Постанова 4852 № 160/594/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/594/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 ( суддя першої інстанції Жукова Є.О.) в адміністративній справі №160/594/19 за позовом Акціонерного товариства "Дніпроазот" до Державної фіскальної служби України треті особи: Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання дій протиправними та визнання розрахунків коригування прийнятими та зареєстрованими,- ВСТАНОВИВ: 21 листопада 2019 року до суду надійшла заява АТ «ДНІПРОАЗОТ» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/594/19 за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про визнання дій протиправними та визнання розрахунків коригування прийнятими та зареєстрованими. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року у задоволенні заяви АТ «Дніпроазот» про заміну сторони виконавчого провадження у справі №160/594/19 за позовом Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Державної фіскальної служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про визнання дій протиправними та визнання розрахунків коригування прийнятими та зареєстрованими - відмовлено. На ухвалу суду надійшла апеляційна скарга від заявника, в якій зазначено, що на теперішній час у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №60641702 від 19.11.2019 року з виконання виконавчого листа №160/594/19, виданого 30.10.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом, де стягувачем виступає позивач АТ «Дніпроазот», а боржником відповідач по справі №160/594/19 Державна фіскальна служба України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200, Державна фіскальна служба України реорганізовується шляхом поділу та утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України. Відповідно до Постанови КМУ від 18.12.2018 року №1200, Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України. Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Державна податкова служба України була утворена 17.05.2019 року. Враховуючи викладене та з урахуванням ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року та ст.379 КАС України, заявник просить суд замінити боржника у виконавчому листі №160/594/19, виданому 30.10.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом Державну фіскальну службу України. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів справи встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у справі №160/594/19 позовну заяву Акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ" до Державної фіскальної служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби, Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" Публічного акціонерного товариства "УКРНАФТА" про визнання дій протиправними та визнання розрахунків коригування прийнятими та зареєстрованими задоволено частково. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 року у справі №160/594/19 апеляційну скаргу АТ «Дніпроазот» задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року у справі №160/594/19 в частині зобов`язання Державної фіскальної служби України повторно вирішити питання щодо реєстрації розрахунків коригування кількісних і якісних показників, перелічених в прохальній частині позовних вимог, відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних №1246, та прийняти відповідні рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішення суду, скасовано, та прийнято нове рішення. На виконання Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 01.08.2019 року у справі №160/594/19 Дніпропетровським окружним адміністративним судом 30.10.2019 року було видано виконавчий лист №160/594/19 про зобов`язання Державної фіскальної служби України прийняти та зареєструвати відповідні розрахунки коригування та вважати їх поданими протягом операційного дня. Відмовляючи у задоволені заяви, суд першої інстанції виходив з того, що відсутній запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинення юридичної особи, а тому не відбулося вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження, як передбачено ст. 52 КАС України. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного. Спірним у цій справі є питання можливості застосування механізму заміни сторони виконавчого провадження у випадках пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів. Відповідно до статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Згідно із частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. У статті 1 Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) вважається сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно із частинами першою та другою статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Відповідно до абзацу першого частини п`ятої статті 15 Закону № 1404-VIII у разі вибуття однієї зі сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. З наведеного нормативного визначення слідує, що виконавче провадження є однією зі стадій судового провадження, яка його завершує. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішенням законної сили або за інших умов, установлених законом. Сторони судового провадження на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво. При цьому законодавством установлено головну умову, за якої обов`язки боржника може бути перекладено на іншу особу, - це вибуття сторони виконавчого провадження. За приписами статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. З огляду на зміст наведеної норми процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв`язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі в разі заміни кредитора або боржника в зобов`язанні. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення. Отже, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід`ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов`язанні (правонаступництво) на стадії виконавчого провадження є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством. Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26 червня 2019 року (справа № 905/1956/15).Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові №2-н-148/09 від 25.04.2018 року зазначив, що під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. В обґрунтування заяви зазначено, що Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №60641702 від 19.11.2019 року з виконання виконавчого листа №160/594/19, за яким стягувачем виступає позивач АТ «Дніпроазот», а боржником відповідач по справі №160/594/19 Державна фіскальна служба України. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200, Державна фіскальна служба України реорганізовується шляхом поділу та утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України. На підставі викладеного заявник просив замінити боржника у ВП № 60641702 від 19.11.2019 року з Державної фіскальної служби України на Державну податкову службу України. Скасовуючи судове рішення, апеляційний суд виходить з того, що під правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні. Правонаступництво можливо на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Однак, відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд не навів жодних мотивів на підтвердження можливості або неможливості виконання судового рішення Державною фіскальною службою України у цій справі, не вказав, яким чином заміна сторони впливає на виконання судового рішення. Також суд не з`ясував чи відповідає Державна фіскальна служба України ознакам сторони, яка припинила свої управлінські функції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 року №1200, у зв`язку із чим на час здійснення виконавчого провадження позбавлений можливості вчиняти дії, спрямовані на виконання судового рішення. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку має місце публічне правонаступництво (повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень іншим внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції), а саме до Державної податкової служби України передані функції Державної фіскальної служби щодо виконання рішення суду у справі № 160/594/19. Той факт, що Державна фіскальна служба не має змоги виконати свого обов`язку щодо виконання судового рішення, не може бути підставою для позбавлення платника податків прав, передбачених статтею 17 Податкового кодексу України та підставою для невиконання судового рішення. Зокрема, спірні правовідносини в межах питання заміни сторони виконавчого провадження, з урахуванням положень Податкового кодексу України, не стосуються процедури адміністрування податків саме контролюючим органом, оскільки стосуються виключно виконання рішення суду, яким уже надано оцінку діям податкового органу. У зв`язку із цим колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для того, щоб вважати Державну фіскальну службу України вибулою стороною у виконавчому провадженні, а Державну податкову службу України - правонаступником. Також слід зазначити, що у спорах з публічних правовідносин, коли оскаржуються дії (бездіяльність) державного органу, які пов`язані із здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого ним органу. З урахуванням приписів Податкового кодексу, реєстрація та перевірка даних податкових накладних здійснюється органами ДФС за місцем реєстрації, а тому заміна боржника - Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України - у виконавчому провадженні є необхідною для належного виконання судового рішення у справі № 160/594/19 і захисту прав та інтересів АТ «Дніпроазот». Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Така позиція щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17), від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15). Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. З огляду на викладене апеляційний суд приходить висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства "Дніпроазот" та заміни боржника у виконавчому провадженні з ДФС України на його правонаступника ДПС України. Відповідно до п. 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та порушив норми процесуального права, а тому ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням судового рішення про задоволення заяви Акціонерного товариства "Дніпроазот" . Керуючись статтями 242, 243, 311, 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Дніпроазот" задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №160/594/19 скасувати. Заяву Акціонерного товариства "Дніпроазот" про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити. Замінити боржника у виконавчому провадженні № 60641702, відкритому з виконання виконавчого листа № 160/594/19 у справі № 160/594/19, виданому 30.10.2019 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197) на його правонаступника Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393). Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, та може бути оскаржена у строки та в порядку встановлені ст.ст. 329,331 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 07.04.2020 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва