Постанова 4821 № 712/13166/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2020 року м. Черкаси справа № 712/13166/18 провадження № 22-ц/821/690/20 категорія на ухвалу Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Бородійчука В.Г., суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В. секретар: Винник І.М. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 ; представник позивача: адвокат Пилипенко Ростислав Борисович; відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; треті особи: ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2020 року (постановлену в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Марцішевської О.М., повний текст ухвали виготовлено 21 лютого 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2020 року залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_6 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2020 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням залишено без розгляду. В обгрунтування мотивів свого висновку, суд зазначив, що 23 вересня 2016 року відкрито провадження у справі № 712/6733/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну договору найму та зняття з місця реєстрації, на підставі поданої 16 червня 2016 року ОСОБА_1 уточненої позовну заяву з вимогами, серед інших, зняти ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 в зв`язку з втратою права користування жилим приміщенням. В обгрунтування підстав позовних вимог у справі № 712/6733/16-ц ОСОБА_1 вказано: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не проживають за місцем реєстрації понад 5 років, не сплачують за користування житловим приміщенням, що суттєво порушує право позивача, договір найму в зв`язку з виїздом за кордон є розірваним, а тому останні втратила право користування житловим приміщенням і в зв`язку з цим повинні бути зняті з реєстрації. Заочним рішенням від 27 жовтня 2016 року у справі № 712/6733/16-ц змінено договір найму жилого приміщення кв. АДРЕСА_1 та відкрито особовий рахунок на ОСОБА_1 замість наймача ОСОБА_2 . По тексту рішення вказано, що ОСОБА_1 та його представник уточнили позовні вимоги та просили лише змінити договір найму квартири. 13 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі № 712/12061/17 за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Черкаської міської ради Департаменту економіки та розвитку, ОСОБА_1 , Першої державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу, третя особа КП «Соснівська служба утримання будинків» про скасування наказу про приватизацію та визнання недійсним свідоцтва про право власності. 23 травня 2017 заочне рішення від 27 жовтня 2016 року у справі № 712/6733/16-ц скасоване за заявою відповідачки ОСОБА_2 та 14 лютого 2018 року провадження у справі зупинене до набрання законної сили рішенням суду у справі № 712/12061/17. 23 липня 2018 року відкрито провадження відкрито провадження у справі № 712/8168/18 за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсним документу, а саме: довідки про склад сім`ї наймача квартири та займані приміщення в квартирі АДРЕСА_1 № 448 від 24 січня 2017 року виданої дільницею № 1 КП «Соснівська СУБ» Черкаської міської ради. 16 серпня 2018 року провадження у справі № 712/12061/17 зупинене до набрання законної сили рішення у справі № 712/8168/18. 12 листопада 2018 року відкрито провадження у даній справі № 712/13166/18 за поданим 30 жовтня 2018 року позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 на момент видачі КП «Соснівська СУБ» довідки від 24 січня 2017 року № 488 «Про склад сім`ї наймача квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення» та на час приватизації вказаної квартири 31 січня 2017 року за ОСОБА_1 09 жовтня 2019 року позов ОСОБА_2 у справі № 712/8168/18 залишений без розгляду. Вивчивши матеріали справ № 712/6733/16-ц та № 712/13166/18 судом встановлено, що позови у вказаних справах пред`явлені з приводу спору між тими самими сторонами - за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з приводу одного предмета спору і тих самих підстав - визнання відповідачів такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 з підстав відсутності понад установлений законом строк (ст. 71 ЖК України) та вибуття на постійне проживання за кордон ( ст. 107 ЖК України). Саме з вище встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Пилипенка Р.Б. оскаржив вказану ухвалу до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2020 року як незаконну та направити цивільну справу № 712/13166/18 для продовження розгляду до суду першої інстанції. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи № 712/6733/16-ц ОСОБА_1 просив лише розглянути вимогу про зміну договору найму житлового приміщення квартири, натомість від позовної вимоги про зняття відповідачів з реєстрації відмовився, що підтверджується змістом заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27 жовтня 2016 року. Крім того, після перегляду заочного рішення Соснівським районним судом м. Черкаси в ухвалі від 02 січня 2018 року про призначення підготовчого засідання теж визначено предметом спору лише одну позовну вимогу про зміну договору найму житлового приміщення. Жодних вимог про визнання відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням місцевий суд у справі № 712/6733/16-ц не розглядав. На думку особи, що подає апеляційну скаргу, судом першої інстанції помилково визнано ідентичними предметами спору позовні вимоги про визнання осіб, такими, що втратили право на користування житловим приміщенням квартири та про зняття осіб з реєстрації зі спірної квартири. В цивільних справах № 712/6722/16-ц та № 712/13166/18 різний суб`єктний склад сторін та різний за способами судового захисту та змістом позовних вимог предмет спору. Крім того, наведені відмінні за фактичними обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстави, якими обґрунтовуються позовні вимоги ОСОБА_1 . З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України та залишення позовних вимог без розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши матеріали справи за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом встановлено, що 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2020 року залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_6 . Суд дійшов висновку про те, що у справах № 712/6733/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про зміну договору найму та зняття з місця реєстрації в зв`язку з втратою права користуванням жилим приміщенням та у № 712/13166/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, позивачем заявлені позовні вимоги з одного і того ж предмета спору і з тих самих підстав. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно із ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод». В силу ст. 13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі «Delcourt v. Belgium», Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі «Bellet у. France», Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд виходив з тих обставин, що у справах № 712/6733/16-ц та № 712/13166/18 позивачем заявлені позовні вимоги з одного і того ж предмета спору і з тих самих підстав. Однак, колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з слідуючих обставин. Як вбачається з матеріалів справи, 08 червня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який було уточнено 16 червня 2018 року до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: КП «Соснівська СУБ», Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради про зміну договору найму та зняття з місця реєстрації в зв`язку з втратою права користування жилим приміщенням. Номер цивільної справи (712/6733/16-ц). 13 жовтня 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовними вимогами до Черкаської міської ради Департаменту економіки та розвитку, ОСОБА_1 , Першої державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу, третя особа КП «Соснівська СУБ» про скасування наказу про приватизацію та визнання недійсним свідоцтва про право власності. Номер цивільної справи (712/12061/17). 30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Номер цивільної справи (712/13166/18). Вирішуючи питання про те, що позовні вимоги у справі № 712/6733/16-ц та № 712/13166/18 стосуються одного і того ж предмета спору і з тих самих підстав, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у справі № 712/6733/16 за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: КП «Соснівська СУБ», Департамент організаційного забезпечення Черкаської міської ради про зміну договору найму та зняття з місця реєстрації в зв`язку з втратою права користування жилим приміщенням позовні вимоги стосуються періоду станом на 2016 рік. Заочним рішенням суду від 27 жовтня 2016 року позовні вимоги розглянуто та змінено договір найму. Вказане заочне рішення суду 23 травня 2017 року було скасоване та 14 лютого 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням суду у справі № 712/12061 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Черкаської міської ради Департаменту економіки та розвитку, ОСОБА_1 , Першої державної нотаріальної контори Черкаського міського нотаріального округу, третя особа КП «Соснівська СУБ» про скасування наказу про приватизацію та визнання недійсним свідоцтва про право власності. В свою чергу, 16 серпня 2018 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 712/8168/18 за позовом ОСОБА_2 про визнання недійсним документу, а саме довідки про склад сім`ї наймача квартири та займані приміщення в квартирі АДРЕСА_1 № 448 від 24 січня 2017 року, виданої дільницею № 1 КП «Соснівська СУБ» Черкаської міської ради. У справі № 712/13166/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням предмет позову стосується періоду станом на момент видачі КП «Соснівська СУБ» довідки від 24 січня 2017 року № 488 «Про склад сім`ї наймача квартири (одноквартирного будинку) та займані ними приміщення на час приватизації вказаної квартири 31 січня 2017 року за ОСОБА_1 . Отже, у справах № 712/6733/16-ц та № 712/13166/18 позовні вимоги пред`явлені за різні періоди правовідносин, що склалися між сторонами (2016 рік та 2017 рік). Суд першої інстанції не звернув уваги на вказану обставину та дійшов помилкового висновку про застосування положень п. 4 ч.1 ст. 257 ЦПК України під час залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим судом. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2020 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 374, 376, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - адвоката Пилипенка Ростислава Борисовича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2020 року задовольнити. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням скасувати, а матеріали справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Повний текст виготовлено 07 квітня 2020 року. Головуючий В.Г. Бородійчук Судді Л.І. Василенко О.В. Карпенко