Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/1275/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1275/19 Головуючий в 1 інстанції: Василяка Д.К. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Осіпова Ю.В., суддів - Косцової І.П., Танасогло Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року (м. Херсон, дата складання повного тексту - 24.07.2019р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білозерської районного державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 26.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Білозерської РДА, в якому просив суд: визнати дії державного реєстратора Білозерської РДА Ларяновського В.С. щодо внесення запису за № 2 482 175 0000 004226 від 16.12.2013 року про запис в Єдиному державному реєстрі про включення до Єдиного державного реєстру відомостей про ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), як фізичну особу - підприємця, платника єдиного внеску, номер взяття на облік №10000000082497 від 17.12.2013 року - нечинними, а вказані записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - недійсними з дня їх внесення, а саме з 16.12.2013р. по 17.12.2013р. відповідно; - зобов`язати державного реєстратора Реєстраційної палати виконавчого комітету Херсонської міської ради внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 07.06.2003р. (т.б. з дня набрання законної сили рішенням господарського суду Херсонської області від 27.05.2003р. по справі №2/206-ск). Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 03.12.2018р. йому стало відомо, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Білозерської РДА 16.12.2013р. було внесено запис за номером 24821750000004226 про взяття його на облік, як платника податків, платника єдиного внеску, номер взяття на облік № 10000000082497 , у якому зазначено про включення вказаних відомостей про ФОП з відміткою про недійсність Свідоцтва про державну реєстрацію. Оскільки, відповідно до рішення Господарського суду Херсонської області від 27.05.2003 р., яке набрало законної сили згідно положення ст.93 ГПК України 07.06.2003р., державна реєстрація позивача, як приватного підприємця - скасована, довідкою Відділу державної реєстрації виконкому Херсонської міської ради від 08.09.2009р. №43303 підтверджено, що позивач не зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, враховуючи викладене, дії державного реєстратора Білозерської РДА щодо внесення запису за № 24821750000004226 про взяття ОСОБА_1 на облік як платника податків, платника єдиного внеску, номер взяття на облік № 10000000082497 є неправомірним, а вказаний запис у ЄДР має бути визнаний недійсним. Ухвалою судді Херсонського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 року відкрито провадження у даній справі. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року - провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 - закрито на підставі п.1 ч.1 ст.238 КАС України. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, позивач ОСОБА_1 13.08.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права та просив скасувати ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24.07.2019 року та направити справу для продовження її розгляду по суті. 19.08.2019 року матеріали даної справи, разом із вказаною вище апеляційною скаргою, надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою судді П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2019р. вказану вище апеляційну скаргу залишено без руху з підстав не сплати апелянтом судового збору. Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2019р. відрито апеляційне провадження по даній справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження. Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши оскаржувану ухвалу суду 1-ї інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення. Так, розглядаючи справу по суті та приймаючи спірну ухвалу від 24.07.2019р. про закриття провадження у даній справі, суд 1-ї інстанції виходив з того, що цю справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне. Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За визначенням п.п.1,2 ч.1 ст.4 КАС України, «адміністративна справа» - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; «публічно-правовий спір» - це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Суб`єктом же владних повноважень, згідно зі ст.4 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. У випадку, якщо суб`єкт (у т.ч. орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції та, відповідно, не повинен вирішуватися адміністративним судом. Отже, враховуючи вищезазначені норми процесуального закону, можна зробити висновок, що необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення цим суб`єктом саме публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або надання адміністративних послуг, при цьому ці управлінські функції чи адміністративні послуги суб`єкт здійснює саме в тих правовідносинах, у яких виник спір. Як визначено ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Так, як вбачається з матеріалів справи та змісту адміністративного позову, позовні вимоги позивача фактично ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора, як суб`єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про включення (виключення) відомостей про фізичну особу - підприємця, як платника єдиного внеску. Отже, враховуючи вищевикладене, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції вважає, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи з питань, пов`язаних із взяттям ОСОБА_1 на облік як платника податків, платника єдиного внеску, а відтак, в даному випадку, фактично існує спір про право, що, в свою чергу, унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Таким чином, предметом розгляду в цій справі є не дії та рішення державного реєстратора як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, що свідчить про приватно-правовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Також при цьому, необхідно звернути увагу й на те, що аналогічну правову позицію з питання предметної юрисдикції у подібних правовідносинах вже неодноразово висловлювала Велика Палата Верховного Суду, зокрема, в своїх постановах від 23.05.2018р. у справі №914/2006/17, від 05.06.2018р. у справі №805/4506/16-а, від 27.06.2018р. у справі №815/6945/16від 27.11.2018р. у справі №820/3534/17, від 04.12.2018р. у справі №915/1377/17, від 29.01.2019р. у справі №813/1321/17, від 02.04.2019р. у справі №137/1842/16-а, від 06.11.2019р. у справі №826/3051/18, 18.09.2019р. у справі №807/950/17, від 02.10.2018р. у справі №911/488/18. Отже, за вказаних обставин, судова колегія, виходячи з суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки є несуттєвими, ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм процесуального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржувану ухвалу 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 24 липня 2019 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 10.04.2020р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова Т.М. Танасогло