LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4807331/2558/17

від 08.04.2020 ·

Дата документу 08.04.2020 Справа № 331/2558/17 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №331/2558/17 Головуючий у 1 інстанції Жукова О.Є. Провадження № 22-ц/807/1146/20 Суддя-доповідач Онищенко Е.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого Онищенка Е.А. суддів: Бєлки В.Ю., Кухаря С.В. за участю секретаря судового засідання Волчановій І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Пянтковська Оксана Григорівна про визнання правочину недійсним і застосування наслідків недійсності,- В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Пянтковська О.Г. про визнання правочину недійсним і застосування наслідків недійсності. В ході судового розгляду справи представник позивача заявив клопотання про призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи з метою з`ясування в якому психічному та фізичному стані знаходився ОСОБА_4 на час укладання оспорюваного договору дарування з урахуванням даних медичної картки ОСОБА_4 КУ «ЗОКЛ» ЗОР . Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2020 року у справі призначено психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Комунальної установи «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Запорізької обласної ради. На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

1. В якому психічному стані знаходився ОСОБА_4 , 1943 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час укладання договору дарування квартири 16 вересня 2015 року, посвідченого 16 вересня 2015 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом ЗМНО та зареєстрований в реєстрі за № 2585 (з урахуванням даних медичної картки Депутат Анатолія ОСОБА_6 КУ «ЗОКЛ» ЗОР з 23.10.2013 по 11.09.2015)? 2.Чи міг ОСОБА_4 ,1943 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час укладання договору дарування квартири 16 вересня 2015 року , посвідченого 16 вересня 2015 року ОСОБА_5 приватним нотаріусом ЗМНО та зареєстрований в реєстрі за № 2585, за своїм психічним станом у зазначений час усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ( з урахуванням даних медичної картки Депутат Анатолія ОСОБА_6 КУ «ЗОКЛ» ЗОР з 23.10.2013 по 11.09.2015)';

3. Чи не знаходився ОСОБА_4 ,1943 р.н., який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час укладання договору дарування квартири 16 вересня 2015 року , посвідченого 16 вересня 2015 рок Пянтковською О.Г., приватним нотаріусом ЗМНО та зареєстрований в реєстрі за № 2585, і будь-якому тимчасовому хворобливому стані , який би позбавляв його можливості усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними (з урахуванням даних медичної картки Депутат Анатолія Анатолійовича КУ «ЗОКЛ» ЗОР з 23.10.2013 по 11.09.2015)? Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судове засідання 22.01.2020 року було проведено без участі представника відповідача, як фахівця в галузі права. Зазначає, про те, що 22.01.2020 року він був повідомлений про судове засідання, проте захворів та не мав можливості бути присутнім в судовому засіданні. Суд постановив оскаржувану ухвалу і вирішив ряд важливих питань, що мають істотне значення для вирішення справи по суті, порушив вимоги ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Постановляючи ухвалу про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, призначена по справі повторна судово-психіатрична експертиза не була проведена через смерть ОСОБА_4 . Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Позов заявлений позивачем ґрунтувався на тому, що оспорюваний правочин був вчинений особою, яка не розуміла значення своїх дій та не могла керувати ними. За ст. 105 ЦПК призначення експертизи судом є обов`язковим за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно психічний стан особи. Посилаючись на необхідність встановлення психічного стану на час укладення правочину, позивач просив про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, що не суперечить закону. З висновку судово-психіатричного експерта № 144 від 13.12.2017 року вбачається, що відповісти на питання : «Чи міг ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час укладання договору дарування квартири 16 вересня 2015 року, посвідченого 16 вересня 2015 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом ЗМНО та зареєстрований в реєстрі за № 2585, за своїм психічним станом у зазначений час усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?», та « Чи не знаходився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час укладання договору дарування квартири 16 вересня 2015 року , посвідченого 16 вересня 2015 року ОСОБА_5 , приватним нотаріусом ЗМНО та зареєстрований в реєстрі за № 2585, в будь-якому тимчасовому хворобливому стані , який би позбавляв його можливості усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними?» та винести експертне рішення не можливо через відсутність спостереження лікарями у цей період та суперечливість опису психічного стану. Ухвалою суду від 27 грудня 2018 року по справі було призначено повторну судово психіатричну експертизу та провадження по справі було зупинено. 02 травня 2019 до суду надійшла ухвала суду про призначення експертизи без виконання у зв`язку зі смертю позивача ОСОБА_7 А ОСОБА_8 . Враховуючи, що призначена по справі повторна судово психіатрична експертиза не була проведена через смерть ОСОБА_4 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що клопотання представника позивача про призначення по справі посмертної судово-психіатрічної експертизи є обґрунтованим. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Досягнення завдань цивільного судочинства забезпечується, зокрема, за допомогою доказування - одного із основоположних елементів правосуддя. Серед джерел доказів, відповідно до ст. 76 ЦПК України, є висновок експерта. ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 16 вересня 2015 року Пянтковською О.Г., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за № 2585заповіту від 23 лютого 2012 року недійсним, та застосування наслідків недійсності правочину. За таких умов вирішення питань, поставлених на розгляд експерта, входить до предмета доказування по справі. Крім того, звертаючись до суду із позовом, саме позивач встановлює обсяг доказів, які він подає на підтвердження заявлених вимог. Призначення експертизи в даній справі є одним з доказів, яким суд при ухваленні рішення надаватиме правову оцінку. Отже, висновок посмертної судово-психіатричної експертизи в даній цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо встановлення тієї обставини чи міг на час укладання договору дарування ОСОБА_4 розуміти значення своїх дій, усвідомлювати їх та керувати ними і для з`ясування цих обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Частиною першою статті 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Згідно з ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, вимоги до якої викладено у ст.104 ЦПК України, а саме: в ухвалі суд зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Вирішуючи питання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, суд першої інстанції вірно виходив з того, що призначена по справі повторна судово психіатрична експертиза не була проведена через смерть ОСОБА_4 . Відповідно до п.2 ч.1 ст.105 ЦПК України для визначення психічного стану особи призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання хоча б однією стороною у справі. За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду про призначення по справі посмертної судово-психіатричної експертизи відповідає нормам ЦПК України. Посилання в апеляційній скарзі на те, що судове засідання 22.01.2020 року було проведено без участі представника відповідача, як фахівця в галузі права, який захворів та не мав можливості бути присутнім в судовому засіданні, не впливає на правильність оскаржуваної ухвали, оскільки учасники справи були належним чином повідомленими. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2020 року у цій справі залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складено 09 квітня 2020 року. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»