Постанова 4804 № 242/4930/19

22-ц/804/1408/20 242/4930/19 Головуючий у 1 інстанції Капітонов В.І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 квітня 2020 року м. Маріуполь Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Донецького апеляційного суду у складі: головуючого судді Принцевської В.П., суддів Биліни Т.І., Лопатіної М.Ю. секретар Сікора О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 адвоката Лаврищева Віктора В`ячеславовича на рішенняСелидівського міського Донецької області від 15 січня 2020 року у цивільній справі №264/4930/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі, В С Т А Н О В И В: 29 серпня 2019 року позивач звернулася до суду з позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення заборгованості із заробітної плати.В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебувала у трудових відносинах із відповідачем. 28 квітня 2017 року звільнена на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ від 28 квітня 2017 року № 26/ОС). На день її звільнення нарахована, але не виплачена заробітна плата складає за березень 2017 року - 4376,30 грн, за квітень 2017 року - 2708,19 грн.Зазначала, що на час звернення до суду з позовом, суми, що належать позивачу від підприємства, не виплачені. Вважала дії відповідача незаконними, оскільки виплати усіх сум, що належать працівнику, проводяться у день звільнення. Просила суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості із заробітної плати у розмірі 7084,49 грн. та компенсацію за втрату частини заробітної плати у розмірі 1741,33 грн. Рішенням Селидівського міського Донецької області від 15 січня 2020 року позовні вимогиАман ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволені частково.Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за березень 2017 року у розмірі 1720,34 грн. Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.Стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь держави судовий збір в розмірі 149,83 грн.Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.У задоволенні решти вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 адвокат Лаврищев В.В. посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні заборгованості по заробітній платі за березень 2017 року (з 16 по 31) та квітень 2017 року, а також компенсації за втрату частини заробітної плати, у зв`язку з порушенням термінів її виплати за березень-квітень 2017 року, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. До суду позивач, його представник і представник відповідача не з`явилися, звернулися з заявами про розгляд справи без їх присутності. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає необхідним залишити без задоволення апеляційну скаргу з наступних підстав. ПАТ «Укрзалізниця», правонаступником якого є АТ «Укрзалізниця», є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (пункт 1). Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту. Законом України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначені правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування, 100 відсотків акцій якого належать державі. Згідно зі статтею 2 вказаного Закону утворення товариства здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини шостої статті 2 Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»» , прийнятою відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», вирішено утворити ПАТ «Укрзалізниця» на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття. Судом правильно встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця» і 28 квітня 2017 року звільнена з роботи на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Дані обставини учасники справи не оспорюють, а тому відповідно до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають. Відповідно до статті 115 КЗпП України, статті 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Згідно з частиною першою статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Відповідно частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема трудових, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства. Згідно із ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством. Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159. Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків. Згідно зі статтею 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»). Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом України у постановах: від 11 листопада 2015 року у справі № 6-2159цс15, від 23 березня 2016 року у справі № 6-364цс16, від 11 травня 2016 року, у справі № 6-383цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-948цс16, в яких були встановлені подібні правовідносини та аналогічні фактичні обставини. Відповідно до постанов Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» та № 252-VIII «Про визначення окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування» місто Донецьк Донецької області визнано тимчасово окупованою територією України. Указом Президента України від 15 березня 2017 року № 62/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким тимчасово до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського комплексу заходів від 12 лютого 2015 року, а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України припинено переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької і Луганської областей шляхом залізничного сполучення. Виробничі підрозділи Регіональної філії «Донецька залізниця», а саме: Донецька дирекція залізничних перевезень, у зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов для здійснення діяльності з 15 березня 2017 року (дати введення в дію вищевказаного рішення Ради національної безпеки і оборони України) припинили виконання своїх функцій із забезпечення перевізного процесу. У зв`язку з захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема у м. Донецьку, у відповідача з 20 березня 2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої) до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. За цим фактом за заявою відповідача порушено кримінальне провадження № 12017050420000286 за ознаками статті 341 КК України «Захоплення державних або громадських будівель чи споруд». Висновком Торгово-промислової палати України від 16 січня 2018 року № 126/2/21-10.2 засвідчено настання обставин непереборної сили (наявність воєнного конфлікту на території Донецької області та здійснення у зв`язку із цим антитерористичної операції). Із фактичним захопленням з 20 березня 2017 року адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема у м. Донецьку (дати фактичного захоплення невстановленими озброєними особами виробничих та адміністративно-інформаційних потужностей підприємства) відповідач, у тому числі, фактично втратив доступ до первинних документів, на підставі яких має здійснюватися розрахунок сум заробітної плати, відпускних та ін., що підлягають до виплати на користь робітників як поточних виплат, так і виплат у день звільнення, та, будучи позбавленим можливості користуватися своїми коштами, здійснювати відповідні виплати, а також будь-які інші юридично значимі правові дії, на підставі яких могли б виникати чи припиняти свою дію певні правовідносини. Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд перевірив доводи апеляційної скарги та дійшов висновку, що вони є безпідставними. Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд правильно врахував накази ПАТ «Укрзалізниця» №384-11 від 15.03.2017 року та наказ №236/ДНД від 17.03.2017 року «Про встановлення простою». Проте, втрата контролю і доступу ПАТ «Укрзалізниця» до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що знаходиться на території міста Донецька Донецької області і Донецької області, які перебувають під контролем незаконних збройних формувань, у тому числі до первинних документів з обліку трудових відносин з працівниками, починаючи з 20 березня 2017 року, коли фактично вийшло з під контролю управління вищезначеними структурними підрозділами і виробничими потужностями, що були закріплені за ним, а таким чином і припинене провадження господарської діяльності, знівелювала можливість ПАТ «Укрзалізниця» виконати зобов`язання згідно зі статтями 47, 83, 115 і 116 КЗпП України. Суд дійшов правильного висновку, що вищевикладене спростовує доводи позивача ОСОБА_1 про те, що відповідач був обізнаний про обов`язки перед нею про виплату заборгованості по заробітній платі та мав виконати їх у повному обсязі. Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу за формою ОК-5 страхувальником регіональна філія «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця» (код 40150216), виданої на ім`я ОСОБА_1 , сформованої 24.10.2019 року, у січні 2017 року нарахована сума складає 3640,63 грн., у лютому 2017 року нарахована сума складає 3479,93 грн., у березні 2017 року нарахована сума складає 4376,30 грн., у квітні нарахувань не відбувалося. Проте, представником позивача надано довідку №1225/2 від 23 жовтня 2019 року та лист регіональної філії «Донецька залізниця» Структурний підрозділ «Донецька дирекція залізничних перевезень» з якої вбачається, що заробітна плата за період з 01 січня 2017 року по 28 лютого 2017 року у розмірі 5662,15 грн була перерахована на особовий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 у ТВБВ 10004/0149 філія Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» України, за період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у розмірі 1720,34 грн, що з урахуванням обов`язкових утримань податків на доходи та інші збори складає 1367,99 грн, яка на 23.10.2019 року не отримана у касі Дирекції м. Лиман. Також, у листі зазначено, що станом на час звільнення заборгованість по заробітній платі відсутня. Суд правильно врахував вимоги статей 12, 81 ЦПК України і правильно встановив, що у трудових правовідносинах між відповідачем ПАТ «Укрзалізниця» та його працівниками, зокрема ОСОБА_1 з 20 березня 2017 року виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, у період існування яких ПАТ «Укрзалізниця» об`єктивно, з незалежних від нього причин було позбавлено можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язки згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, у тому числі щодо позивача. Нарахування заробітної плати та інших виплат проводиться на підставі документів з первинного обліку праці та заробітної плати: штатним розписом, розцінками та нормами праці, табелю обліку використання робочого часу, розпорядженнями про надбавки та премії, за умови, що господарська діяльність здійснювалась. Суд правильно встановив, що у зв`язку із захопленням невідомими особами адміністративної будівлі та виробничих об`єктів ПАТ «Укрзалізниця», розташованих, зокрема у місті Донецьк, у відповідача з 20 березня 2017 року відсутній доступ до документації підприємства (кадрової, первинної, технічної, договірної, податкової, архівної та іншої), до комп`ютерних баз та втрачено контроль над господарською діяльністю. Майно ПАТ «Укрзалізниця», що знаходиться у м. Донецьку перебуває у незаконному володінні та під контролем третіх осіб. Фактично відповідач втратив контроль і доступ до своїх виробничих потужностей та іншого майна, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, у тому числі затвердження та введення в дію штатного розпису, особових справ працівників. Відповідач фактично відсутній за фактичним місцем ведення діяльності та розташування офісу, зокрема, у м. Донецьк, за місцем роботи позивача по справі, і цей факт зумовлений поважними причинами. Відповідач не мав об`єктивної можливості перевірити факт виконання позивачем своїх професійних обов`язків та виконати свої зобов`язання за трудовим договором. Суд також правильно встановив, що копії документів, додані позивачем до позовної заяви на підтвердження своїх вимог, не завірені належним чином, їх походження суду не відомо, тож вони не можуть бути визнані судом належними та допустимими доказами. Разом з тим, суд правильно врахував, що за період з 01 березня 2017 року по 15 березня 2017 року ОСОБА_1 була нарахована заробітна плата у розмірі 1720,34 грн, що з урахуванням обов`язкових утримань податків на доходи та інші збори складає 1367,99 грн, яка на 23.10.2019 року не отримана та зберігається в касі Дирекції м. Лиман та позивач має особовий рахунок № НОМЕР_1 у ТВБВ 10004/0149 філія Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» України, що не позбавляє відповідача здійснити перерахування нарахованої заробітної плати. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 січня 2020 року залишити без змін. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 15 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Судді