Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/2156/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 квітня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/2156/19 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача - Турецької І. О., суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Проторус» до уповноваженої особи Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У жовтні 2019 року ПАТ «Проторус» звернулося до суду першої інстанції з позовом до уповноваженої особи Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку Ровинського Ю. О., в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову №342-ПД-1-Е від 15 липня 2019 року, якою за невиконання розпорядження департаменту НКЦПФР у Південному регіоні про усунення порушення законодавства про цінні папери від 01 листопада 2018 року №123-ПД-1-Е застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач вказував на порушення відповідачем процедури притягнення його до фінансової відповідальності, що виразилося у неналежному повідомленні про розгляд справи. Наступною підставою для задоволення вимог, на думку позивача, є порушення відповідачем вимог абз. 3, 4 п.2 параграфу VII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій від 16 жовтня 2012 року №1470 (далі - Правила №1470), позаяк оскаржувана постанова не описує суті вчиненого правопорушення, описова частина не містить викладу обставин та посилання на нормативно-правовий акт, норми якого порушено. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року, ухваленого в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, позов ПАТ «Проторус» задоволено. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем порушено порядок притягнення позивача до відповідальності, встановлений Правилами №1470, що виразилось у невжитті всіх необхідних заходів для здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення з повідомленням особи, щодо якої здійснюється розгляд такої справи. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Національна Комісія з цінних паперів та фондового ринку просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції залишено поза увагою наявний в матеріалах справи реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів з відбитком календарного штемпеля, який є доказом надіслання, не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи, ПАТ «Проторус» постанови про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів. На думку скаржника, пункт 14 розділу І Правил №1470, встановлює, що постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів вважається надісланою (врученою) юридичній особі, яка притягується до відповідальності, якщо її, у тому числі, надіслано поштою рекомендованим листом. До того ж, скаржник не погоджується із застосованою, для вирішення спірних правовідносин, практикою Верховного Суду, яка викладена у справах №826/10418/16 та №815/4569/17, оскільки вважає, що підстави позову та фактичні обставини справи є різними. Так, на його думку, у наведених справах, суд касаційної інстанції встановив факти ненаправлення на адресу правопорушника відповідної постанови про розгляд справи про правопорушення. Доводом апеляції є також невиконання позивачем розпорядження від 01 листопада 2018 року №123-ПД-1-Е, яким його зобов`язано в термін до 20 грудня 2018 року скликати та провести річні загальні збори акціонерів товариства за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2017 рік з копіями підтверджуючих документів. 07 квітня 2020 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив ПАТ «Проторус» на апеляційну скаргу, за яким товариство повністю підтримує правову позицію суду першої інстанції, викладену в рішенні, та наголошує про відсутність підстав для задоволенні апеляції. Відповідно до приписів ст.311 КАС України справу розглянуто у письмовому провадженні, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Фактичні обставини справи. 05 березня 2019 року уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - Гонтар Н.М. щодо ПАТ «Проторус» складено акт про правопорушення на ринку цінних паперів №127-ПД-4-Е. Так, встановлено, що ПАТ «Проторус» не виконало розпорядження щодо усунення порушень законодавства про цінні папери від 01 листопада 2018 року №123-ПД-1-Е, яким передбачено у термін до 20 грудня 2018 року скликати та провести річні загальні збори акціонерів товариства за підсумками фінансово-господарської діяльності в 2017 році. 25 березня 2019 року уповноважена особа Комісії - Шаровський С.П. застосував до ПАТ «Проторус», відповідно до постанови про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №161-ПД-1-Е, штраф в сумі 17 000,00 грн. 30 травня 2019 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку прийняла рішення №293, яким скасувала наведену постанову, а справу направила на новий розгляд. Підставою для скасування постанови було порушення уповноваженою особою Комісії вимог абз.2 п.2 розділу IV Правил №1470 щодо сповіщення особи про дату, час та місце складання акта, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати складання акта. 02 липня 2019 року уповноваженою особою Комісії - Ровинським Ю.О. прийнято постанову про призначення розгляду справи про правопорушення ПАТ «Проторус» на ринку цінних паперів №352 - ПД-1-Е, де зазначено, що розгляд справи відбудеться 15 липня 2019 року о 11:00 год. за адресою: м. Одеса, вул.Юрія та Івана Лип, буд.13, 8-й поверх, каб. 804. 03 липня 2019 р. дана постанова відправлена позивачу рекомендованим листом, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів №1926 та відомостями, розміщеними на офіційному веб - сайті ПАТ «Укрпошта». 15 липня 2019 року уповноваженою особою Комісії - Ровинським Ю.О. прийнято постанову про накладення на ПАТ «Проторус» санкції за правопорушення на ринку цінних паперів №342-ПД-1-Е, а саме, за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. До ПАТ «Проторус» застосований штраф в сумі 17 000,00 грн. Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач оскаржив її в адміністративному порядку, покликаючись на те, що тільки 18 липня 2019 року отримав рекомендований лист із постановою про призначення на 15 липня 2019 року розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, що позбавило його права на захист своїх прав. Однак рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №538 від 17 вересня 2019 року, постанову про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 15 липня 2019 року №342-ПД-1-Е залишено без змін, а скаргу ПАТ «Проторус» без задоволення. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, з огляду на таке. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року №448/96-ВР (далі - Закон №448/96-ВР). Згідно зі статтею 1 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексу заходів з метою упорядкування контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та попередження зловживань та порушень у цій сфері. Відповідно до ст.5 Закону №448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Відповідно до ст.6 Закону №448/96-ВР Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи. Згідно приписів ст.12 Закону №448/96-ВР уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка виявила факт вчинення юридичною особою правопорушення на ринку цінних паперів, складає акт, який разом з письмовими поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та пов`язаними з таким правопорушенням документами протягом п`яти робочих днів подає уповноваженій особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка має право застосовувати санкцію за правопорушення на ринку цінних паперів. Санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення. Уповноважена особа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку приймає рішення про застосування санкції протягом 30 робочих днів після отримання документів, що підтверджують факт правопорушення. Рішення про застосування санкції оформляється постановою, що надсилається юридичній особі, до якої застосовано санкцію. Порядок та строки розгляду Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення громадянами, посадовими особами та юридичними особами вимог законодавства на ринку цінних паперів визначається Правилами розгляду справ про порушення вимоги законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16 жовтня 2012 року №1470, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2012 року за №1855/22167 (далі - Правила №1470). Згідно пункту 1 Розділу VI Правил №1470 справа про правопорушення щодо юридичної особи розглядається у присутності керівника та/або представника юридичної особи, яка притягується до відповідальності. У разі відсутності керівника або представника юридичної особи справа про правопорушення розглядається за умови своєчасного повідомлення юридичної особи про місце і час розгляду справи згідно з вимогами пункту 4 розділу V цих Правил. Відповідно пункту 4 розділу V вказаних Правил уповноважена особа вирішує питання, передбачені у пункті 1 цього розділу, визначає дату розгляду справи про правопорушення та виносить постанову про це, яку надсилає юридичній особі, щодо якої порушено справу, не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи. Згідно пункту 11 Розділу I Правил №1470 постанова про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, акт про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про зупинення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про відновлення провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів (постанова по справі про адміністративне правопорушення), постанова про закриття справи про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про закриття провадження у справі про правопорушення на ринку цінних паперів, постанова про виправлення описок, розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери, розпорядження про скасування розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери вважаються надісланими (врученими) юридичній особі (посадовій особі чи громадянину), яка притягується до відповідальності, якщо їх вручено керівнику чи представнику юридичної особи (посадовій особі чи громадянину) під розписку або надіслано поштою рекомендованим листом. Доказом надіслання вищезазначених документів є реєстр (список) поштових відправлень рекомендованих листів, на якому працівником об`єкта поштового зв`язку проставлено відбиток календарного штемпеля, та касовий чек. Так, згідно наявного в матеріалах справи реєстру поштових відправлень рекомендованих листів від 03 липня 2019 року №1, вбачається, що Департамент національної комісії з цінних паперів та фондового ринку у південному регіоні у вказаний день поштою рекомендованим листом надіслано ПАТ «Проторус» за адресою: вул. Філатова, 27, м. Херсон, 73027 постанову про призначення розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів від 02 липня 2019 року №325-ПД-1-Е (а.с.36). Доказом надіслання вищезазначених документів є також Список №1926 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за номером відстеження 6506503435007, на якому працівником об`єкта поштового зв`язку проставлено відбиток календарного штемпеля (Одеса 65 «Укрпошта» 03.07.19 - 15) (а.с.37) та роздруківка з Укрпошта відстеження, з якого вбачається, що 03 липня відправлення прийнято, 09 липня 2019 року відправлення не вручено під час доставки:інші підстави, 06 серпня 2019 року відправлення вручено: за довіреністю (а.с.38). Таким чином, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо порушення відповідачем порядку притягнення позивача до відповідальності, встановлений Правилами №1470, що виразилось у невжитті всіх необхідних заходів для здійснення розгляду справи про адміністративне правопорушення з повідомленням особи, щодо якої здійснюється розгляд такої справи. Водночас, колегія суддів, перевіряючи зміст рішення суб`єкта владних повноважень на предмет чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України встановила наступне. Згідно ст. 238 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Статтею 250 вказаного Кодексу (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи доходів і зборів. Аналіз приписів наведеної статті дає підстави для висновку, що при виявленні факту вчинення суб`єктом господарювання правопорушення під час здійснення господарської діяльності, суб`єкт владних повноважень, приймаючи рішення про накладення штрафу, має діяти в межах граничних строків, встановлених частиною першою статті 250 ГК України. Закінчення встановлених зазначеною статтею строків застосування адміністративно-господарських санкцій виключає застосування таких санкцій. Як вбачається з матеріалів справи, про виявлене правопорушення на ринку цінних паперів відповідачу стало відомо 01 листопада 2018 року (дата розпорядження про усунення порушення законодавства про цінні папери департаменту НКЦПФР у Південному регіоні №123-ПД-1-Е), таким чином, адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу відповідач міг застосувати до 01 травня 2019 року, однак застосував 15 липня 2019 року, що є порушенням передбаченого ст.250 ГК України граничного строку. Правовий висновок, що застосування адміністративно-господарських санкцій, у спірних правовідносинах, регулюються ГК України і вони не можуть бути застосовані пізніше шести місяців з дня виявлення порушення, викладений в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі 815/2615/15 (провадження №К/9901/42873/18). Окрім того, у наведеному рішенні суд касаційної інстанції надав тлумачення застосування або спеціальної норми, а саме ст. 12 Закону №448/96-ВР, де встановлений максимальний строк притягнення до відповідальності у три роки з дня вчинення правопорушення, або ст. 250 ГК України, де визначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення. Так, суд пояснив, що Законом №448/96-ВР не встановлено строку притягнення до відповідальності з моменту виявлення правопорушення на ринку цінних паперів, а відтак при застосуванні цього строку слід керуватись нормою ст.250 ГК України, яка встановлює такий строк у шість місяців, Водночас, при застосуванні строку притягнення до відповідальності з моменту вчинення правопорушення на ринку цінних паперів слід керуватись трирічним строком, встановленим ч.6 ст. 12 Закону №448/96-ВР. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що підстави, які наведені вище, не були зазначені ПАТ «Проторус» у позові, але це не звільняє суд самостійно здійснити правильну правову кваліфікацію спірних правовідносин та застосувати для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 25 червня 2019 року у справі №924/1473/15, від 04.12.2019 р. у справі №917/1739 Велика Палата Верховного Суду підкреслила, що зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Отже, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Довід скаржника про невиконання позивачем обов`язку письмово повідомити про виконання розпорядження від 01 листопада 2018 року №123-ПД-1-Е спростовується змістом оскаржуваної постанови №342-ПД-1-Е, де вказано про інформування листом від 20 травня 2019 року №12 Департаменту НКЦПФР про проведення 25 квітня 2019 року річних загальних зборів акціонерів товариства за підсумками фінансово-господарської діяльності за 2017 рік, згідно ст. 32 Закону України «Про акціонерні товариства». Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що

мотивувальна частина рішення підлягає зміні і повинна бути викладена в редакції цієї постанови. Відповідно до приписів ст. 317 КАС України підставою для зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, у тому числі незастосування закону, який підлягав застосуванню. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до п.10 ч.6 ст.12 КАС України до справ незначної складності відносяться інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі незначної складності і справа була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для касаційного оскарження даного рішення. Керуючись статтями 308, 311, 317, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку - задовольнити частково. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Проторус» до уповноваженої особи Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування постанови про накладання санкції за правопорушення на ринку цінних паперів - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 10.04.2020 року.