-який час змінити постачальника шляхом укладення нового договору, наслідком чого є дострокове припинення діючого договору (п. 13.5 договору), слід вважати, що сторони погодили дану обставину. Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що споживач у випадку дострокового розірвання договору за його ініціативою зобов`язаний сплатити постачальнику штрафні санкції, за умови не повідомлення постачальника або повідомлення про дострокове припинення договору з порушенням строків встановлених п. 10.1 Договору, тобто за 21 день до такої зміни. Інших строків для повідомлення про дострокове розірвання договору умовами договору не передбачено. Як зазначалось вище, споживачем електричної енергії, листом вих.№329 від 09.04.2019 повідомлено позивача про намір змінити електропостачальника починаючи з 01.05.2019 та укласти договір на постачання електричної енергії з ПП «ОККО КОНТРАКТ». Вказаний лист позивач отримав - 09.04.2019 р. про що свідчить штамп вх.№917 від 09.04.2019р. Тобто, відповідач повідомив позивача про намір змінити електропостачальника за 21 день до такої зміни, як встановлено пунктом 10.1 Договору №3024/ВЦ. Водночас, колегія суддів оцінює критично твердження позивача, що відповідач мав повідомити постачальника про дострокове розірвання договору в місячний строк, як то визначено в заяві приєднання та п. 13.7 договору. Насамперед, суд зазначає, що таку підставу, як порушення умов (неповідомлення про зміну даних у місячний строк), визначених в заяві приєднання, позивач не зазначав підставою застосування штрафних санкцій у позовній заяві, дані підстави викладені позивачем лише в апеляційній скарзі, а відтак не були предметом дослідження суду першої інстанції. Разом з тим, обставини, викладені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставами для застосування до відповідача штрафних санкцій, виходячи з наступного. Згідно Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, споживач зобов`язаний у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднанні. Разом з тим, в заяві-приєднання зазначені персоніфіковані дані споживача, початок постачання електроенергії, точки приєднання та реквізити споживача. При цьому заява не містить жодних умов щодо строку дії договору, порядку та умов постачання електричної енергії. Тобто, споживач в місячний термін повинен повідомити постачальника лише про зміну тієї інформації, яка зазначена в заяві-приєднання. Окрім того, умовами договору не передбачено застосування штрафних санкцій за неповідомлення про зміну такої інформації. Обгрунтовуючи позов позивач покликається виключно на п. 13.3 про дострокове розірвання договору споживачем та застосування на цій підставі до нього штрафних санкцій. Крім того, з аналізу вказаного пункту вбачається, що споживач мав повідомити постачальника в місячний термін про зміну інформації, тобто протягом місяця, коли ця зміна настала. Оскільки, станом на 09.04.19 р. (дата отримання повідомлення) договір про постачання електроенергії з новим постачальником ще не був укладений, при цьому, споживач лише повідомив позивача про намір укласти такий договір в майбутньому. Також не заслуговують на увагу покликання позивача на п. 6.1 ПРЕЕ, згідно яких, якщо споживач має чинний договір про постачання електричної енергії з фіксованим терміном (строком) дії, з метою уникнення штрафних санкцій за дострокове розірвання договору з боку попереднього електропостачальника споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору. Штрафними санкціями сторони забезпечують належне виконання умов договору. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язань вчиняється у письмовій формі (ч. 1 ст. 547 ЦК України). А відтак аналізу підляють саме умови правочину, що укладений між сторонами, якими останні регулюють питання дострокового припинення умов договору та покладення зобов`язань щодо стплати штрафних санкцій за такі дії. Проаналізувавши умови договору, зокрема п. 13.3 та п.8 комерційної пропозиції, суд дійшов висновку про дотримання відповідачем порядку, умов та строків, визначених договором, при зміні постачальника електричної енергії. Учасники господарських відносин, відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором. Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач довів належними доказами факт своєчасного повідомлення позивача про зміну постачальника та дострокове розірвання договору, що виключає наявність в його діях порушення умов договору та зобов`язань за ним, а тому підстави для застосування до нього штрафних санкцій відсутні. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 77835,81 грн. не підлягає задоволенню. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду. Відповідно до ст.. 129 ГПК України, судові витрати слід залишити за позивачем. Керуючись ст. ст. 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 16 січня 2020 р. у справі № 918/845/19 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Рівненської області від 16 січня 2020 р. у справі № 918/845/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу №918/845/19 повернути Господарському суду Рівненської області. Повний текст постанови складений "10" квітня 2020 р. Головуючий суддя Бучинська Г.Б. Суддя Філіпова Т.Л. Суддя Василишин А.Р.