Постанова Запорізький апеляційний суд № 311/1079/19

Дата документу 08.04.2020 Справа № 311/1079/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Є.У.№ 311/1079/19 Головуючий у 1 інстанції: Носик М.А. № 22-ц/807/961/20 Суддя-доповідач: Крилова О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 8 квітня 2020 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Крилової О.В. суддів: Полякова О.З. Кухаря С.В. розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Василівського районного суду Запорізької області від 31 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на непрацездатну матір, ВСТАНОВИВ В березні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на непрацездатну матір. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 14 квітня 2000 року вона є пенсіонером, що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням пенсійного фонду Василівського району Запорізької області. На сьогоднішній день ОСОБА_3 отримує пенсію у розмірі 1885 гривень, інших джерел доходу в неї немає. В силу свого віку, вона хворіє на ряд хронічних захворювань та змушена купувати ліки для підтримки належного стану здоров`я. В зв`язку зі постійними витратами на ліки, оплатою комунальних послуг, не може в повній мірі забезпечити себе продуктами харчування та іншими речами повсякденного користування. Пенсія, яку вона отримує не забезпечує їй необхідного мінімуму для проживання. За таких складних життєвих обставин, знаходячись на межі бідності та не отримавши підтримки на прохання про надання допомоги, ОСОБА_3 вимушена звернутись з цією позовною заявою до свого працездатного сина ОСОБА_4 . Відповідач працює помічником машиніста АТ «Укрзалізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» структурний підрозділ Запорізьке моторвагонне депо. Розмір його середнього заробітку складає 10000-12000 гривень на місяць. Посилаючись на зазначені обставини просила суд, стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання у розмірі 1/6 частини від заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і довічно. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 31 травня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання непрацездатної матері в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи стягнення від дня подачі позову до суду і довічно. Стягнуто з ОСОБА_4 , судовий збір в дохід держави у розмірі 768 грн. 40 коп. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти на її користь на утримання її та малолітньої дитини, а тому позов було заявлено без її залучення до справи з метою створити штучне враження малозабезпеченості з подальшим зменшенням розміру аліментів на її користь. У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначала, що вона не мала на меті погіршити майновий стан апелянта та дитини, посилалася на те, що вона потребує допомоги сина, тому що стан здоров`я її погіршився, вона має тяжкі хвороби, а отриманої пенсії та орендної плати від здачі в оренду земельного паю не вистачає на лікування та нормальне існування. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтвержується паспортом громадянина України, виданим Василівським РВ УМВС України в Запорізькій області. З 14 квітня 2000 року ОСОБА_3 є пенсіонером, що підтверджується посвідченням, виданим Управлінням пенсійного фонду Василівського району Запорізької області. ОСОБА_3 отримує пенсію у розмірі 1885 гривень, інших джерел доходу в неї немає. Як зазначала позивач, в силу свого віку вона хворіє на ряд хронічних захворювань та змушена купувати ліки для підтримки належного стану здоров`я. В зв`язку із постійними витратами на ліки, оплатою комунальних послуг, ОСОБА_3 не може в повній мірі забезпечити себе продуктами харчування та іншими речами повсякденного користування. Пенсія, яку вона отримує не забезпечує їй необхідного мінімуму для проживання. Як зазначала позивач, відповідач по справі ОСОБА_4 є сином позивачки, що підтверджується його свідоцтвом про народження де в графі мати вказано ОСОБА_3 . також позивач вказувала, що відповідач працює помічником машиніста АТ «Укрзалізниця» Регіональна філія «Придніпровська залізниця» структурний підрозділ Запорізьке моторвагонне депо. Розмір його середнього заробітку складає 10000-12000 гривень на місяць. Його стан здоров`я є задовільний. Задовольняючи позов, суд першої інстанції послався на те, що відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Відповідно до ст.202 СК України повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Згідно ст.205 СК України суд визначає розмір аліментів на батьків у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) з урахуванням матеріального та сімейного стану сторін. При вирішення спору судом були враховані роз`яснення, викладені в п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 березня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», згідно з ч.2ст. 205 СК України при визначенні розміру аліментів на непрацездатних батьків необхідно враховувати можливість отримання ними матеріальної допомоги від інших дітей, до яких не пред`явлено позову про стягнення аліментів, а також від дружини, чоловіка та своїх батьків. Разом з тим судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідач має інших утриманців, а відтак стягнення 1/6 частки його заробітку може створити дисбаланс забезпеченості його утриманців. При розгляді справи судом першої інстанції, відповідач визнав позов, та відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, суд ухвалив рішення про задоволення позову. Матеріали справи містять відомості про те, що позивач є непрацездатною за віком, отримує пенсію на рівні 1885 гр., та доходи від передання в оренду землі у розмірі 250 гр. на місяць. Ці відомості зазначені позивачем та не спростовані як відповідачем так і апелянтом. Відповідач відповідно до наданої довідки має розмір доходу 13-14 тис. гр. щомісячно, що дозволяє йому сплачувати аліменти на користь всіх утриманців. За матеріалами справи відповідач сплачує аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей, апелянта та позивача в справі. Судова колегія вважає, що враховуючи обов`язок відповідача до сплати аліментів на утримання дітей та апелянта, розмір аліментів на утримання позивачки - непрацездатної матері, може бути визначений у розмірі 1/8 частини його заробітку, що не призведе до дисбалансу майнових інтересів утриманців відповідача та погіршення їх майнового стану. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 31 травня 2019 рокупо цій справі змінити, зменшити розмір стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання непрацездатної матері з розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) щомісячно, до розміру 1/8 частини заробітку ( доходу) щомісячно. В іншій частині оскаржуване судове рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Повний текст постанови складено 8 квітня 2020 року. Головуючий О.В. Крилова Судді: О.З. Поляков С.В. Кухар