Постанова КЦС ВС № 537/5884/16-ц

Постанова Іменем України 18 березня 2020 року м. Київ справа № 537/5884/16-ц провадження № 61-11419св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Кузнєцова В. О., суддів: Жданової В. С., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі: Кременчуцька міська рада Полтавської області, міський голова міста Кременчука Полтавської області Малецький Віталій Олексійович, Комунальне підприємство «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» та Кременчуцької міської ради Полтавської області на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 листопада 2018 року у складі судді Сьоря С. І. та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2019 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Дряниці Ю. В., Кузнєцової О. Ю., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кременчуцької міської ради, міського голови м. Кременчука Малецького В. О., Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» (далі - КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг») та просив: визнати незаконним розпорядження міського голови міста Кременчука Малецького В. О. №591-КВ від 25 листопада 2016 року «Про звільнення з посади ОСОБА_1 » та поновити його на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на існуючих до звільнення умовах строкового трудового договору; стягнути з КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення до поновлення на роботі; стягнути з Кременчуцької міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету на його користь 500 000, 00 грн на відшкодування моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що на підставі розпорядження міського голови Бабаєва О. М. №174-КВ від 01 липня 2014 року його було призначено на посаду директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» тимчасово з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року. На підставі цього розпорядження 01 липня 2014 року з ним було укладено контракт на період з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року. Розпорядженням секретаря міської ради Івка В. М. №240-КВ від 16 вересня 2014 року термін дії укладеного з ним контракту було продовжено до 30 вересня 2015 року шляхом укладення додаткової угоди. На підставі цього розпорядження 17 вересня 2014 року з ним було укладено додаткову угоду до укладеного 01 липня 2014 року контракту терміном з 01 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року. Розпорядженням секретаря міської ради №214-КВ від 05 серпня 2015 року термін дії укладеного з ним як з директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» контракту продовжено до 30 вересня 2018 року шляхом укладення додаткової угоди. Відповідно до розпорядження міського голови Малецького В. О. № 53-КВ від 09 лютого 2016 року «Про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 » розірвано з 09 лютого 2016 року строковий трудовий договір, укладений з ним у формі контракту як з директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», на підставі пункту 6 частини першої статті 40 КЗпП України та його звільнено з цієї посади з 09 лютого 2016 року. Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 листопада 2016 року визнано незаконним вищевказане розпорядження міського голови Малецького В. О. та поновлено його на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на існуючих до звільнення умовах строкового трудового договору. 04 листопада 2016 року він звернувся із заявою до міського голови м. Кременчука Малецького В. О. про допуск його до виконання функціональних обов`язків директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» відповідно до вказаного судового рішення. Того ж дня він прибув до КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» повідомивши в. о. директора підприємства Прихнича О. М. про те, що він негайно має приступити до виконання обов`язків директора підприємтва, але ОСОБА_2 не допустив його до робочого кабінету, оскільки відсутнє розпорядження міського голови про поновлення його на даній посаді. У зв'язку з невиконанням міським головою м. Кременчука судового рішення про поновлення його на роботі 09 листопада 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло М. М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконаннявиконавчого листа №537/1499/16-ц від 04 листопада 2016 року. 10 листопада 2016 року державний виконавець Лукмасло М. М. прибув до м. Кременчука для проведення примусових виконавчих дій згідно рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2016 року та ним було складено акт про неможливість виконання рішення суду від 04 листопада 2016 року у зв'язку з перебуванням міського голови Малецького В. О. у відпустці. Виконуючий обов`язки міського голови Пилипенко В. М. відмовився видати розпорядження про його поновлення на роботі з огляду на відсутність у нього таких повноважень. 25 листопада 2016 року його запросили до Кременчуцької міської ради з трудовою книжкою для поновлення на роботі на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2016 року. Заступник міського голови Декусар В. В. ознайомив його з розпорядженням міського голови Малецького В. О. № 570-КВ від 15 листопада 2016 року про поновлення його на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», про що він поставив на зворотньому боці розпорядження особистий підпис, зазначив дату та час. Відразу після цього йому було вручено друге розпорядження міського голови Малецького В. О. № 591-КВ про звільнення його, ОСОБА_1 , з посади директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» у зв`язку з прогулом без поважних причин та припинення 25 листопада 2016 року дії контракту, укладеного 01 липня 2014 року з ним як директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». В розпорядженні не було вказано період прогулу (з якого по яке число). Починаючи з 04 листопада 2016 року він постійно вимагав у відповідачів виконати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука та поновити його на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». Недопущення його до роботи не можна вважати прогулом. Події, які відбувалися в зазначений період часу, негативно вплинули на його стан здоров`я. Постійні хвилювання, втрата нормальних життєвих зв`язків привели до того, що він захворів та був вимушений звернутися до лікарів. Відповідно до листка непрацездатності серії АДЕ №408647, відкритого 15 листопада 2016 року, він перебував на лікарняному по 25 листопада 2016 року включно, відтак його протиправно звільнили в період тимчасової непрацездатності. Діями відповідача йому заподіяно моральну шкоду, оскільки він був вимушений неодноразово звертатися до міського голови з метою поновлення на роботі, на що отримував необгрунтовані відмови. Внаслідок невиконання судового рішення відповідачем він був вимушений звертатися до відповідних органів, які примусово виконують судові рішення, витрачати сили та додаткові кошти для подачі заяви до виконавчої служби, яка знаходиться в м. Полтаві. Недопущення до роботи позбавило його та його родину єдиного джерела до існування, що в свою чергу призвело до втрати нормальних життєвих звязків, викликало додаткові зусилля для організації свого життя. Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 просив позов задовольнити. Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 листопада 2018 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним розпорядження міського голови м. Кременчука Полтавської області від 25 листопада 2016 року №591-КВ, яким звільнено директора Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ОСОБА_1 25 листопада 2016 року у зв`язку з прогулом без поважних причин та припинено 25 листопада 2016 року дію контракту, укладеного 01 липня 2014 року. Поновлено ОСОБА_1 з 25 листопада 2016 року на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на існуючих до звільнення умовах строкового трудового договору з доповненнями. Стягнуто з КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на роботі в сумі, яка відповідатиме розрахунку 461, 52 грн середньоденного заробітку помножені на кількість робочих днів вимушеного прогулу ( відповідна сума не враховує обов`язкових платежів, що повинні бути нараховані та утримані КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» при виплаті). Стягнуто з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 15 000 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що у порушення вимог статті 40 КЗпП України ОСОБА_1 звільнено з роботи в період його тимчасової непрацездатності. Позивач довів порушення його конституційного права на працю, заподіянняморальних страждань, пов`язаних з його повторним незаконним звільненням, йому доводиться докладати додаткових зусиль для організації свого життя, в тому числі звертаючись за правовою допомогою та до суду. Тому враховуючи характер і тривалість страждань, які зазнав позивач, істотність вимушених змін, час і зусилля, необхідні позивачу для відновлення колишнього стану, керуючись принципом розумності та справедливості, суди вважали, що з Кременчуцької міської ради Полтавської області, неправомірними діями якої ОСОБА_1 завдано моральну шкоду, підлягає стягненню 15 000, 00 грн на її відшкодування. Додатковим рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 16 січня 2019 року резолютивну частину рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 листопада 2018 року доповнено абзацами наступного змісту: Стягнути з КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на користь держави 938, 59 грн судового збору. Стягнути з Кременчуцької міської ради Полтавської області на користь держави 938, 59 грн судового збору. Стягнути з міського голови м. Кременчука Полтавської області Малецького В. О. на користь держави 938, 59 грн судового збору. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги У червні 2019 року Кременчуцька міська рада Полтавської області та КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просили скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2019 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . В обґрунтування касаційної скарги Кременчуцька міська рада Полтавської області зазначала, що розпорядженням міського голови № 570-КВ від 14 листопада 2016 року на виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області ОСОБА_1 було поновлено на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на існуючих до звільнення умовах строкового трудового договору. Заступником міського голови Декусаром В. В. в присутності ОСОБА_1 було зачитано розпорядження про поновлення його на роботі, проте останній відмовився від отримання копії вищевказаного розпорядження та підпису про ознайомлення з його змістом. З 15 листопада 2016 року по 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 не з`являвся в КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», про причини своєї відсутності не повідомляв, про що 15, 16, 17, 18, 21, 22, 23, 24 листопада 2016 року складено відповідні акти. 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 з`явився у приймальні заступника міського голови Декусара В. В. та пояснив, що вважає себе поновленим на роботі з моменту ухвалення Крюківським районним судом м. Кременчука 04 листопада 2016 року. Відтак, з 15 по 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 не з`являвся на своєму робочому місці та не повідомив КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» про причини своєї відсутності, тому розпорядженням міського голови № 591-КВ від 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади у зв`язку з прогулом на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. При з`ясуванні заступником міського голови Декусаром В. В. причин відсутності ОСОБА_1 на робочому місці останній не надав листок непрацездатності. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України підставою для припинення трудового договору є закінчення строку, крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна зі сторін не поставила вимогу про їх припинення. Останній контракт між Кременчуцькою міською радою Полтавської області та ОСОБА_1 підписаний на підставі розпорядження № 214-КВ від 05 серпня 2015 року, термін дії контракту - до 30 вересня 2018 року. Відтак, на момент ухвалення Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області 01 листопада 2018 року рішення у справі, контракт, укладений з ОСОБА_1 , припинив свою дію, тому його поновлення на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на існуючих до звільнення умовах строкового трудового договору з доповненнями є неможливим. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження розміру заподіяної ОСОБА_1 моральної шкоди. Розпорядженням № 570-КВ від 15 листопада 2016 року ОСОБА_1 було поновлено на займаній ним посаді, однак він не виявив бажання працювати та був звільнений розпорядженням міського голови № 591-КВ від 25 листопада 2016 року у зв`язку з прогулом, тому Кременчуцькою міською радою Полтавської області не була заподіяна ОСОБА_1 моральна шкода. Касаційна скарга КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» обґрунтована тим, що 15 листопада 2016 року було видано розпорядження № 570- КВ, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». Однак з 15 по 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці та не повідомляв у будь-яких спосіб про причини своєї відсутності, тому його обґрунтовано звільнили на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Станом на день звільнення ОСОБА_1 за прогул роботодавцю не було відомо про його перебування на лікарняному. Відповідно до статей 6, 267 ЦК України рішення суду не може зобов`язувати роботодавця продовжувати строкові трудові відносини з працівником, якщо відсутня на це воля роботодавця. Оскільки термін дії раніше укладеного з ОСОБА_1 контракту закінчився 30 вересня 2018 року, вказану посаду на сьогодні займає інша особа, з якою укладено контракт, відсутня можливість поновлення його на роботі на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 23 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» та витребувано її матеріали із суду першої інстанції, а ухвалою від 31 липня 2019 року - за касаційною скаргою Кременчуцької міської ради Полтавської області. 08 серпня 2019 року справа № 537/5884/16-ц надійшла до Верховного Суду. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-IXустановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому у тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Згідно з частиною третьою статті 400 ЦПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суди встановили, що на підставі розпорядження міського голови м. Кременчука №174-КВ від 01 липня 2014 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» тимчасово з 01 липня 2014 року по 30 вересня 2014 року згідно з укладеним контрактом. 01 липня 2014 року з директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ОСОБА_1 та Кременчуцькою міською радою в особі міського голови був укладений контракт терміном дії з 01липня 2014 року по 30 вересня 2014 року. 17 вересня 2014 року міжКременчуцькою міською радою в особі секретаря міської ради та ОСОБА_1 укладена додаткова угода до контракту від 01 липня 2014 року. За умовам даної додаткової угоди ОСОБА_1 був призначений на посаду директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на термін з 01 жовтня 2014 року по 30вересня 2015 року. На підставі розпорядження секретаря міської ради м. Кременчука № 214-КВ від 05 серпня 2015 року був продовжений термін дії контракту, укладеного з ОСОБА_1 , до 30 вересня 2018 року шляхом укладання додаткової угоди. На підставі розпорядження міського голови м. Кременчука № 53-КВ від 09лютого 2016 року розірвано строковий трудовий договір, укладений у формі контракту з ОСОБА_1 , на підставі пункут 6 частини першої статті 40 КЗпП України та звільнено ОСОБА_1 з посади директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 04 листопада 2016 року, яке набрало законної сили 02березня 2017 року, визнано незаконним розпорядження міського голови м. Кременчука Малецького В.О. №53-КВ від 09 лютого 2016 року «Про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 » та поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на існуючих до звільнення умовах строкового трудового договору з доповненнями. 04 листопада 2016 року ОСОБА_1 подав заяву на ім'я міського голови м. Кременчука Малецького В. О. про допуск його до виконання функціональних обов`язків директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» відповідно до рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2016 року на існуючих до звільнення умовах. 07 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про прийняття до примусового виконання виконавчого листа №537/1499/16-ц, виданого на виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2016 року, яким його поновлено на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». 09 листопада 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Лукмасло М. М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 537/1499/16-ц, виданого Крюківським районним судом м. Кременчука 04 листопада 2016 року. 10 листопада 2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень при примусовому виконанні вказаного рішення суду було складено акт про неможливість виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2016 року, оскільки міський голова м. Кременчука Малецький В. О. знаходився у відпустці, а виконуючий обов`язки міського голови ОСОБА_6 . не наділений повноваженнями видавати та підписувати розпорядження про поновлення на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ОСОБА_1 . 14 листопада 2016 року ОСОБА_1 звернувся до начальника Головного управління національної поліції Полтавської області із заявою про кримінальне правопорушення, передбачене статтею 382 КК України, а саме щодо умисного невиконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука у справі №537/1499/16- ц. Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 22 листопада 2016 року зобов`язано керівника органу досудового розслідування Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області внести відомості про кримінальне правопорушення, викладені в заяві ОСОБА_1 від 14листопада 2016 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань. 15листопада 2016 року міським головою м. Кременчука видано розпорядження №570-КВ, відповідно до якого на виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука усправі №537/1499/16ц від 04 листопада 2016 року поновлено ОСОБА_1 на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на існуючих до звільнення умовах строкового трудового договору з доповненнями. 30листопада 2016 року державнийвиконавець Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області виніс постановупро закінченнявиконавчогопровадження з приводу примусового виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2016 року, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» (виконавчий лист №537/1499/16-ц ) у зв`язку з виконанням рішення суду. Згідно акту від 15 листопада 2016 року з метою виконання вимоги державного виконавця про виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2016 року усправі №537/1499/16-ц в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», його було повідомлено засобами телефонного та поштового зв`язку про необхідність з`явитися з трудовою книжкою 15листопада 2016 року о 14: 30 год до Кременчуцької міської ради Полтавської області для ознайомлення з розпорядженням міського голови про виконання вказаного судового рішення. ОСОБА_1 у визначені дату та час з`явився особисто. Заступником міського голови Декусаром В. В. в присутності ОСОБА_1 , начальника юридичного управління Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської областіМирошніченка В. В., начальника Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Москалика І. В., головного спеціаліста-юрисконсульта Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Шаумян О. В. було зачитано текст розпорядження міського голови №570-КВ від 15 листопада 2016 року «Про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». Від отримання копії розпорядження міського голови, а також від підпису, що свідчив би про ознайомлення з цим розпорядженням, ОСОБА_1 відмовився та не надав свою трудову книжку для внесення до неї відомостей щодо поновлення його на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг». 18 листопада 2016 року ОСОБА_1 направив на ім`я міського голови Малецького В. О. письмову заяву про негайне виконання рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 04 листопада 2016 року щодо поновлення його на роботі. Відповідно до актів про відсутність ОСОБА_1 на КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» від 15 листопада 2016 року, 16 листопада 2016 року, 17 листопада 2016 року, 18 листопада 2016 року, 21 листопада 2016 року, 22 листопада 2016 року, 23 листопада 2016 року, 24 листопада 2016 року, складених працівниками КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», ОСОБА_1 у дні складення вказаних актів з 08:00 год до 16: 55 год на КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» не з`являвся, про причини відсутності не повідомляв, письмові вимоги з передачею йому керівництва підприємством та іншої необхідної документації не надходили. 25 листопада 2016 року начальник УЖКХ виконавчого комітету Кременчуцької міської ради звернувся до міського голови м. Кременчука з листом, у якому зазначив, що з 15по 25 листопада 2016 року ОСОБА_1 на робочому місці не з`являється та не повідомляє про причини його відсутності, у зв`язку з чим просить отримати від ОСОБА_1 пояснення причин його відсутності на робочому місці та розглянути питання у відповідності до положень пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Відповідно до акту від 25 листопада 2016 року, ОСОБА_1 , перебуваючи в приміщенні Кременчуцької міської ради Полтавської області, відмовився надавати письмові пояснення про причини відсутності на робочому місці на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг у період з 15 по 25 листопада 2016 року. Розпорядженням міського голови м. Кременчука Полтавської області №591-КВ від 25 листопада 2016 року звільнено директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ОСОБА_1 . 25 листопада 2016 року із займаної посади у зв`язку з прогулом без поважних причин та припинено 25 листопада 2016 року дію контракту, укладеного 01 липня 2014 року з директором КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» ОСОБА_1 . В трудовій книжці ОСОБА_1 міститься запис, внесений 25листопада 2016 року за номером 21, про поновлення на посаді директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг», в також запис, внесений 25листопада 2016 року за номером 22, про звільнення з посади директора КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» у зв`язку з прогулом. Судами встановлено, що згідно листка непрацездатності серії НОМЕР_1 , виданого Центром первинної медико-санітарної допомоги м. Горішні Плавні, ОСОБА_1 у період з 15листопада 2016 року по 25 листопада 2016 року перебував на лікарняному. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Таким чином, пунктом 4 статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника. Обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця. Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази. Відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Аналогічна позиція викладена в пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06 листопада 1992 року № 9, в якій зазначено, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці (частина 3 статті 40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність. Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника. У справі, яка переглядається, судами встановлено, що починаючи з 15 по 25 листопада 2016 року включно ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні, тобто його звільнення 25 листопада 2016 року відбулось в період тимчасової непрацездатності, а його відсутність на робочому місці у період з 15 по 25 листопада 2016 року зумовлена поважними причинами. Враховуючи наведене, його звільнення у період тимчасової непрацездатності суперечить вимогам частини третьої статті 40 КЗпП України та є незаконним. Частиною другою статті 235 КЗпП України визначено, що при ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Таким чином висновок судів першої та апеляційної інстанції про стягнення з КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» на користь ОСОБА_1 невиплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу є обґрунтованим та таким, що відповідає частині другій статті 235 КЗпП України. Обчислюючи середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню, судом першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховано положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №

100. Правильність розрахунку, проведеного судом першої інстанції та перевіреного апеляційним судом, КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» не спростовано, власного розрахунку не наведеного. Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Частиною першою статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Згідно зі статтею 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням встановлених обставин справи, характеру та тривалості моральних страждань, які зазнав позивач у зв`язку з повторним звільненням з порушенням положень КЗпП України, необхідністю докладати додаткові зусилля для організації свого життя, керуючись принципами розумності та справедливості суди попередніх інстанцій зробили обґрунтовані висновки про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 . Доводи касаційних скарг є аналогічними доводам, викладеним в апеляційних скаргах, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції та їм надана належна правова оцінка, вони не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційні скарги КП «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» та Кременчуцької міської ради Полтавської області залишити без задоволення, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2019 року залишити без змін. Щодо судових витрат Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. Оскільки касаційні скарги залишені без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат. Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційні скарги Комунального підприємства «Спеціалізований комбінат ритуальних послуг» та Кременчуцької міської ради Полтавської області залишити без задоволення. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 01 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 13 травня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. О. Кузнєцов СуддіВ. С. Жданова С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов