Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/6345/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6345/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кушнова А.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, в якому просив: визнати протиправним рішення від 07.03.2019 №435-35-VІІ Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про відмову йому в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,15 га на території села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області та зобов`язати відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,15 га на території села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати позовну заяву у паперовій формі із власноручним підписом особи, уповноваженої на її підписання, а також належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви (для суду та відповідно до кількості учасників справи) у паперовій формі; надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - повернуто позивачеві з усіма доданими до неї документами. Позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватись та розглядатись в установленому законом порядку. Вказує, що про порушення свого права апелянт дізнався не з тексту рішення від 07.03.2019, а з запиту про надання інформації від 16.05.2019, тому звернення до суду з даною позовною заявою 15.11.2019 здійснено у строк, визначений нормами КАС України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що суд першої інстанції правомірно повернув позивачу позовну заяву, оскільки позов подано після закінчення строків, встановлених законом, а поважних підстав для поновлення такого строку у позивача - не було. Згідно частини другої ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час подання апеляційної скарги) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, 15 листопада 2019 року позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним рішення від 07.03.2019 №435-35-VІІ Бобрицької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про відмову йому в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,15 га на території села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області та зобов`язати відповідача надати йому дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд розміром 0,15 га на території села Бобриця Києво-Святошинського району Київської області. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року дану позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, та надано десятиденний строк для усунення недоліків вказаної позовної заяви. Вказана ухвала надіслана позивачу на адресу: АДРЕСА_1 , яка була вказана позивачем у позовній заяві, однак повернута на адресу суду 13.01.2020 «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12-13). Оскільки позивачем не було усунуто недоліки в позовній заяві, визначені ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2019 року, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 cічня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу (а.с. 14). Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки станом на 20.01.2020, вимоги ухвали суду від 25.11.2019 позивачем не виконано, будь-яких доказів усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано, тому наявні підстави для повернення позивачу позовної заяви з усіма доданими до неї документами. Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини п`ятої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. За правилами частини першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Згідно п.1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Вирішуючи питання про повернення позовної заяви з вказаних підстав, слід враховувати наявність належного повідомлення позивача про залишення його позовної заяви без руху. Так, пунктом 4 частини шостої вказаної статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. У відповідності до пункту 5 частини шостої вказаної статті днем вручення судового рішення у тому числі є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. З матеріалів справи вбачається, що позивачем у позовній заяві було зазначено як адресу свою місця реєстрації: АДРЕСА_1 , так і адресу свого представника: АДРЕСА_2 . Однак, судом першої інстанції копію ухвали Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 про залишення позовної заяви без руху було направлено лише на адресу місця реєстрації позивача, та у подальшому такий лист було повернуто до суду «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 12-13). Втім, положення Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають повернення рекомендованих листів з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», така відмітка не передбачена як причина невручення судового рішення. Оскільки така відмітка не розкриває суті причини неможливості вручити адресату відповідний рекомендований лист, відтак вказане не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту належного повідомлення сторони у судовій справі, зокрема не визначає чи адресат відмовився від отримання судового повідомлення, чи адресат відсутній, чи особу, якій адресовано судове рішення, не виявлено за місцем проживання. Подібна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 та від 12 лютого 2019 року у справі №906/142/18. Отже, повернення поштового відправлення, яким позивачу направлено копію ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, з відміткою «за закінченням строку зберігання», не може свідчити про обізнаність позивача щодо її існування та як наслідок, наявності у нього можливості виконати таку ухвалу суду шляхом усунення недоліків позовної заяви, визначених у цій ухвалі у встановлений судом строк. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що жодних дій щодо надсилання представнику позивача вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху на його поштову адресу: АДРЕСА_2 або повідомлення позивача засобами електронної пошти або його представника за номером телефону, вказаним у позовній заяві, судом першої інстанції здійснено не було. Таким чином, оскільки судом першої інстанції не було вчинено всіх можливих та необхідних дій для вручення позивачу ухвали про залишення без руху, тому позивач був позбавлений права у строк, встановлений в ухвалі Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року, усунути недоліки його позовної заяви, тому висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви є передчасним. Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами частини третьої ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно з ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Отже, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви - скасувати та направити справу до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2020 року - скасувати, а справу № 320/6345/19 направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук