Ухвала КЦС ВС № 233/800/19
від 09.04.2020 · ЦивільнаУхвала 09 квітня 2020 року м. Київ справа № 233/800/19 провадження № 61-2142ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ: Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (далі - Закон України № 460-IX). До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 порушує клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання вказаної скарги. Як на підставу звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 посилається на відсутність постійної роботи та майновий стан, у зв`язку з чим відсутня можливість сплатити судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», що підтверджується довідкою Головного управління Державної податкової служби у Сумській області від 16 березня 2020 року про відомості з державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів (вказаний документ знаходиться в матеріалах касаційного провадження). Вирішуючи питання за клопотанням ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового зборусуд виходить з наступного. Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд його касаційної скарги. З огляду на вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору підлягає задоволенню. Разом з тим, як вбачається з касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, заявник оскаржує у касаційному порядку постанову Донецького апеляційного суду від 23 грудня 2019 року, в резолютивній частині якої зазначено, що постанова апеляційного суду оскарженню у касаційному порядку як така, що ухвалена у малозначній справі, не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо («Воловік проти України», заява № 15123/03, від 06 грудня 2007 року). Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004). Зазначена справа є малозначною відповідно до вищенаведених приписів ЦПК України, однак з метою формування єдиної правозастосовчої практики та перевірки застосування судом процесуальних норм права, судове рішення у справі підлягає касаційному оскарженню, тому відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу. Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Керуючись статтею 394 ЦПК України, -
УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання та розгляд його касаційної скарги. Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати з Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу № 233/800/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя І. М. Фаловська