Ухвала КАС ВС № 460/620/19

УХВАЛА 06 квітня 2020 року Київ справа №460/620/19 адміністративне провадження №К/9901/7783/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 за адміністративним позовом Приватного підприємства (далі - ПП) "Олан Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, У С Т А Н О В И В: 16.03.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням пункту 4 частини другої, частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): у касаційній скарзі не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав), до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті (частина перша цієї статті стосується оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції) є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Додаткові вимоги до касаційної скарги зазначені в пункті 4 частини другої статті 330 КАС в залежності від підстави, з якої подається касаційна скарга. В касаційній скарзі ГУ ДПС не вказує підставу для касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 КАС. ГУ ДПС в касаційній скарзі наводить висновки Верховного Суду в ряді постанов та Верховного Суду України в постанові від 27.10.2015 (справа №21-1539а15). Разом з тим, норму 4 частини другої статті 330 КАС слід розуміти так, що в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави) для касаційного оскарження, на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею

328. У разі, якщо підставою для подання касаційної скарги є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС, в касаційній скарзі має бути зазначено постану Верховного Суду на висновок в якій є посилання в касаційній скарзі, а також обґрунтування доводу, в чому саме не відповідають оскаржувані судові рішення такому висновку Верховного Суду. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у березні 2019 року. За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру, а ціна позову становить 1 239 723,00 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній станом на момент подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн. Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 37 191,69 грн (1 239 723,00 грн х 1,5%) х 200%). Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що строк, який надається для усунення недоліку позовної заяви, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. 02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (далі - Закон України №540-IX), яким до окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України внесені зміни. Зокрема, розділ VI «Прикінцевих положень» доповнено пунктом 3 відповідно до якого строк, зокрема, встановлений статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Впродовж встановленого строку відповідачу слід подати касаційну скаргу відповідно до вимог пункту 4 частин першої та четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України. Керуючись статтями 248, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18.06.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2020 залишити без руху. Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Рівненській області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали з продовженням цього строку на строк дії карантину. Роз`язнити, що в разі не виконання цієї ухвали, касаційна скарга підлягає поверненню. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко М.М. Гімон М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду