Постанова 4850 № 200/9453/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2020 року справа №200/9453/19-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Компанієць І.Д. (суддя-доповідач), суддів Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №200/9453/19-а (головуючий І інстанції Кониченко О.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: -визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії з урахуванням довідки від 08.05.2019 року № 171/05-99-05-02-20а; -визнати протиправним рішення № 9 від 05.06.2019 року про відмову в перерахунку пенсії; -скасувати рішення № 9 від 05.06.2019 року про відмову в перерахунку пенсії; -зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву від 15.05.2019 року про перерахунок пенсії і відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2018 року з урахуванням довідки від 08.05.2019 року № 171/05-99-05-02-20а, провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням вже сплачених сум; -зобов`язати відповідача подати у визначений строк звіт про виконання судового рішення. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач протиправно відмовляється здійснювати перерахунок пенсії за новою довідкою від 08.05.2019 року № 171/05-99-05-02-20а, посилаючись, що довідка про розмір грошового забезпечення надійшла до пенсійного органу з порушенням пункту 24 Порядку № 3-1 та пункту 3 Порядку №

45. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 9 від 05.06.2019 року про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії. Зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2019 року про перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2018 року з урахуванням довідки від 08.05.2019 року № 171/05-99-05-02-20а. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, в цій частині прийняти постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Обґрунтування апеляційної скарги. Суд першої інстанції обрав неефективний спосіб захисту порушених прав позивача, зобов`язавши відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії без визначення обов`язку пенсійному органу здійснити такий перерахунок. Оскільки це надає відповідачу підстави при повторному розгляді заяви знову відмовити в перерахунку пенсії. При цьому висновок суду першої інстанції, що вирішення питання про перерахунок пенсії є виключною компетенцією пенсійного фонду в даному випадку є неправильним, оскільки заява містить всю необхідну інформацію про підвищення грошового забезпечення для перерахунку пенсії. З врахуванням обставин справи, оскільки пенсійний орган вже порушив право позивача на перерахунок пенсії, є потенційний ризик, що відповідач після набрання рішенням законної сили не буде його виконувати. Тому суд першої інстанції повинен був встановити обов`язок пенсійному органу для подання звіту про виконання рішення. В цій частині суд першої інстанції проігнорував приписи п.10.12 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі. Сторони в судове засідання не прибули, про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, тому за ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, якому призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Відповідно до довідки від 21.03.2018 року №160/05-99-05-02-21а, отриманої від ГУ ДФС в Донецькій області, відповідачем з 01.01.2018 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням складових, зазначених в довідці, а саме: -посадового окладу - 6910 грн; -окладу за військовим званням майор податкової міліції - 1340 грн; -надбавки за стаж служби 45% - 3712,50 грн. (а.с.34) Пенсія перерахована з 01.05.2018 року (а.с.34 зворотній бік) Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року по справі №200/10128/18-а, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2019 року, відмовлено в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області про зобов`язання провести перерахунок та виплату йому пенсії з 01.01.2018 року з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці у розмірі 2 926,93 грн., у тому числі надбавки за високі досягнення у праці 50 %; надбавки за секретність 15 %; премій місячних згідно з Положенням про преміювання; матеріальної допомоги; індексації, з урахуванням вже сплачених сум було. 10 квітня 2019 року позивач звернувся із заявою до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про виготовлення та направлення до пенсійного органу нової довідки про розмір грошового забезпечення, із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення. З врахуванням рішення окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області надано позивачу довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії від 08.05.2019 року №171/05-99-05-02-20а, до якої включені: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років (45%), та додатково надбавку за службу в умовах режимних обмежень в розмірі 15% посадового окладу, щомісячну премію в розмірі 41,81% посадового окладу, фактично виплачену за березень 2018 року за відповідною посадою (а.с.19-22) 15 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до довідки від 08.05.2019 року №171/05-99-05-02-20а про грошове забезпечення для перерахунку пенсії (а.с.17) Рішенням від 05 червня 2019 року №9 відповідач відмовив ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугу років в зв`язку з тим, що довідка про розмір грошового забезпечення надійшла до Головного управління з порушенням пункту 24 Порядку № 3-1 та пункту 3 Порядку № 45 (а.с.15) Суд першої інстанції, частково задовольняючи позов, виходив з того, що підставою для перерахунку раніше призначених пенсій може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. В частині відмови в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що питання перерахунку пенсій є виключною компетенцією Пенсійного фонду, тому вимоги позивача про зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії задоволенню не підлягають. Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, в даному випадку відсутні підстави встановлення контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання. Оцінка суду. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ). Відповідно до частини 3 статті 63 Закон № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за вказаним Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в строки, передбачені частиною 2 статті 51 цього Закону. В разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Таким чином, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Згідно пункту 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р. № 45 (далі - Порядок № 45), перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. Згідно з пунктом 2 Порядку № 45 на підставі зазначеного в пункті 1 цього Порядку рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п`ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. ПФУ повідомляє у п`ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки). ГУ ПФУ складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Таким чином, Порядком №45 передбачено, що ДПС повідомляє ПФУ про підстави перерахунку пенсій. В свою чергу, ПФУ повідомляє головні управління в областях про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління складають відповідні списки таких осіб та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії - органам, з яких особи були звільнені із служби. Отже, здійсненню перерахунку пенсії передує процедура чітко визначена Порядком №45, відповідно до якої ГУ ПФУ повинно бути повідомлене уповноваженими органами про підстави перерахунку пенсії та для перерахунку пенсії необхідна бути надана довідка про розмір грошового забезпечення. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений Постановою Правління ПФУ від 30 січня 2007 року №3-1 (далі - Порядок №3-1). Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Водночас, абзацом 1 пункту 4 Порядку №3-1 встановлено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем його проживання. Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13, в постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 553/3619/16-а. При цьому перерахунок може бути здійснено після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій. Як свідчать матеріали справи та не заперечується відповідачем, позивачем разом з заявою про перерахунок пенсії була надана довідка про розмір грошового забезпечення від 08.05.2019 року, видана ГУ ДФС у Донецькій області, з включенням до розрахунку додаткових видів грошового забезпечення: надбавки за службу в умовах режимних обмежень (15%) та премія (41,81%) Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає безпідставними доводи ГУ ПФУ про відсутність підстав для перерахунку пенсії в зв`язку з порушенням позивачем вимог пункту 24 Порядку №3-1, оскільки перерахунок раніше призначених пенсій може бути здійснений також на підставі заяви пенсіонера та доданих до неї документів. З огляду на надання позивачем до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом - ГУ ДФС у Донецькій області, - суд погоджує висновок суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача про відмову позивачу в перерахунку пенсії з підстав порушення ним пункту 24 Порядку №3-1 та п. 3 Порядку №45. Таким чином, рішення підлягає скасуванню та відповідач зобов`язаний повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2019 року про перерахунок пенсії відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2018 року з урахуванням довідки від 08.05.2019 року №171/05-99-05-02-20а. З приводу доводів апеляційної скарги позивача, що суд першої інстанції обрав неефективний спосіб захисту порушених прав позивача, без визначення обов`язку пенсійному органу здійснити перерахунок пенсії, та помилкового висновку, що в даному випадку наявні дискреційні повноваження пенсійного органу щодо перерахунку пенсії, суд зазначає наступне. Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав. Щодо ефективності обраного способу захисту суд має право визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень та зобов`язати його вчинити певні дії, зокрема, здійснити перерахунок пенсії, якщо для такого перерахунку виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. Дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. Дискреційним є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав. Натомість, у цій справі повноваження пенсійного органу є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про перерахунок пенсії. Підставою для відмови у перерахунку пенсії позивача можуть бути визначені законом обставини. Положення частини 3 статті 63 Закону №2262 передбачають повноваження пенсійного органу щодо здійснення перерахунку пенсій на момент виникнення права на такий перерахунок. При цьому, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розмір пенсій особам, які мають право на пенсії за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Таким чином, ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають два види правомірної поведінки відповідного органу - здійснити перерахунок або відмовити в перерахунку пенсії. Тобто, за законом у цього органу є вибір між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження є дискреційними. Суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов`язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи. При цьому, адміністративний суд, з урахуванням фактичних обставин, зобов`язаний здійснити ефективне поновлення порушених прав, а не лише констатувати факт наявності неправомірних дій. Для цього адміністративний суд наділений відповідними повноваженнями, зокрема, частиною третьою статті 245 КАС України визначено, що у разі скасування (…) індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв`язку зі статтями 2, 5 Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст постанови, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері. Однак, як і будь-який інших спосіб захисту, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії, який оформлюється відповідним рішенням, може бути застосовано судом за наявності необхідних та достатніх для цього підстав. Проте, в спірних правовідносинах підставою для відмови в перерахунку пенсії визначено надходження довідки про розмір грошового забезпечення до головного управління з порушенням п.24 Порядку №3-1 та п.3 Порядку №45. З урахуванням наведеного, з огляду на відсутність підстав вважати порушеними зазначені норми Порядків при наданні ОСОБА_1 заяви про перерахунок пенсії, з врахуванням положення частини 3 статті 63 Закону №2262, необхідністю прийняття відповідачем відповідного рішення, з метою захисту порушеного права позивача ефективним та належним, за встановлених обставин, є такий спосіб захисту порушених прав, як зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 15.05.2019 року про перерахунок пенсії відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 01.01.2018 року з урахуванням довідки від 08.05.2019 року № 171/05-99-05-02-20а. Тому доводи позивача щодо ефективності обраного способу захисту порушеного права суд відхиляє. Щодо подання звіту про виконання постанови, суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 1, ч.2 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, встановлення обов`язку подати звіт про виконання судового рішення є правом суду. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на відповідача, передбачених законодавством про виконавче провадження за Кодексом адміністративного судочинства України. Тому суд не приймає доводи апелянта про обов`язковість встановлення обов`язку пенсійному органу подати звіт про виконання рішення. Щодо посилання ОСОБА_1 на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 року «Про судове рішення в адміністративній справі», то суд зазначає, що постанови Пленуму ВАС України носять рекомендаційний, а не обов`язковий характер. Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За приписами пункту 1 частини 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №200/9453/19-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №200/9453/19-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 07 квітня 2020 року. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 07 квітня 2020 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді Е.Г. Казначеєв Л.В.Ястребова