Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/2702/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 01 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 340/2702/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 р. (суддя Казанчук Г.П.) в адміністративній справі № 340/2702/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Додатковим рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 р. заяву позивача задоволено частково та стягнуто судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 1000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області. Додаткове рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем. Посилаючись на порушення норм процесуального права, скаржник просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким стягнути на користь судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 5000 гривень за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, а також судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у сумі 2500 грн. Скаржник вказує, що під час розгляду справи від відповідача не надходило клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у зв`язку з чим суд першої інстанції при ухвалені додаткового рішення порушив пункт 1 частини 3 статті 2, статті 6, 8, частину 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Письмовий відзив на апеляційну скаргу від відповідача до суду апеляційної інстанції не надходив. Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до положень статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України. Частково задовольняючи заяву позивача про розподіл судових витрат, суд першої інстанції дійшов висновку, що співмірною сумою до відшкодування витрат на правничу допомогу є 1000 грн., оскільки детальний опис наданих послуг, виконаних адвокатом, окрім консультування клієнта, взагалі не стосується розглянутої судом справи. Колегія суддів зазначає, що згідно частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини 3 цієї ж статті для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. У постанові від 22 грудня 2018 р. у справі № 826/856/18 Верховний Суд, здійснивши аналіз положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України). При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження). Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до суду було надано: копію договору про надання правничої допомоги №184 від 21 жовтня 2019 р. (а.с.16-17), копію додатку №1 до договору (а.с.18) та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (а.с.19); оригінал квитанції №24407617 від 20 грудня 2019 р. на підтвердження оплати позивачем, від імені якого діяв ОСОБА_2 , коштів у розмірі 2500,00 грн. (а.с.61); оригінал квитанції №24407630 від 20 грудня 2019 р. на підтвердження оплати позивачем, від імені якого діяв ОСОБА_2 , коштів у розмірі 2500,00 грн. (а.с.62). Відповідно до розділу 4 договору №184 від 21 жовтня 2019 р. за правничу допомогу, передбачену підпунктом 2.1 Договору, Клієнт сплачує винагороду в розмірі, визначеному додатком №1 до цього договору (а.с.16). Відповідно до Додатку №1 до договору №184 від 21 жовтня 2019 р. до складу вартості винагороди за правничу допомогу входить: 2500 грн. попередня оплата правничої допомоги; 1000 грн. за участь адвоката у одному судовому засіданні; 2500 грн. остаточна оплата правничої допомоги, яка оплачується після ухвалення судового рішення (а.с.18). У детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, від 28 жовтня 2019 р. представник позивача вказав загальну вартість наданих послуг в сумі 8000 гривень, з яких: 15000 грн. збір доказів: перевірка інформації по реєстрам (реєстр речових прав, державний земельний кадастр), вивчення законодавства 4 години; 1500 грн. підготовка та подання позовної заяви; планові витрати за участь адвоката у судовому засіданні (з урахуванням переїзду з м. Олександрії до м. Кропивницький 4 години), орієнтовно три засідання 3000 грн. (а.с.19). Колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що на підтвердження проведення будь-яких дій щодо збору доказів шляхом перевірки інформації по реєстрам жодних доказів представником позивача. Крім того, зустрічі та узгодження правової позиції не віднесено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" до правової допомоги. Разом з тим, детальний опис робіт, виконаних адвокатом, не містить визначення кількості годин та розрахунку визначеної вартості наданих консультацій. Колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають витрати, понесені позивачем на оплату послуг із складання адвокатом позовної заяви. При цьому, у детальному описі робіт зазначено про те, що адвокатом витрачено 3 години на підготовку та подання позовної заяви, і ці роботи загалом оцінені у 1500 грн. Проте, скільки часу окремо витрачено безпосередньо на підготовку позовної заяви і скільки на подання позовної заяви у детальному описі не наведено. Зважаючи на те, що позовна заява містить клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, що свідчить про її незначну складність, колегія суддів вважає обгрунтованим рішення суду першої інстанції про визначення суми відшкодування витрат, понесених позивачем, на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Зважаючи на те, що доводи апеляційної інстанції висновки суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування оскарженого рішення суду, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Додаткове рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03 січня 2020 р. в адміністративній справі № 340/2702/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили 01 квітня 2020 р. і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя О.О. Круговий суддя А.А. Щербак