Постанова 4823 № 742/41/20

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 03 квітня 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 742/41/20 Головуючий у першій інстанції - Коваленко А. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/581/20 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Іванової Г.П., суддів: Бечка Є.М., Скрипки А.А., секретар: Герасименко Ю.О., сторони: позивач - ОСОБА_1 , позивач - ОСОБА_2 , відповідач - Прилуцька районна державна нотаріальна контора, відповідач - Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, третя особа - державний нотаріус Прилуцької районної державної нотаріальної контори Охріменко Наталія Сергіївна, третя особа - ОСОБА_3 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області у складі судді Коваленка А.В. від 10 лютого 2020 року (дата складення повного тексту ухвали не зазначена) у справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Прилуцької районної державної нотаріальної контори, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про визнання дій нотаріуса незаконними, скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскарження дій нотаріуса в частині прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини та відшкодування майнової та моральної шкоди, У С Т А Н О В И В: У січні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Прилуцької районної державної нотаріальної контори, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про визнання дій нотаріуса незаконними, скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскарження дій нотаріуса в частині прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини та відшкодування майнової та моральної шкоди, в якому просили: визнати дії державного нотаріуса Прилуцької районної державної нотаріальної контори Охріменко Н.С. в частині визнання ОСОБА_3 таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном, неправомірними; скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №240/01-16 від 10.02.2017 державного нотаріальної контори Охріменко Н.С.; скасувати постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії №3133/02-31 від 01.11.2017 державного нотаріальної контори Охріменко Н.С.; встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 9446 грн як відшкодування моральної шкоди; стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 4723 грн як відшкодування моральної шкоди; стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на користь ОСОБА_1 кошти в 1/2 частки розміру орендних платежів за 2014-2019 роки включно, як відшкодування майнової шкоди; стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області на користь ОСОБА_2 кошти в 1/2 частки розміру орендних платежів за 2014-2019 роки включно, як відшкодування майнової шкоди; стягнути з Головного управління Державної казначейської служби України у Чернігівській області понесені по справі судові витрати. Оскаржуваною ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2020 року закрито провадження в справі за позовом до Прилуцької районної державної нотаріальної контори, Головного Управління в Чернігівській області Державної казначейської служби України про визнання дій нотаріуса незаконними, скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскарження дій нотаріуса в частині прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини та відшкодування майнової та моральної шкоди в частині позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2020 року. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зводяться до того, що розділ IV ЦПК України визначає, що вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, має розглядатися за правилами окремого провадження в порядку цивільного судочинства. Крім того, згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування було дано такі роз`яснення: справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. В даному випадку спір виник між спадкоємцями і встановлення факту може вплинути на спадкові права і обов`язки інших осіб. Тому вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, має розглядатися за правилами позовного провадження. Ця вимога є взаємопов`язаною, оскільки полягає у визнанні незаконними дій нотаріуса в частині того, що нотаріус вважав, що ОСОБА_3 прийняв спадщину, а він намагається довести той факт, що ОСОБА_3 не прийняв спадщину. За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, закриваючи провадження в справі в частині вимоги про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інші учасники справи передбаченим ст. 360 ЦПК України правом подачі відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не скористалися. Всі учасники справи належно повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками. 30.03.2020 від Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області надійшло клопотання про відкладення розгляду справи через встановлення на всій території України карантину. Позивач ОСОБА_1 , який проживає за межами Чернігівської області, з`явився в судове засідання, і просив розглянути справу за відсутності інших учасників справи, посилаючись на відсутність транспортного сполучення з місцем розташування апеляційного суду, та складність для нього у подальшому прибути у судове засідання. Оскільки предметом апеляційного перегляду є ухвала про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, щодо яких безпосередньо Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області не є належним відповідачем, апеляційний суд приходить до висновку, що підстави для відкладення розгляду справи відсутні. Крім того, у своїй заяві Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області не наводить будь-яких доводів щодо того, що вони бажають брати участь у розгляді справи у судовому засіданні щодо вирішення питання законності закриття провадження у справі у зазначеній частині позовних вимог, і що вони бажають висловити свою позицію з цього питання; правом подачі відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , передбаченим ст. 360 ЦПК України, яке було роз`яснено апеляційним судом, не скористалися. Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зважаючи на таке. З матеріалів справи вбачається, що в січні 2020 року ОСОБА_1 від свого імені та в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Прилуцької районної державної нотаріальної контори, Головного управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області про визнання дій нотаріуса незаконними, скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскарження дій нотаріуса в частині прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини та відшкодування майнової та моральної шкоди (а.с.3-42). Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13 січня 2020 року відкрито провадження в справі (а.с.43-44). Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2020 року закрито провадження в справі за позовом до Прилуцької районної державної нотаріальної контори, Головного Управління в Чернігівській області Державної казначейської служби України про визнання дій нотаріуса незаконними, скасування постанов про відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскарження дій нотаріуса в частині прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини та відшкодування майнової та моральної шкоди в частині позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.45). Обґрунтовуючи наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд першої інстанції послався на п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України і зазначив, що позивачем об`єднано в одному провадженні позовні вимоги, які повинні розглядатися в окремих самостійних провадженнях, а саме: окремому та позовному , а тому провадження в справі щодо вимог про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає закриттю в зв`язку з тим, що не підлягає розгляду в порядку позовного провадження. Проте, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення факту прийняття спадщини за встановлених обставин справи не можна визнати законним та обґрунтованим, зважаючи на таке. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розділ IV ЦПК України визначає, що вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, має розглядатися за правилами окремого провадження в порядку цивільного судочинства. Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства. Отже, вимоги про встановлення факту прийняття спадщини у будь-якому разі підлягають розгляду саме у порядку цивільного судочинства. У разі відсутності предмету спору провадження у справі підлягає закриттю за п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, а не за п.1 ч.1 ст.255 ЦПК. В п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування" визначено, що з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування було дано такі роз`яснення: справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Відповідно до ч.1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги(основної). В даній справі позивач посилається на те, що між спадкоємцями - ним та його братом ОСОБА_3 - виник спір, і встановлення факту може вплинути на спадкові права і обов`язки інших осіб, а тому вимога про встановлення факту, що має юридичне значення, має розглядатися за правилами позовного провадження. Позивач ОСОБА_1 зазначає, що його позовні вимоги в частині оскарження дій нотаріуса, в частині прийняття спадщини та в частині встановлення факту прийняття спадщини, є взаємопов`язаними. За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не підлягають розгляду в порядку позовного провадження. Одночасно ОСОБА_1 роз`яснено, що у разі наявності у нього спору з ОСОБА_3 з приводу спадкових прав йому належить заявляти відповідні позовні вимоги до ОСОБА_3 як до відповідача, а не як до третьої особи. Також позивачу роз`яснено, що належить перевірити повноваження ОСОБА_1 на представництво інтересів ОСОБА_2 у контексті заявлених позовних вимог та приписів статті 60 ЦПК України щодо осіб, які можуть бути представниками, з урахуванням харктеру спірних правовідносин і категорії спору. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_4 підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки вказана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі,. Керуючись статтями 367, 368, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1 п.4, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 10 лютого 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 07.04.2020. Головуючий: Судді: