Ухвала КАС ВС № 640/2499/19
від 06.04.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 06 квітня 2020 року Київ справа №640/2499/19 адміністративне провадження №К/9901/4535/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Жука А.В., Шишова О.О., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2020 року визнано неповажними підстави пропуску скаржником строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року, касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано 10 (десять) днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до Суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав його пропуску та подання доказів їх поважності. 17 березня 2020 року до касаційного суду надійшла заява відповідача про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року. Обґрунтовуючи указану заява скаржник зазначає, що, відповідно до частини третьої статті 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Водночас, з метою забезпечення здійснення представництва інтересів, зокрема органів державної влади в судах України, Верховною Радою України 18 грудня 2019 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді». Указаним законом внесено зміни в частину третю, четверту статті 55 КАС України і викладено їх в наступній редакції: «Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника». Заявник указує, що у зв`язку із такими законодавчими змінами тривалий час залишалося відкритим та неурегульованим питання щодо можливості та порядку самопредставництва державних органів у судах, що призвело до подання скаржником неналежним чином оформлених документів. На підставі викладеного просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року. Перевіривши вказане клопотання Суд зазначає таке. Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Слід зазначити, що поважними визнаються обставини, які виникли протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Пунктом 6 частини п`ятої статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. 30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)». Згідно підпунктом 11 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 01 січня 2017 року. Відповідно до частини 2 підпункту 11 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року. Так, про право представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами з 1 січня 2020 року відповідачу повинно було бути відомо з 30 вересня 2016 року. Суд звертає увагу скаржника, що прийнятим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення в суді» від 18 грудня 2019 року не внесено змін до Конституції України щодо представництва органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами з 1 січня 2020 року. З огляду на викладене, Суд відхиляє доводи скаржника щодо поважності указаних підстав пропуску строку на касаційне оскарження. Вирішуючи питання поважності наведених підстав пропуску строку на касаційне оскарження Суд ураховує практику Європейського суду з прав людини а саме рішення від 29 жовтня 2015 року по справі «Устименко проти України», у якому Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Зважаючи на викладене, вказані скаржником у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження причини його пропуску, не є поважними в розумінні наведених вище вимог процесуального закону. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. З урахуванням вищенаведеного у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити. Керуючись статтями 44, 121, 248, 329, 332, 333, 355, 359 КАС України, Суд, - УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Ж.М. Мельник-Томенко Судді А.В. Жук О.О. Шишов