Ухвала КАС ВС № 200/2587/19-а

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 07 квітня 2020 року м. Київ справа №200/2587/19-а провадження №К/9901/7314/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 200/2587/19-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільської сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання протиправними і нечинними рішень, у с т а н о в и в: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» засобами поштового зв`язку надіслало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 200/2587/19-а. Дослідивши зміст касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля», Верховний Суд дійшов висновку, що зазначену скаргу належить залишити без руху з огляду на таке. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України, у редакції, чинній з 08.02.2020), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 200/2587/19-а. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Приписами пунктів 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Колегія суддів встановила, що касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки заявник у касаційній скарзі не зазначив жодної з передбачених статтею 328 КАС України підстав, на яких подається касаційна скарга. Також колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Водночас правилами частини другої статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Передбачений зазначеною статтею строк на касаційного оскарження заявник пропустив, оскільки оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції було ухвалене 28.01.2020, а касаційна скарга подана 13.03.2020 (згідно з відтиском штемпеля оператора поштового зв`язку «Укрпошта» на конверті, у якому надійшла касаційна скарга). У касаційній скарзі заявник виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому зазначає, що він отримав постанову суду апеляційної інстанції 14.02.2020, що вважає поважною причиною для пропуску процесуального строку. Утім на підтвердження тієї обставини, що постанову суду апеляційної інстанції скаржник отримав саме 14.02.2020, не було надано належних доказів (поштового конверта, у якому заявникові була надіслана копія оскарженого судового рішення, з відтиском штемпеля поштової установи), що перешкоджає можливості надати оцінку поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження. Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відмітка про реєстрацію вхідної кореспонденції на копії постанови суду апеляційної інстанції у значенні положень частини другої статті 329 КАС України у їхньому логічному взаємозв`язку з приписами частин шостої, сьомої статті 251 КАС України не свідчить про день вручення копії судового рішення учаснику справи, а тільки засвідчує дату реєстрації відповідного документа (у цій ситуації - судового рішення) в канцелярії установи і не може беззаперечно підтверджувати дату фактичного отримання відповідачем копії оскарженої ухвали суду апеляційної інстанції. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Одночасно правилами частини другої статті 169 КАС України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме: (1) зазначити передбачену (передбачені) пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України підставу (підстави), на яких подається касаційна скарга, (2) а також подати належні докази (поштовий конверт, у якому заявникові була надіслана копія оскарженого судового рішення, з відтиском штемпеля поштової установи) на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення. Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.09.2019 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2020 у справі № 200/2587/19-а залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб