Постанова Київський апеляційний суд № 761/16258/19

ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 квітня 2020 року м. Київ справа № 761/16258/19 провадження № 22-ц/824/3400/2020 Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого - Іванової І.В. суддів - Матвієнко Ю.О., Мельника Я.С. сторони : позивач - ОСОБА_1 відповідач - ОСОБА_2 розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року у складі судді Волошина В.О, повний текст складений 04.12.2019 року, встановив: В квітні 2019р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якій просила суд зобов`язати відповідачку усунути перешкоди у користуванні квартирою, а саме: зобов`язати перемістити холодильник з малогабаритної заповненої кухні в коридор загального користування до дверей окремої кімнати відповідачки; в місцях загального користування, в межах 20 % площі співвласника, особисті речі повинні зберігатись в закритих шафах; привести місця загального користування: туалет, ванну кімнату і кухню до відповідного - нормального санітарного стану; терміново ліквідувати розплідники домашніх тарганів. Зобов`язати відповідачку брати участь у сплаті за житлово - комунальних послуг, відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності, щомісячно, звітуючи відповідною квитанцією. Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є інвалідом І групи, та співвласником квартири АДРЕСА_1 . У вказаній квартирі проживають вона, відповідачка - її донька, та чоловік позивачки. В силу захворювання, позивачка не може переміщатись по квартирі самостійно, у зв`язку з чим користується відповідним візком та сторонньою допомогою свого чоловіка, але таке переміщення неможливо, оскільки внаслідок неправомірних дій відповідачки, як вважає сторона позивача, які полягають у неналежному користуванні спільною квартирою відповідачкою, яка перетворила квартиру в сховище мотлоху та сміття. Внаслідок дій відповідачки, квартира перебуває в неналежному санітарному стані, що створило, появі в квартирі тарганів, а також відповідачкою було поміщено на кухні холодильник, що перешкоджає позивачці користування цим приміщенням, враховуючи загальну площу цього приміщення. Також відповідачка не бажає нести, як співвласник квартири витрати по її утриманню та сплачувати вартість за надані житлово - комунальні послуги. На думку позивачки, зазначена поведінка відповідачки, викликана психічним захворюванням відповідачки. Відповідач ОСОБА_2 , проти позову заперечила, зазначивши, що, позивачка, її мати, не могла звернутись до суду з вказаним позовом, оскільки постійно прикута до ліжка і потребує постійного стороннього догляду, при цьому нікого не впізнає. На думку відповідача, її батько підробив від матері довіреність на звернення до суду з вказаним позовом, оскільки вже декілька десятків років між відповідачкою та її батьком склались неприязні стосунки. При цьому, відповідачка зазначила, що в квартирі вона тільки ночує, і майже не користується, приготування їжі здійснює в іншому місці, та вважає, що її холодильник, як спеціальне обладнання повинен бути встановлений, як і холодильник її батьків на кухні, які додатково на кухні встановили пральну машину. Щодо неналежного санітарного стану квартири, то цей стан утворився, оскільки її батько, який постійно перебуває вдома не бажає прибирати, у зв`язку з чим в квартирі з`явились таргани. Також відповідачка зазначала, що щомісяця нею особисто передаються її батьку ОСОБА_3 грошові кошти на оплату житлово-комунальних послуг. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги позивач зазначає що судом не враховано поведінку відповідача, яка перешкоджає у наведенні порядку в житловій квартирі, вчинює насильство в сім`ї, втратила родинні зв`язки з дітьми, що свідчить про те, що відповідач чинить перепони в користуванні квартирою. Відзив на апеляційну скаргу від відповідача ОСОБА_2 до суду не надходив. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмово провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Звернувшись до суду з даним позовом, позивач посилалась на те, що відповідач перетворила квартиру в сховище мотлоху та сміття, чим перешкоджає позивачці користування цим приміщенням. Відповідач ОСОБА_2 вказує, що в квартирі вона тільки ночує, і майже не користується, а її батько, який постійно перебуває вдома не бажає прибирати. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції оскільки він відповідає вимогам закону. Відповідно до ст.391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Відповідно до змісту ст. ст. 12,13,77-81 ЦПК України суд слухає цивільні справи на засадах змагальності сторін, в межах заявлених вимог і на підставі доказів наданих сторонами та їх представниками, докази повинні подаватись належні, тобто містити інформацію щодо предмета доказування, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказуванню підлягають обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності від 25 листопада 1999 року, квартира АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності належить: позивачці ОСОБА_1 , її чоловіку ОСОБА_3 , відповідачці ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с. 7). Також встановлено, що у вказаній квартирі фактично проживають сторони та ОСОБА_3 , який є чоловіком позивачки. Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, обґрунтованого виходив із того, що позивач не довела достатніми та допустимими доказами факт того, що неналежний санітарний стан квартири сторін мав місце, внаслідок дій/бездіяльності саме відповідачки, враховуючи, що крім відповідачки, співвласниками цієї квартири є ще четверо осіб, зокрема чоловік позивача ОСОБА_1 , який постійно проживає в квартирі. Також відсутні докази того, що перебування холодильника відповідачки в вказаному приміщенні створює перешкоди чи пожежонебезпечну обстановку в квартирі. Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, виніс законне і обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому не можуть бути підставою для його скасування. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 ЦПК України, Київський Апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Судді :