Постанова 4805 № 285/367/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/367/20 Головуючий у 1-й інст. Літвин О. О. Категорія Доповідач Талько О. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючої судді: Талько О.Б., суддів: Шевчук А.М., Коломієць О.С., за участю секретаря Пеклін Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу № 285/367/20 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Департамент з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської обласної державної адміністрації, про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Літвин О.О., ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, в якій зазначив, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, має інвалідність 2 групи. Вказує, що працював на посаді водія Житомирського спецавтопідприємства 0604 та приймав участь в евакуації худоби із с. Лелів Чорнобильського району в с. Загальци Бороднянського району Київської області. Отже, враховуючив положення п.9 ч.2 ст. 7 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання посвідчення інваліда війни. З цією метою він звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради з відповідною заявою. Проте йому відмовлено у видачі посвідчення учасника війни з тих підстав, що відсутні документи, які підтверджують факт залучення його до складу формувань Цивільної оборони. ОСОБА_1 також зазначає, що змушений був звернутися до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради щодо відмови у встановленні йому статусу інваліда війни та видачі відповідного посвідчення. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2019 року у задоволенні його позовних вимог відмовлено, оскільки суду не надано доказів на підтвердження факту залучення його до складу формувань Цивільної оборони. Заявник вказує, що позбавлений можливості надати такі докази, оскільки в багатьох випадках рішення та розпорядження приймались усно та не були зафіксовані документально. Окрім того, законодавством не передбачена необхідність подачі таких документів. Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що він був залучений до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 3 травня 1986 року. Постановою судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу. Зокрема, зазначає, що при вирішенні даного питання суд виходив з того, що заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не підлягають розгляду в судах. Проте, в даному випадку суд не звернув увагу на ту обставину, що у своїй заяві він просив встановити факт його залучення до складу формувань Цивільної оборони. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Матеріали справи свідчать, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідцією наслідків аварії на ЧАЕС, йому встановлена 2 група інвалідності. Звертаючись до суду із заявою в поряду окремого провадження, ОСОБА_1 просив встановити факт його залучення до складу формувань Цивільної оборони під час ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в період з 3 травня 1986 року. Встановлення даного юридичного факту необхідне для підтвердження його належності до осіб з інвалідністю згідно з положеннями Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Пунктом 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У абзаці 2 пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року " Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказано, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень та контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду. Згідно з п.1 ч.1 ст.14 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи ( статті 10,11 і частина 3 статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу ,- категорія

1. Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 7 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать, зокрема, інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов`язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Правовий статус інваліда війни підтверджується відповідним посвідченням, виданим відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12 травня 1994 року №302. У пункті 10 вказаного порядку зазначено, що посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності. ОСОБА_1 звернувся до суду з метою отримання доказу, який би підтверджував правомірність його дій, спрямованих на отримання статусу інваліда війни. Оскільки законодавством передбачений спеціальний (позасудовий) порядок встановлення статусу інваліда війни, то в окремому провадженні не може бути встановлений юридичний факт залучення заявника до складу невоєнізованих формувань Цивільної оборони для виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який фактично підтвердить належність заявника до інвалідів війни. Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції обгрунтовано відмовив у відкритті провадження у справі, оскільки вимоги заявника не підлягають розгляду в судовому порядку. Керуючись ст.ст. 259,268,367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30 січня 2020 року,- без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Судді: