Ухвала КАС ВС № 9901/92/20
від 03.04.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 03 квітня 2020 року м. Київ справа № 9901/92/20 адміністративне провадження № П/9901/92/20 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Яковенка М. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 31 березня 2020 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції електронною поштою надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП), у якому просить: - визнати протиправною відмову ВРП надати для ознайомлення матеріали справ про адміністративні правопорушення, що містяться в матеріалах дисциплінарного провадження, відкритому ухвалою Третьої Дисциплінарної палати ВРП № 151/3дп/15-20 від 22 січня 2020 року; - зобов`язати ВРП забезпечити позивачу можливість ознайомитися з такими матеріалами дисциплінарного провадження; - стягнути з ВРП судові витрати. Суддя, відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з`ясовуючи чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановила таке. Відповідно до частини другої статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звернутись до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до частин шостої, восьмої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку. Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом. Особливості використання електронного цифрового підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Слід зазначити, що згідно з частиною сьомою статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Згідно з частинами восьмою, десятою статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Крім цього, відповідно до пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: 15.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; 15.2) позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів; 15.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі. Згідно з наказом Державної судової адміністрації України від 26 квітня 2019 року № 429 тестова експлуатація підсистеми «Електронний суд» у Касаційному адміністративному суді здійснюється з 02 травня 2019 року. Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Судом установлено, що зазначений позов надійшов на електронну адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, тобто в електронній формі та підписана позивачем із використанням електронного цифрового підпису, на підтвердження чинності якого надано роздруківку результатів перевірки електронного цифрового підпису, виданого Акредитованим центром сертифікації ключів органів юстиції України. Проте Верховний Суд зазначає, що надсилання в електронному вигляді позовної заяви разом додатками до Суду має здійснюватися з використанням сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login. Для можливості користування цим сервісом необхідно здійснити реєстрацію офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) з обов`язковим використанням власного електронного підпису. За такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до Суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання позовної заяви та засвідчення її своїм підписом не встановлено. Проте відомості про формування позивачем вказаного процесуального документа в підсистемі «Електронний суд», а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми «Електронний суд», відсутні, що свідчить про використання позивачем непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до Верховного Суду із позовною заявою. Слід відзначити, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05 та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20.05.2010, заява № 24402/02). Положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника. Отож норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя. Доводи позивача щодо необхідності дотримання приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а тому він не має можливості надіслати цей позов у письмовій формі не приймаються до уваги. Зазначеною постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року не обмежена робота Верховного Суду, як і поштових відділень або інших альтернативних пунктів прийняття, відправки та доставки кореспонденції. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду працює та продовжує виконувати свої повноваження, в тому числі щодо прийняття кореспонденції. Посилання на рішення Вищої ради правосуддя № 24 від 26 березня 2020 року щодо рекомендування судам перейти на опрацювання електронної кореспонденції також є безпідставним. Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом. Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання, розумних сумнів у не відповідності вимогам «якості» закону не виникає, ознак свавільного втручання у справа заявника не вбачається. Відповідно пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Ураховуючи викладене, позовна заява ОСОБА_1 до розгляду не приймається і підлягає поверненню особі, яка її подала. Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. На підставі викладеного, керуючись статтями 18, 44, 160, 169, 171, 266 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачеві. Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка подала позовну заяву. Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її підписання. Судове рішення Верховного Суду у таких справах набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду. З урахуванням доповнення пунктом 3 до розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX, зокрема, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 295 КАС України, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Суддя-доповідач М. М. Яковенко