Постанова Житомирський апеляційний суд № 294/1417/19
від 09.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДУКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №294/1417/19 Головуючий у 1-й інст. Мандро О. В. Категорія 29 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Коломієць О.С. суддів: Шевчук А.М., Талько О.Б. розглянувши у місті Житомирі в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників) цивільну справу № 294/1417/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом на спадкове майно за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2020 року, яка постановлена суддею Мандро О.В. в м.Чуднів в с т а н о в и в : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, у якому просив визначити йому додатковий строк тривалістю два місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та понесені судові витрати. Ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2020 рокупозовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику. Не погоджуючись з даною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вказує, що ним вимоги ухвали від 04.10.2019 року були виконані в повному обсязі, про що свідчить його заява від 20.12.2019 року подана до канцелярії суду. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом під час розгляду справи встановлено, що ухвалою Чуднівського районного суду Житомирської області від04 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з тих підстав, що вона подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.95, 177 ЦПК України, а саме: позивач не надав суду належним чином засвідчені копії усіх письмових доказів доданих до позовної заяви та не надав копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 . На виконання вимог даної ухвали суду першої інстанції, позивач 24.12.2020 року подав до канцелярії суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, разом із засвідченими копіями письмових доказів в трьох примірниках, оригінали яких знаходяться у позивача. Також зазначив, що надати оригінали інших документів, які додані до позовної заяви, а саме: свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , свідоцтво про смерть ОСОБА_5 та рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 16.01.2018 року у справі №294/1426/17, не має можливості через те, що оригінали свідоцтв знаходяться у відповідача ОСОБА_2 , а рішення суду в Чуднівському районному суді Житомирської області. Постановляючи ухвалу від 14 січня 2020 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 не виконав у повному обсязі вимоги ухвали суду від 05.10.2019 року, а саме не надав належним чином засвідчених трьох копій про смерть ОСОБА_4 . Такий висновок суду є помилковим виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Тобто, підставою для залишення без руху позовної заяви на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі є виключно недотримання позивачем вимог ст.ст.175, 177 ЦПК України. Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначено у ст. 175 ЦПК України, а положеннями ст. 177 ЦПК України передбачено перелік документів, що додаються до позовної заяви. Відповідно до п.п.5, 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Правила цієї статті щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Відповідно до ч. 5 вказаної норми, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті тітки ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно позовної заяви, ОСОБА_1 додавав до неї копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 на одному аркуші в трьох примірниках відповідно до кількості відповідачів. При цьому з матеріалів справи слідує, що акт про відсутність у додатках до позовної зави копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 у трьох примірниках, працівниками канцелярії Чуднівському районному суді Житомирської області відповідно до «Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України», яка затверджена наказом ДСА України 20.08.2019р. № 814, не складався. Тобто доказів того, що копія даного свідоцтва не була додана позивачем до позовної заяви матеріали справи не містять. Звертаючись до суду із заявою про усунення недоліків ОСОБА_1 додав належним чином засвідчені копії письмових доказів в трьох примірниках, оригінали яких знаходяться у нього. При цьому також зазначив, що надати оригінали інших документів, які додатні до позовної заяви, в тому числі свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , не має можливості через те, що оригінал даного свідоцтва знаходяться у відповідача ОСОБА_2 . Саме з цих підстав копія наданого документа позивачем засвідчена не була. Наведене свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 дотримався вказаних положень ЦПК України та усунув в повному обсязі недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 04 жовтня 2019 року. Крім того суддя не врахував того, що згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 року, суддя вправі відмовити у відкритті провадження у справі лише з підстав, передбачених законом. Не допускається відмова у відкритті провадження у справі з мотивів недоведеності заявленої вимоги, відсутності доказів, пропуску строку позовної давності та інших не передбачених законом підстав. За таких обставин, колегія суддів вважає, що достатніх підстав для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу у суду не було. З наведеного вбачається, що ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чуднівського районного суду Житомирської області від 14 січня 2020 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий Судді