Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 459/2845/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 квітня 2020 рокуЛьвівСправа № 459/2845/19 пров. № А/857/1900/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді: Кухтея Р.В. суддів: Шевчук С.М., Онишкевича Т.В., з участю секретаря судового засідання: Коваль Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Грабовським В.В. у м. Червонограді) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Павлика Сергія Володимировича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування рішення, в с т а н о в и в : У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до інспектора сектору реагування патрульної поліції №4 Червоноградського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Павлика Сергія Володимировича (далі інспектор Павлик С.В., відповідач-1), в якому просив скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №388546 від 29.09.2019, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 28.11.2019 було залучено до участі у справі в якості другого відповідача - Головне управління Національної поліції у Львівській області (далі - ГУ НП у Львівській області). Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 27.12.2019 адміністративний позов було задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ НП у Львівській області подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення позивача про те, що він дійсно вчинив порушення Правил дорожнього руху України (далі - ПДР). Крім того, неправильна кваліфікація дій не спростовує сам факт порушення позивачем вимог ПДР стосовно вмикання денних ходових вогнів або ближнього світла фар у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості. Також, суд першої інстанції не дослідив питання щодо сторін справі, при тому, що інспектор не є як юридичною особою, так і суб`єктом владних повноважень. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів. Згідно ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового розгляду технічними засобами не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного. З матеріалів справи видно, що оспорюваною постановою позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень. Суть правопорушення за його змістом полягала в тому, що ОСОБА_1 27.09.2019 о 21 год 23 хв, керував автомобілем марки «ВАЗ-21043», номерний знак НОМЕР_1 , у м. Червонограді по вул. Сокальська, 38 без увімкнених світлових пристроїв фар ближнього світла у темну пору доби, чим порушив п.19.1 ПДР. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оспорюваної постанови, відповідачем не було здобуто доказів вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому правопорушення та не надано суду будь-яких інших даних, які б підтверджували порушення позивачем вимог п.19.1 «а» ПДР. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального та з дотриманням норм процесуального права, а також при повному, всебічному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, виходячи з наступного. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП. Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено ст. 245 КУпАП, є : своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Статтею 7 цього Кодексу передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Пунктом 19.1 «а» ПДР передбачено, що у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої : на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла. Відповідальність за порушення користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів передбачена частиною другою статті 122 КУпАП. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП). При цьому, за змістом ст.286 КАС України, постанова у справі про адміністративне правопорушення є рішенням суб`єкта владних повноважень у правовідносинах щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності. Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості. Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути мотивованим. Так, колегія суддів звертає увагу на те, що розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суб`єкт владних повноважень, яким є відповідач, повинен системно застосовувати положення законодавства та конкретних обставин кожної справи. Судом встановлено, що оспорювана постанова не містить посилань на перелічені статтею 251 КУпАП докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, такі відсутні і в матеріалах справи, а також не надані як суду першої, так і апеляційної інстанції. Згідно ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. У даній адміністративній справі відповідачем не було надано суду доказів на підтвердження порушення позивачем ПДР, а тому проаналізувавши матеріали справи, фактичні обставини спірних правовідносин, колегія судів вважає вірним висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваної постанови. Суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника стосовно правильної кваліфікації дій позивача, водночас звертає увагу на те, що дана обставина не може бути самостійною підставою для скасування оскаржуваного рішення. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не дослідив питання сторін у справі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 28.11.2019 було залучено другого відповідача ГУ НП у Львівській області. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, а висновки суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги, у зв`язку з чим відсутні підстави для її задоволення. Одночасно слід зазначити, що відповідно до ч.3 ст.272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справи, визначеної статтею 286 цього Кодексу (особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 271, 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 27 грудня 2019 року по справі №459/2845/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена. Головуючий суддя Р. В. Кухтей судді С. М. Шевчук Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 09.04.2020.