Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 175/4746/19 (2-а/175/4746/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 квітня 2020 року м. Дніпросправа № 175/4746/19 (2-а/175/4746/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 03 лютого 2020 року (суддя першої інстанції Ребров С.О.) у справі №175/4746/19 за позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу 3 роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Ярошкіна Кирила Сергійовича третя особа Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора взводу 3 роти 4 батальйону 3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Ярошкіна Кирила Сергійовича, за участю третьої особи - Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області, в якому просив скасувати постанову серії ЕАК №1789366 від 25.11.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Позов обґрунтовано безпідставністю накладення на позивача адміністративного стягнення з огляду на відсутність порушення. Позивач зазначає, що знак 5.45 «Початок населеного пункту» встановлений з порушенням діючих норм, на підтвердження чого додав фотокопію, з якої, за твердженням позивача, вбачається відсутність дублюючого знаку 5.45. Рішенням Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 03.02.2020 позовні вимоги задоволено. Рішення суду мотивовано неправомірністю спірної постанови з огляду на те, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Скаржник зазначає, що під час винесення оскаржуваного рішення інспектор патрульної поліції діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт порушення позивачем ПДР, обґрунтовано виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Скаржник зауважує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам, які надані відповідачем, зокрема, фотознімків місця вчинення правопорушення та відеозапис. Вказані фото та відео отримані за допомогою лазерного вимірювача TruCam LTI 20/20 (яким отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірюваної техніки) та містять позначки швидкості, за якою рухався позивач в межах населеного пункту. Щодо посилання позивача на порушення належної організації дорожнього руху скаржник посилається на п. 10.2.4. ДСТУ 4100:2014, та зауважує, що крім знаку 5.45 «Початок населеного пункту», встановленого обабіч проїзної частини з правого боку, над проїзною частиною додатково встановлений великий стенд з назвою міста, який покликаний надавати водіям інформацію про початок населеного пункту. В даному випадку вбачається ігноруванням позивачем правил ПДР під час керування транспортним засобом. Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.311 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 25.11.2019 відповідачем складена постанова серія ЕАК №1789366 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності стали встановлені відповідачем такі обставини. 25 листопада 2019 року ОСОБА_1 керував автомобілем Ford Kuga, номерний знак НОМЕР_1 , і близько 8:50 години ранку на ділянці дороги між «Золотими ключами» (м. Слобожанське) та «Дніпровською брамою» (м. Дніпро) перевищив допустиму швидкість, а саме: рухався зі швидкістю 77 км/год. З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд не погоджується з судом першої інстанції про протиправність оскаржуваної постанови. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. В даному випадку оскаржуваною постановою позивача притягнуто до відповідальності на підставі ч.1 ст.122 КУпАП за перевищення швидкості в населеному пункті на 27 км. Відповідно до наведеної вище правової норми перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до п.12.4 ПДР, на який посилається відповідач, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Позивач в позові, не заперечуючи проти встановленого відповідачем факту, посилається, що не побачив дорожній знак 5.45 «Початок населеного пункту», оскільки він встановлений з порушенням діючих норм, а саме: ділянка дороги, на якій встановлений знак 5.45, має 3 смуги для руху в одному напрямку, тому повинен дублюватися на розділювальній смузі або над проїзною частиною. З приводу таких аргументів позивача, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 8.4 ПДР визначені групи, на які поділяються дорожні знаки, зокрема підпункт «ґ» вказує на інформаційно-вказівні знаки, які запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила. Згідно розділу 33 ПДР знак 5.45 «Початок населеного пункту» вказує найменування і початок забудови населеного пункту, в якому діють вимоги цих Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху. Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги). Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена (п.8.2.1 ПДР). Наказом Міністерства економічного розвитку № 1484 від 29.12.2014 затверджено національні стандарти України з набранням чинності з 01.07.2015: ДСТУ 4100:2014 Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування на заміну ДСТУ 4100-2002. У відповідності до п. 10.2.4 Національного стандарту України ДСТУ 4100-2014 дорожні знаки потрібно встановлювати з правого боку дороги поза проїзною частиною та узбіччям (допускають установлювати на присипній бермі), на тротуарі, розділювальній смузі, газоні тощо та над дорогою, крім випадків, що спеціально обумовлені цим стандартом. На дорогах із двома і більше смугами для руху в одному напрямку знаки, що встановлені з правого боку дороги, потрібно дублювати. Дублюючі знаки потрібно установлювати на розділювальній смузі, а у разі її відсутності - над дорогою або на лівому боці дороги, якщо для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги. Дорожні знаки допускають розміщувати на опорах зовнішнього освітлення, електрозв`язку, інших інженерних мереж. Як вбачається з фотознімку, наданого позивачем (а.с.15-19), ділянка дороги, на якій був зупинений позивач, має 3 смуги в одному напрямку, з правого боку дороги поза проїзної частини встановлено знак 5.45 «Початок населеного руху» «Дніпро», над проїзною частиною встановлено великий інформаційний стенд «Вас вітає Дніпропетровськ». Інформаційно-вказівні знаки застосовують для інформування учасників руху про особливості режиму руху або про розташування на шляху прямування населених пунктів та інших об`єктів. Разом з цим, п. 10.7.39 Національного стандарту України ДСТУ 4100-2014 передбачає, що знаки 5.45 «Початок населеного пункту» і 5.46 «Кінець населеного пункту» потрібно застосовувати для позначення населеного пункту (відповідно початку та кінця), в якому чинні спеціальні вимоги, що регулюють порядок руху в населених пунктах, та установлювати на фактичній межі забудови, яка прилягає до дороги. На дорогах з однією, двома або трьома смугами для руху в обох напрямках знак 5.46 допускають розміщувати ліворуч, на зворотному боці знаку 5.45, призначеного для зустрічного руху. Таким чином, стандарт не містить будь-яких додаткових вимог щодо дублювання дорожніх знаків 5.45 та 5.46, що спростовує дані доводи позивача. Як вбачається з матеріалів справи, наведене в оскаржуваній постанові адміністративне правопорушення зафіксовано інспектором лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20, підтверджено відеозаписом та фотознімком, на якому зафіксовано, що автомобіль позивача рухався зі швидкістю 77 км/год. З приводу висновків суду першої інстанції, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, апеляційний суд враховує, що позивач фактично факт порушення не заперечує та не оскаржує, а лише посилається на відсутність дублюючого дорожнього знаку 5.45 «Початок населеного пункту». Суд апеляційної інстанції встановив, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ197-12. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/13724, виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 21 грудня 2018 року та чинного до 21 грудня 2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №ТС000657, є придатним до застосування (а.с. 26). Необхідно зазначити, що можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку (а.с. 45). Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Враховуючи викладене, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим. З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність винесення постанови, про що надано відповідні докази. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі "O'Halloran and Francis v. the United Kingdom" будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки. Отже, водій при керуванні автомобілем зобов`язаний в першу чергу дотримуватись вимог Правил дорожнього руху. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів позивача про відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП, а відтак постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №1789366 від 25.11.2019 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а тому скасуванню не підлягає. Апеляційний суд вважає помилковими висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному з`ясуванні обставин справи, з невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.317 КАС України є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України задовольнити. Рішення Дніпропетровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 лютого 2020 року у справі №175/4746/19 скасувати, прийняти нову постанову. В позові відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарженню не підлягає (ст..272, ч.5 ст.328 КАС України). Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко