Постанова 4818 № 640/15952/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 640/15952/19 Провадження № 22-ц/818/2506/20 25 березня 2020 року м.Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Овсяннікової А.І. суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С. за участю секретаря - Чабан А.В. учасники справи: заявник ОСОБА_1 заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 на ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2020 року у складі судді Шелест І.М. по справі № 640/15952/19 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович про заміну сторони виконавчого провадження,- ВСТАНОВИВ: У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк Володимир Володимирович. Ухвалою Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2020 року провадження закрито згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України. Ухвала мотивована тим, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого напису, а тому має вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду. Його заява стосувалася не оскарження рішення, дій чи бездіяльності приватного виконавця під час здійснення ним виконавчого провадження, а стосувалася заміни сторони виконавчого провадження, а тому має розглядатися в порядку цивільного судочинства. Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 02 вересня 2013 рокуприватним нотаріусом Київського МНО Паркуда І.В. вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, укладеним 09 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк», ( згідно Договору про передачу Активів та Кредитних зобов`язань право вимоги набув АТ «Дельта Банк») у сумі 731 642 грн. 58 коп. Постановою державного виконавця від 17 жовтня 2018 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису від 02 вересня 2013 року. 12 квітня 2019 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_2 укладено договори про відступлення права вимоги та купівлі-продажу майнових прав, за яким Банком відступлено права вимоги за кредитним договором та за договором іпотеки, укладеним з ОСОБА_1 ОСОБА_1 просить замінити сторону у виконавчому провадженні. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (тут і далі - в редакції, чинній на момент звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Частиною п`ятою статті 15 цього Закону визначено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частиною другою статті 74 цього Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною першою статті 287 КАС учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідно до статті 379 КАС у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. З наведених норм убачається, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Однак законодавець розмежовує порядок оскарження таких рішень дій чи бездіяльності при виконанні судових рішень та при виконанні рішень інших органів (посадових осіб). Норми Цивільного процесуального кодексу України за аналогією із нормами КАС також регламентують порядок заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК). Отже, рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК питання, пов`язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу. Таким чином, у порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. Однак, у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 287 КАС. Отже нормами ЦПК встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та КАС, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Як вбачається з матеріалів справи, судові рішення про стягнення заборгованості не ухвалювались, виконавче провадження відкрито щодо виконання виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 02 вересня 2013 року, тобто, звернуто стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Отже, судовий контроль у виконавчому провадженні, в тому числі й питання заміни сторони виконавчого провадження має здійснюватися в порядку адміністративного судочинства. Аналогічні висновки зроблено Великою Палатою Верхового Суду у постанові від 16 січня 2019 року по справі №826/7941/17. За таких обставин висновки суду щодо закриття провадження по справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Ухвала постановлена з дотриманням вимог процесуального права, підстав для її скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення. Ухвалу Червонозаводського районного суду міста Харкова від 18 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 квітня 2020 року. Головуючий - А.І. Овсяннікова Судді: І.П. Коваленко І.С. Сащенко