Ухвала КЦС ВС № 314/2855/15

Ухвала 23 березня 2020 року м. Київ справа № 314/2855/15 провадження № 61-4258ск20 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 березня 2017 року у складі судді Капітонова Є. М. та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2017 року у складі колегії суддів: Кочеткової І. В., Гончар М. С., Маловічко С. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа - Вільнянська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та ухвалених судових рішень У червні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа - Вільнянська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності. Заочним рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним заповіт ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 , посвідчений 01 квітня 1977 року секретарем виконавчого комітету Тернівської селищної ради Вільнянського району Запорізької області. У решті позовних вимог відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 березня 2017 року, в частині задоволення позову, скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги У березні 2020 року до Верховного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій він просив скасувати заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2017 року, і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову,посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За змістом частини третьої статті 394 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у разі, якщо касаційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання касаційної скарги особою не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі у ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на касаційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Поважними причинами пропуску строку є ті обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Відповідно до частини першої статті 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність. Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. «вирішена справа»), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень («що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»). У рішенні від 19 лютого 2009 року у справі «Христовпроти України», заява № 24465/04, ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (Рішення ЄСПЛвід 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), п. 61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду, згідно з яким жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі; повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи (Рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2003 року у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), пункт 52). Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (§ 27 рішення ЄСПЛ від 26 квітня 2007 року у справі «Олександр Шевченко проти України», та «Трух проти України» (ухвала) від 14 жовтня 2003 року). З огляду на те, що із касаційною скаргою ОСОБА_1 звернувся більше ніж через два роки після ухвалення оскаржуваних судових рішень, за відсутності обставин непереборної сили, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Безпідставне поновлення процесуального строку, пропущеного у зв`язку зі спливом тривалого періоду (понад 2 роки), та за відсутності підстав, які можуть бути визнані переконливими, свідчитиме про порушення судом принципу юридичної визначеності та вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» ЄСПЛ роз`яснив, що реалізуючи пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Ураховуючи, що касаційну скаргу подано після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення та відсутні підстави вважати, що заявник був позбавлений можливості скористатися своїм процесуальним правом щодо подачі касаційної скарги у передбачений законодавством строк, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статями 3, 44, 131, 260, частиною третьою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 06 березня 2017 року та рішення Апеляційного суду Запорізької області від 06 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернівської сільської ради Вільнянського району Запорізької області, третя особа - Вільнянська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним заповіту та визнання права власності, відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Г. І. Усик І. Ю. Гулейков О. В. Ступак