Ухвала КЦС ВС № 462/6334/18

Ухвала 03 квітня 2020 року м. Київ справа № 462/6334/18 провадження №61-5280ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н.Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О.М., Білоконь О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за договором підряду, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за договором підряду. Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Рішення судів мотивовані тим, що позивачем не доведено, які роботи, в якому обсязі і на яку суму не були виконані відповідачем. Доводи позивача про розірвання договору в односторонньому порядку не підтверджені належними доказами, тому посилання на зникнення правової підстави для набуття відповідачем коштів виключає застосування положень статті 1212 ЦК України. У березні 2020 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом не було враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17, провадження № 12-125гс18, що призвело до неправильного висновку щодо відсутності у позивача права на повернення коштів як безпідставно набутого майна у зв`язку з припиненням договірних відносин між сторонами, передбаченого статтею 1212 ЦК України. Крім того заявник зазначає, що у спірних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду щодо права замовника на односторонню відмову від договору підряду. Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. За змістом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, її подано на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою з таких підстав. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частинами, першою - третьою статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Згідно з статтею 843 ЦК України, у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною (стаття 844 ЦК України). Відповідно до статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів установлюються в договорі підряду. Якщо в договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту. Згідно зі статтею 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Відповідно до частини третьої статті 858 ЦК України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків. За змістом наведених норм права наявність обставин, які дають право замовнику відмовитись від договору підряду і вимагати відшкодування збитків, повинен доводити замовник. Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують невиконання умов договору відповідачем, оскільки з їх змісту неможливо встановити ні факт оплати позивачем вказаних послуг відповідно до договору підряду, ні предмет договору чи обсяг виконаних робіт відповідно до наданого позивачем кошторису, при цьому встановивши, що відповідачем була виконана частина робіт по спорудженню індивідуального житлового будинку. Щодо посилання заявника у касаційній скарзі щодо неврахування апеляційним судом правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 червня 2018 року у справі № 910/9072/17, провадження № 12-125гс18, слід зазначити наступне. У пунктах 6.6-6.10 вказаної постанови, на які посилається заявник, міститься висновок щодо можливості застосування положень статті 1212 ЦК України за умови припинення договірних відносин між сторонами. ОСОБА_1 зазначає, що суди не надали належної оцінки доказам того, що він відмовився від договору підряду в односторонньому порядку 04 грудня 2015 року. Оскільки апеляційним судом в оскаржуваній постанові враховано аналогічну позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, провадження № 12?182гс18, та встановлено, що доводи заявника щодо припинення договору між сторонами в односторонньому порядку не доведено належними доказами, аргументи заявника щодо неврахування висновку Верховного Суду є безпідставними. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року та відмову у відкритті касаційного провадження у даній справі на підставі пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України, оскільки Верховний Суд 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, провадження № 12-182гс18, виклав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку. Керуючись пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 квітня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 04 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за договором підряду. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян О. В. Білоконь