Постанова 4873 № 910/9246/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" березня 2020 р. Справа № 910/9246/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Кропивної Л.В. суддів: Поляк О.І. Пономаренка Є.Ю. розглянувши, без виклику сторін, заяву Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" про розподіл судових витрат за розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 р. (повний текст складено 06.11.2019 р.) у справі № 910/9246/19 (суддя - Спичак О.М.) за позовом Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" до акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 101 531,46 грн.,- В С Т А Н О В И В: Національний науковий центр "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення 101 531,46 грн., з яких: 97 600,00 грн. боргу, 488,00 грн. пені, 2 360,50 грн. інфляційних втрат та 1 082,96 грн. 3 % річних. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.11.2019 р. у справі № 910/9246/19 позов задоволено частково: стягнуто з акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на користь Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" 97 600,00 грн. заборгованості, 617,69 грн. 3 % річних, 1 863,18 грн. інфляційних втрат та 1 893,55 грн. витрат по сплаті судового збору. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2020 р. апеляційну скаргу акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 р. у справі № 910/9246/19 залишено без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 р. у справі № 910/9246/19 - без змін. 18.03.2020 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшла заява про покладення на відповідача понесених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 2 625,00 грн., у зв`язку з розглядом апеляційної скарги. Згідно з п. 3 ч. 1, ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Колегія суддів вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частинами 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження надання адвокатом Кулабуховим О.В. адвокатських послуг у суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 06.11.2019 р. у справі № 910/9246/19, заявником надано: - договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 10-20пд від 14.01.2020 р., укладений між позивачем та адвокатом Кулабуховим О.В., згідно якого вартість однієї години роботи адвоката становить 500,00 грн.; - акт прийому-передачі наданих послуг від 11.03.2020 р. щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) за договором № 10-20пд від 14.01.2020 р., згідно якого адвокат надав наступні правничі послуги: складання, направлення та подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та відкладення розгляду справи (4 год. 15 хв.); явка в Орджонікідзевський районний суд м. Харкова з метою участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції та складання клопотання про підтвердження явки (1 год). Загальна вартість послуг 2 625,00 грн. (5 год. 15 хв. * 500 грн.); - довідка розрахунок від 16.03.2020 р. на суму 2 625,00 грн.; - ордер від 16.01.2020 р. про надання правової допомоги на підставі договору № 10-20пд від 14.01.2020 р. у Північному апеляційному господарському суді; - свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1527. Крім того, адвокатом Кулабухов О.В. було завчасно до винесення постанови у даній справі повідомлено суд у відзиві на апеляційну скаргу про понесення додаткових судових витрат у майбутньому та намір звернутись із заявою про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги. Згідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Як вбачається з матеріалів справи, заяву про понесення витрат на правничу допомогу, пов`язану із розглядом апеляційної скарги, позивач заявив протягом встановленого строку (подано до поштового органу 16.03.2020 р.). За змістом частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Поряд з цим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за обставин розгляду відповідної заяви/скарги при розгляді справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015 р., пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009 р., пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006 р., пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 р., заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до ч. 1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, пропорційність у господарському суді, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Колегія суддів відзначає, що надані заявником докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути не лише доведений, та документально обґрунтованим, але й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. З огляду на обставини справи (предмет позову) справа не є складною і підготовка її до розгляду не потребує аналізу великої кількості норм чинного законодавства, значних затрат часу та зусиль. Суд апеляційної інстанції також враховує фактично надані адвокатом послуги під час розгляду судом апеляційної інстанції апеляційної скарги, а саме: складення двох заяв про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та явку адвоката в Орджонікідзевський районний суд м. Харкова з метою участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції (засідання 05.02.2020 р. не відбулось, у зв`язку зі зміною складу суддів та призначення розгляду справи на іншу дату). Тож, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню, і з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 750,00 грн. (за розрахунком 1 год. 30 хв. витраченого часу вартістю 500 грн. 1 год.) витрат на професійну правничу допомогу, оскільки цей розмір судових витрат є доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат. В іншій частині заява задоволенню не підлягає, оскільки дві заяви про участь в режимі відеоконференції є майже ідентичними, час на їх складання та направлення є завищеним (3 год. 45 хв.), адже фактично виконувалась одна і та ж сама дія. Окрім того, розгляд справи в режимі відеоконференції не відбувся, і заяви про відкладення розгляду та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали справи не містять. Також слід зазначити, що складення адвокатом відзиву на апеляційну скаргу не включено до акту прийому-передачі наданих адвокатом послуг. Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.08.2018 р. у справі № 916/1283/17, від 06.03.2019 р. у справі № 910/15357/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.09.2018 р. у справі № 753/15683/15. Колегія суддів також враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Наведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 р. у справі № 922/445/19. Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,- П О С Т А Н О В И В: Задовольнити частково заяву Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" про стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код 20077720) на користь Національного наукового центру "Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського" (61024, Харківська обл., місто Харків, вулиця Чайковська, будинок 4; ідентифікаційний код 00497058) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 750,00 грн. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити. Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити господарському суду міста Києва. Матеріали справи № 910/9246/19 повернути до місцевого господарського суду. Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені Господарським процесуальним кодексом України порядку і строки. Повний текст додаткової постанови складений 08.04.2020 р. Головуючий суддя Л.В. Кропивна Судді О.І. Поляк Є.Ю. Пономаренко