Постанова 4852 № 160/1415/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 160/1415/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 (головуючий суддя Юхно І.В.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» до відповідача-1: приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, відповідача-2: приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни про визнання протиправними та скасування постанов приватних виконавців,- ВСТАНОВИВ: Позивач, приватне акціонерне товариство «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро, звернулось до адміністративного суду з позовом до відповідача-1: приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, відповідача-2: приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни, просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 16.12.2019 про стягнення з ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» основної винагороди в сумі 137 246 751,13 грн. у виконавчому провадженні № 60892369; - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни від 29.01.2020 про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 61103953; - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни від 29.01.2020 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 61103953; - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни від 29.01.2020 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № 61103953; - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївни від 29.01.2020 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні № 61103953. Одночасно із вищезазначеним позовом до суду позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі постанови Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 16.12.2019 ВП № 60892369 про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн. та заборони Приватному виконавцю Мосейко Анжелі Геннадіївні вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» за виконавчим провадженням № 61103953, в тому числі: приймати постанови про арешт коштів та майна боржника, направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, направляти платіжні вимоги про списання коштів боржника до будь-яких банківських установ, стягувати грошові кошти, перераховувати стягнуті грошові кошти на рахунок стягувача, звертати стягнення на майно боржника, а також вчиняти будь-які інші дії направлені на примусове виконання постанови Приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 16.12.2019 ВП № 60892369 про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн. В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що невжиття судом заходів забезпечення позову буде мати наслідком стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» грошової суми у розмірі 137 246 751, 13 грн. на виконання Постанови від 16.12.2019, яка є неправомірною. Для цього приватному виконавцеві достатньо направити у банківські установи, які обслуговують ПрАТ «АВК» м. Дніпро», платіжні доручення. У свою чергу, стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» грошової суми у розмірі 137 246 751, 13 грн. унеможливить ефективний захист прав ПрАТ «АВК» м. Дніпро» шляхом визнання протиправними та скасування постанови приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 16.12.2019 та постанови приватного виконавця Мосейко Анжели Геннадіївні від 29.01.2020 ВП №61103953 про примусове виконання постанови №60892369, видану 16.12.2019 року приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Лілією Анатоліївною, оскільки у такому випадку наслідком задоволення позову Боржника буде лише констатація факту протиправності рішень приватних виконавців. Проте, для повернення стягнутих коштів у сумі 137 246 751, 13 грн. ПрАТ «АВК» м. Дніпро» буде вимушений звертатися з окремим позовом до приватного виконавця у межах цивільної/господарської юрисдикції. Крім того, стягнення приватним виконавцем суми в розмірі 137 246 751, 13 грн. на виконання протиправної постанови від 16.12.2019 буде мати наслідком банкрутство підприємства у зв`язку із невиконанням зобов`язань ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» перед: 1) працівниками - щодо сплати заробітної плати; 2) контрагентами - щодо виконання зобов`язань за укладеними контрактами; 3) бюджетом - щодо сплати податків та зборів. При цьому, припинення господарської діяльності підприємства несе негативні наслідки для всього регіону в цілому. Також заявник звертає увагу на існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам ПрАТ «АВК» м. Дніпро» до ухвалення рішення у справі за позовом про визнання протиправними та скасування постанови від 16.12.2019 ВП № 60892369 про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн та постанови від 29.01.2020 року. 06.02.2020 року від представника позивача надійшло доповнення до заяви про забезпечення позову, в якому зазначено, що на виконання постанови приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 16.12.2019 ВП №60892369 приватним виконавцем Мосейко Анжелою Геннадіївною вже направлено до Філії Дніпропетровського обласного управління Ат «Ощадбанк» платіжні вимоги (доручення), внаслідок чого з рахунків ПрАТ «АВК» м. Дніпро» списано кошти в сумі 2 152 908,85 грн. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 заяву приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» про забезпечення позову в адміністративній справи за позовом приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» до відповідача-1: приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, відповідача-2: ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов приватних виконавців задоволено. Зупинено стягнення на підставі постанови приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 16.12.2019 ВП № 60892369 про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн. Заборонено приватному виконавцю Мосейко Анжелі Геннадіївні вчиняти будь-які виконавчі дії щодо боржника ПрАТ «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» за виконавчим провадженням № 61103953, в тому числі: - приймати постанови про арешт коштів та майна боржника, - направляти їх будь-яким банківським установам, третім особам чи виконувати їх в інший спосіб, - направляти платіжні вимоги про списання коштів боржника до будь-яких банківських установ, - стягувати грошові кошти, п - перераховувати стягнуті грошові кошти на рахунок стягувача, - звертати стягнення на майно боржника, - а також вчиняти будь-які інші дії, направлені на примусове виконання постанови приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни від 16.12.2019 ВП № 60892369 про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн. (а.с. 60-63, т.2 відокремлені матеріали). Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що здійснення стягнення ОСОБА_1 з позивача основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн. на підставі постанови №60892369, що видана 16.12.2019 року приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Лілією Анатоліївною до розгляду справи по суті щодо правомірності винесення даного виконавчого документа, призведе до істотного ускладнення захисту прав позивача в разі задоволення позовних вимог та скасування рішень, на підставі яких вчиняються виконавчі дії. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем-1: приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Лілією Анатоліївною подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Посилається на те, що позивачем не було надано до суду жодних конкретних та переконливих доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову по цій справі може призвести до якихось негативних наслідків для позивача, не надано доказів, що арешт та стягнення коштів у сумі 137 246 751,13 грн. призведе до негативних наслідив, пов`язаних з блокуванням господарської діяльності. Зазначає, що позивач повинен був надати бухгалтерські документи, баланс тощо. Вважає, що слід було зазначити, які саме товари, необхідні для виробництва продукції позивач не зможе оплатити. Позивачем не надано документальних підтверджень існування якихось окремих рахунків, призначених для сплати заробітної плати працівникам, не надано доказів, що підприємство працює та наявні працівники. До суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, залишивши ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану. Посилається на те, що забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів до вирішення спору. Забезпечення позову може вживатися, коли невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення. Зазначає, що оскільки приватним виконавцем ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не було виконано рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2018 року у справі №905/2864/15 шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, то немає правових підстав для стягнення основної винагороди у вигляді відсотка від фактично отриманої суми. Відповідно, розмір основної винагород неправомірно визначений приватним виконавцем в постанові від 16.12.2019. Оскільки підставою для прийняття приватним виконавцем Мосейко А.Г. постанов у виконавчому провадженні ВП №61109353 є постанова приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А. від 16.12.2019 про стягнення з боржника основної винагороди у ВП №60892369, то такі постанови (у виконавчому провадженні ВП №61109353) також підлягають скасуванню. Вважає, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить виконання рішення та вплине на ефективність судового захисту. Справа розглядається в письмовому провадженні згідно ст. 311 КАС України; про розгляд справи в порядку письмового провадження сторони повідомлені належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 16.12.2019 року у межах виконавчого провадження ВП №60892369, яке було відкрито на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2018 по справі №905/2864/15, приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. винесено постанову про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн. Як наслідок, 29.01.2020 року в результаті проведення виконавчих дій приватним виконавцем Мосейко А.Г. відкрите виконавче провадження №61103953 (постановою від 29.01.2020 року) про примусове виконання постанови №60892369 (постанова від 16.12.2019 року приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А. про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн.). Постановою від 29.01.2020 року ВП № 61103953 накладено арешт на кошти, що містяться на відповідних рахунках позивача та постановою від 29.01.2020 року ВП №61103953 накладено арешт на майно, що належить боржнику. Постанова про стягнення основної винагороди перебуває на примусовому виконанні, тому приватний виконавець може вчиняти усі передбачені законом виконавчі дії. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, норми Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19). Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини. Надаючи правову оцінку обґрунтуванням заявника, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на положення ст. 150 КАС України. Так, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо: - невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; - або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України). Згідно з положеннями ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може, бути забезпечено, крім іншого, шляхом: - зупиненням дії індивідуального акту або нормативно-правового акту; - забороною відповідачу вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору. Системний аналіз вимог наведених норм дає підстави для висновку, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, це, зокрема, надання позивачеві тимчасової правової охорони його правам та інтересам до певного часу, а саме - до вирішення спору. Забезпечення позову може вживатися, коли невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення та вплинути на ефективний судовий захист. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації прав позивача (позовних вимог) у разі задоволення позову. Значення інституту забезпечення позову в КАС України полягає в тому, що цим інститутом захищаються законні права/інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику. Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно якоїсь із сторін у спорі; їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ`я сторін. Зокрема, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, які б свідчили про наявність зазначених вище підстав для забезпечення позову. При цьому, подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову (ч. 4 ст. 150 КАС ). Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо тимчасової охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та забезпечення реального та ефективного виконання судового рішення (в разі прийняття рішення на користь позивача). В тому числі метою забезпечення позову є запобігання потенційним труднощам у подальшому при виконанні такого рішення. При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: - розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; - забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; - наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; - імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; - необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи. В ході здійснення судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права (Рішення ЄСПЛ від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії"). Зокрема, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. Відповідно до п. 5 ч. 1. ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Матеріалами справи підтверджується, що 16.12.2019 року у межах виконавчого провадження ВП №60892369, яке було відкрито на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 13.12.2018 по справі №905/2864/15, приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А. винесено постанову про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн. 29.01.2020 року в результаті проведення виконавчих дій приватним виконавцем Мосейко А.Г. постановою від 29.01.2020 року відкрите виконавче провадження ВП №61103953 про примусове виконання постанови №60892369 (постанова видана 16.12.2019 року приватним виконавцем Бурхан-Крутоус Л.А ОСОБА_4 про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн.), постановою від 29.01.2020 року ВП № 61103953 накладено арешт на кошти, що містяться на відповідних рахунках позивача та постановою від 29.01.2020 року ВП №61103953 накладено арешт на майно, що належить боржнику. Отже, постанова про стягнення основної винагороди (№6089236916 від 12.2019 року) перебуває на примусовому виконанні, тому приватний виконавець може вчиняти будь-які передбачені законом виконавчі дії. Водночас, в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача, оскільки сума стягнення (137 246 751,13 грн.) є достатньо значною; відсутність такої суми на підприємстві може спричинити блокування господарських відносин, а саме, неможливість своєчасного придбання товарів необхідних для здійснення виробництва; неможливість своєчасно відповідати перед контрагентами по взятим зобов`язанням, що, зокрема, може вплинути на репутацію підприємства та втрату господарських в`язків. Натомість, на даний час колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає ознак очевидної протиправності рішень відповідача, або очевидного порушення прав, свобод або інтересів позивача - оцінку рішенням суб`єкта владних повноважень буде надано в ході розгляду справи по суті. Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, суд, який постановляє вжити заходи забезпечення позову, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акту. Однак, невжиття в даному випаду заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду та вплинути ефективний захист або поновлення порушених прав/інтересів позивача. Тому колегія суддів апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову. Пунктом 2 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. На думку колегії суддів апеляційної інстанції, тимчасове збереження прав позивача до розгляду справи по суті (забезпечення позову), не вплине на порушення прав та інтересів відповідачів, при цьому, стане ефективним судовим захистом в разі прийняття судом рішення на користь позивача. Згідно частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. В силу частини 6 статті 154 КАС України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. На думку колегії суддів апеляційної інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову судом першої інстанції врахована співмірність вимог забезпечення позову та вимог позовної заяви. Забезпечення позову шляхом зупинення стягнення у вищевказаному виконавчому провадженні не порушує прав та законних інтересів стягувача (відповідача) чи інших осіб. Інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Під час тимчасової заборони вчиняти дії у згаданому виконавчому провадженні до вирішення адміністративної справи по суті, не відбувається втручання у дискреційні повноваження відповідача, оскільки суд виконує власну компетенцію по здійсненню правосуддя відповідно до наданих Конституцією та законами України повноважень. Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 26.12.2019 року по справі №826/7224/17. Згідно із ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За правилами частини 1 пунктів 4-5 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема шляхом заборони іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмету спору та зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Зазначена норма кореспондується з частиною 1 пункту 2 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. № 1404-VIII в силу вимог якої, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даних правовідносинах, належним способом забезпечення позову є зупинення стягнення на підставі постанови приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А. від 16.12.2019 ВП № 60892369 про стягнення з ПрАТ «АВК» м. Дніпро» основної винагороди у сумі 137 246 751,13 грн., яка є виконавчим документом, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/1415/20. (Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень судом першої інстанції ухвалено 03.03.2020 року рішення, яким позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Кондитерська фабрика «АВК» м. Дніпро» до відповідача-1: приватного виконавця Бурхан-Крутоус Л.А., відповідача-2: приватного виконавця Мосейко А.Г. про визнання протиправними та скасування постанов приватних виконавців задоволені). Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для її скасування. Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.02.2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови виготовлено 06.04.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова