Постанова 4816 № 585/3072/19

Справа № 585/3072/19 Номер провадження 22-ц/816/786/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2020 року м.Суми Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Орлова І.В., суддів: Собини О.І., Хвостика С.Г. за участю секретаря судового засідання: Кияненко Н.М. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Рогинська сільська рада Роменського району Сумської області третя особа: приватний нотаріус Сумського районного нотаріального округу Сумської області Степаненко Тетяна Іванівна розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сумського апеляційного суду цивільну справу № 585/3072/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2019 року (суддя Шульга В.О., дата складання повного тексту рішення 13 січня 2019 року) - в с т а н о в и в: 14 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рогинської сільської ради Роменського району Сумської області з позовом у якому просив суд визнати за ним - ОСОБА_1 , право власності в порядку спадкування на три земельні ділянки площами 2,847 га, 0,319 га та 0,819 га відповідно, що залишилися після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача - ОСОБА_2 і належали останній на підставі виданих 26 вересня 2002 року Державних актів на право приватної власності на землю серії Р3 № 720252 та серії Р3 № 720252. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що через втрату оригіналів вищевказаних державних актів позивач позбавлений можливості оформити спадщину у нотаріуса, який 23 травня 2019 року видав ОСОБА_1 відповідну постанову. Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити. За доводами апеляційної скарги відмовивши у задоволенні позову, місцевий суд фактично позбавив позивача можливості оформити право власності на успадковані земельні ділянки. До того ж суд першої інстанції не врахував приписи частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, оскільки Роменська сільська рада повністю визнала позов, а третя особа проти задоволення його вимог не заперечувала. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с.5,8,9) Згідно архівної копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 № 720252, виданого 26 вересня 2002 року Рогинською сільською радою Роменського району і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2220 та архівної копії Державного акту на право приватної власності на землю серії Р3 №746809, виданого 26 вересня 2002 року Рогинською сільською радою Роменського району і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2495, спадкодавцю - ОСОБА_2 належать розташовані на території Рогинської сільської ради і призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки площами 2,847 га, та 1,139 га (0,319 га та 0,819 га) відповідно (а.с. 6,7). З довідки приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Степаненко Т.І. від 23 травня 2019 року встановлено, що відповідно до матеріалів спадкової справи № 58/2019, яка заведена після смерті померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , станом на 23 травня 2019 року ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем згідно законодавства України (а.с.10) 01 серпня 2019 року постановою приватного нотаріуса Сумського районного нотаріального округу Степаненко Т.І. позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на Ѕ частку та свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельної ділянки (кадастровий номер 5924188500:03:003:0269) та земельних ділянок, цільове призначення яких - для ведення особистого селянського господарства, що розташовані на території Рогинської сільської ради. Відмова мотивована посиланням на пункт 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року, згідного з яким видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно (а.с. 11). Звітом про експертну грошову оцінку встановлено, що станом на 08 серпня 2019 року оціночна вартість земельних ділянок, розташованих на території Рогинської сільської ради складає: земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,8473 га - 71.800,00 гривен; земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,819 га - 5.028,00 гривень, земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,319 га - 1.403,00 гривень. Загальна вартість трьох ділянок дорівнює 78.231,00 гривень (а.с. 13-32). Відмову у задоволенні позову місцевий суд мотивував тим, що позивач не довів наявності перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку, за умови самостійного отримання відповідних документів - Витягу з реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку і Витягу з Державного земельного кадастру та надання їх нотаріусу, або за умови самостійного отримання необхідних для видачі свідоцтва документів нотаріусом - на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої нотаріусом шляхом безпосереднього доступу до реєстру. Суд апеляційної інстанції погоджується з правильністю висновку суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на таке. Так, відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Статтею 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини 1 статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи (частина 2 статті 1220 ЦК України). Відповідно до часин 1-2 статті 67 Закону України «Про нотаріат», с відоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо. Спадкоємці, які пропустили строк для прийняття спадщини, можуть бути за згодою всіх інших спадкоємців, які прийняли спадщину, включені до свідоцтва про право на спадщину як такі, що прийняли спадщину. Така згода спадкоємців повинна бути викладена у письмовій формі і подана нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування до видачі свідоцтва про право на спадщину. Абзац 3 пункту 23 постанови № 7 від 30 травня 2008 року Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» визначає, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Методичними рекомендаціями нотаріальної палати України від 19 жовтня 2016 року визначено, що у випадку, якщо спадкодавцем за життя було набуто право власності, однак документ, що посвідчує право власності на нерухоме майно, втрачений і видача його дублікату не передбачена діючим законодавством, реєстрацію права власності спадкодавця за заявою спадкоємця можливо здійснити, застосовуючи у сукупності норми пунктів 53 і 66 Порядку № 1127. В такому випадку видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно буде вчинена на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманої шляхом безпосереднього доступу до нього. Відповідно до позиції, викладеної в методичних рекомендаціях нотаріальної палати України від 19 жовтня 2016 року, щодо особливостей державної реєстрації права власності спадкодавця за заявою спадкоємця з врахуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 року № 553, у випадку належної реєстрації права власності спадкодавця на нерухоме майно за життя, додаткової реєстрації права власності на підставі дубліката документа, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно - не вимагається. Встановивши, що спадкодавець ОСОБА_2 за життя набула право власності на три земельні ділянки, а оригінали Державних актів на землю втрачено і отримати дублікати неможливо, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позивачем перешкод для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальному порядку, за умови самостійного одержання даних з Витягу з реєстру речових прав про реєстрацію права власності на земельну ділянку і Витягу з Державного земельного кадастру та надання їх нотаріусу. Стосовно визнання позову відповідачем у даній справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Після отримання письмової заяви за підписом голови Рогинської сільської ради від 12 вересня 2019 року (а.с. 50), суд першої інстанції безпомилково переконався у відсутності законних підстав для визнання позову відповідачем, ухвалою від 16 вересня 2019 року (а.с. 55) закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду. Крім того, з постанови нотаріуса від 01 серпня 2019 року встановлено, що другим спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_3 , яку позивач не зазначив відповідачкою у справі. Порушене ОСОБА_1 питання про визнання у судовому порядку права власності на спадкове майно потребує з`ясування думки другого спадкоємця - ОСОБА_3 , права, інтереси та обов`язки якої зачіпає вирішення заявленого позивачем спору. Позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з позовом, правильно визначивши склад осіб, які повинні приймати участь у розгляді справи. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову у позові. Підстав для скасування даного рішення за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2020 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 03 квітня 2020 року. Головуючий І.В.Орлов Судді: О.І.Собина С.Г.Хвостик