Ухвала КАС ВС № 540/1552/19

УХВАЛА 08 квітня 2020 року Київ справа №540/1552/19 адміністративне провадження №К/9901/9793/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Ханової Р.Ф., суддів - Гончарової І.А, Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі № 540/1552/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, - ВСТАНОВИВ: До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №540/1552/19 , предметом спору у якій є скасування вимоги № Ф-6388-23 про сплату боргу (недоїмки) від 04 лютого 2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка склалася станом на 31 січня 2019 року в розмірі 22 121,49 гривень. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №540/1552/19 та ухвалите нове рішення, яким позов задовольнити. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з наступного. Відповідно до частини 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно з пункту 6 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб віднесено до категорії справ незначної складності. Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. На час звернення позивача з адміністративним позовом - 2019 рік, відповідно до норм Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі з 01 січня 2019 року встановлено 1921,00 гривень. Предметом позову у цій справі є вимога про визнання протиправним та скасування вимоги № Ф-6388-23 про сплату боргу (недоїмки) від 04 лютого 2019 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, яка склалася станом на 31 січня 2019 року в розмірі 22 121,49 гривень, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ця справа за критерієм, встановленим пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, є справою незначної складності. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Таким чином, оскільки оскаржуване судове рішення прийнято у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Суд визнає, що питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики в розуміння підпункту а) пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційна скарга не стосується. Процедурне питання надіслання (вручення) вимоги, яке, як вважає позивач по іншому вирішено судами першої та апеляційної інстанцій у справі №620/507/19 на користь позивача ОСОБА_2 стосується виключно оцінки доказів, а не фундаментального значення для формування єдиної практики приписів статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2019 року у справі №540/1552/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова Судді І.А. Гончарова І.Я.Олендер