LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Миколаївський апеляційний суд489/3116/19

від 02.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

02.04.20 33/812/110/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куценко О.В. за участю секретаря Бондаренко М.Є. захисника Качана Р.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Качана Р.Ю., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2020 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Миколаєва, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якою, його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, встановив : Згідно постанови суду, 02.06.2019р. о 21 год. 00 хв. в м. Миколаєві, вул. Троїцька, 159/1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "MERCEDES BENZ VITO 108 CDI" державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, в установленому законом порядку, відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02 вересня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік . Не погоджуючись з постановою суду, захисник Качан Р.Ю., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати. Одночасно заявив клопотання про поновлення строку на подачу апеляційної скарги. Зазначає, що ОСОБА_1 у вересні-жовтні 2019 року за місцем своєї реєстрації не проживав і не знав про час та дату розгляду Ленінським районним судом справи відносно нього. Повідомлень про виклик до суду не отримував. Крім того, ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 30.10.2019 до ОСОБА_1 як до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та наразі ОСОБА_1 перебуває у ДУ « Миколаївський слідчий ізолятор». Вказує, що про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 дізнався 18 лютого 2020 року. Перевіривши доводи викладені у клопотанні, вивчивши матеріали справи приходжу до висновку, що строк на подачу апеляційної скарги не підлягає поновленню. Відповідно до положень ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, постанова судді першої інстанції відносно ОСОБА_1 була винесена судом 02 вересня 2019 року. Згідно штампу вхідної кореспонденції Ленінського районного суду м. Миколаєва апеляційна скарга на вищевказану постанову подана 19 березня 2020 року, тобто зі значним пропуском строку на оскарження постанови суду, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що 10.06.2019 року до Ленінського районного суду м. Миколаєва надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , справу було призначено до розгляду на 16.08.2019 року, у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 , судовий розгляд неодноразово було відкладено на інші дати, судом направлялись на адресу проживання ОСОБА_1 судові виклики, а саме за адресою вказаною в протоколі про адмінправопорушення - АДРЕСА_1 . Між тим, в судові засідання ОСОБА_1 не з`явився, причини неявки суду не повідомив,таким чином, скористався своїм правом бути присутнім в судовому засіданні, надавати суду докази та пояснення на свій розсуд. Враховуючи обмежений час для розгляду даної категорії проваджень, суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , у відповідності з вимогами ст. 268 КУпАП. Зазначене також підтверджується відомостями, які містяться в апеляційній скарзі захисника, в якій зазначено місце проживання ОСОБА_1 - АДРЕСА_2 . Тому доводи сторони захисту про неналежне повідомлення судом ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи та про порушення судом вимог ст.268 КУпАП при розгляді провадження щодо ОСОБА_1 , є неприйнятними. Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеному відносно ОСОБА_1 , 02.06.2019 року працівниками патрульної поліції було роз`яснено ОСОБА_1 його права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Ленінському районному суді м. Миколаєва. Таким чином, ОСОБА_1 , був обізнаний, що судовий розгляд провадження про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП відбудеться в Ленінському районному суді м. Миколаєва. Проте, в судове засідання не з`являвся без поважних причин, таким чином скористався своїм правом бути присутнім в судовому засіданні та надавати суду пояснення на власний розсуд. Доводи клопотання про необхідність поновлення строку на оскарження постанови, у зв`язку з тим, що про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 дізнався 18 лютого 2020 року є неспроможними, оскільки, виходячи з вимог ст. 294 КУпАП постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, а не з дня отримання копії. В клопотанні про поновлення строку апелянт не вказує на об`єктивні причини, які перешкодили йому вчасно подати апеляційну скаргу, а лише посилається на несвоєчасне отримання ОСОБА_1 копії постанови суду першої інстанції. Між тим, законодавець строк оскарження постанови суду в справах про адміністративне правопорушення пов`язує з днем її проголошення, а не з днем вручення копії постанови. Таким чином, захисником Качаном Р.Ю., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , не надано апеляційному суду доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. За таких обставин вважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції апелянтом був пропущений без поважних причин та не підлягає поновленню. Керуючись ст. 294 КУпАП,- постановив: Відмовити захиснику Качану Р.Ю., який діє в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м. Миколаєва від 02.09.2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Апеляційну скаргу разом з додатками повернути особі, яка її подала. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Куценко О.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»