Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/70/16-ц

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/70/16-ц Головуючий у 1-й інст. Вдовиченко Т. М. Категорія 26 Доповідач Миніч Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого судді: Миніч Т.І. суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М. секретаря судового засідання Ковальської Я.В. з участю позивача розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Вдовиченко Т.М. у цивільній справі № 274/70/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Філії Житомирського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа: Відділення ТВБВ №10005/043 Філії Житомирського обласного управління Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про визнання незаконними дій працівників Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про повернення строкового банківського вкладу та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої з вини відповідача, - в с т а н о в и в: У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Просив повернути строковий банківський вклад та відшкодувати матеріальну і моральну шкоду, завдану, на його переконання, з вини відповідача. Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2020 року позовну заяву залишено без розгляду. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі. На думку апелянта, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Зокрема зазначає, що він повідомляв суд першої інстанції про своє перебування на лікуванні. Проте докази станом на 31.01.2020 року про термін лікування не надав, оскільки з 20.01.2020 року по 03.02.2020 року ще знаходився на лікуванні. Крім того, на думку апелянта, в матеріалах справи відсутні докази про вручення йому судових повісток під розписку. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 повторно, без поважних причин, не з`явився в підготовче судове засідання, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання. Натомість 23.01.2020 року подав дві ідентичні заяви про зупинення провадження у справі, відкладення розгляду справи, оскільки він перебуває на лікуванні згідно направлення від 17.01.2020 року, але доказів про термін лікування суду не надав. Проте, в повній мірі погодитися з висновками суду неможливо, виходячи із наступного. Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України, сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідно до ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Законодавець у ст.210 ЦПК України стосовно строків розгляду справи звернув увагу на те, що справа в суді розглядається протягом розумного строку. В контексті ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка поряд з практикою Європейського Суду з прав людини, є джерелом права в Україні «розумність тривалості провадження повинна оцінюватися у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади та важливість предмета спору для заявника». Згідно з ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду. Крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Тобто, суд вправі постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду, за умови, що позивач був належним чином повідомлений і повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності незалежно від поважності підстав неявки у судове засідання і за його відсутності вирішити спір неможливо. В даному випадку з матеріалів справи вбачається, що судове засідання призначене до розгляду на 23.10.2019 року о 15-30 год. не відбулось, оскільки суддя знаходився в іншому процесі у справі №274/2531/19. Розгляд справи відкладено на 19.12.2019 р.(а.с.144 Т-7). Згідно розписки від 02.12.2019 року ОСОБА_1 особисто отримано судову повістку про виклик в судове засідання на 14-30 год. 19.12.2019 року(а.с.156 Т-7). 16.12.2019 року ОСОБА_1 подано заяву про зупинення провадження у справі та відкладення її розгляду у зв`язку з перебуванням останнього на лікуванні (а.с.157 Т-7). Відповідно до довідки судове засідання призначене до розгляду на 19.12.2019 року о 14-30 год. не відбулось, оскільки сторони не з`явились. Розгляд справи відкладено на 31.01.2020 р.(а.с.163,164 Т-7). Згідно розписки від 08.01.2020 року ОСОБА_1 особисто отримано судову повістку про виклик в судове засідання на 14-10 год. 31.01.2020 року(а.с.170 Т-7). 16.01.2020 року ОСОБА_1 подано клопотання про відкладення та заяву про зупинення провадження у справі та відкладення її розгляду у зв`язку з перебуванням останнього на лікуванні від 23.01.2020 року(а.с.171-175,177,178 Т-7). На підтвердження доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 подав ряд ксерокопій медичних документів а саме: виписку із медичної карти стаціонарного хворого №4813 від 19.12.2019 р.; направлення в Житомирський обласний онкологічний диспансер від 17.12.2019 р.; консультаційний висновок спеціаліста від 23.01.2020 р.; виписка № 24 із медичної карти стаціонарного хворого від 03.02.2020 р. (поступлення в стаціонар 20.01.2020 р. виписка з стаціонару 03.02.2020 р.; результати до госпітального обстеження від 03.02.2020 р. (а.с.284-287 Т-7). Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач повторно в судове засідання не з`явився без поважних причин, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. Проте, в матеріалах справи містяться докази, а саме медичні документи, що підтверджують поважність причини повторної неявки в судове засідання - виписка №24 із медичної карти стаціонарного хворого від 03.02.2020 р. (поступлення в стаціонар 20.01.2020 р. виписка з стаціонару 03.02.2020 р.)(а.с.286 Т-7). Також в оскаржуваній ухвалі відсутнє обґрунтування неможливості розгляду справи за відсутності позивача (п.3 ч.1 ст.257 ЦПК). За таких обставин суд дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду. З огляду на викладене та відповідно до п.3 ч.1 ст.379 ЦПК ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.258,259,367,368,374,379,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити. Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий: Судді: Повний текст постанови складений 08.04.2020 року.