Постанова 4821 № 2-20/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/568/20Головуючий по 1 інстанції Справа №2-20/11 Категорія: 304090000 Черненко В.О. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 квітня 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії: суддів Вініченка Б.Б., Храпка В.Д., Бондаренка С.І. за участю секретаря Матюхи В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 21 січня 2020 року (повний текст складено 31.01.2020 року) у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на нерухоме майно, - в с т а н о в и в: У жовтні 2010 року ПАТ «Західінкомбанк», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» звернулося до суду із даним позовом. В обґрунтування якого вказувало, що 22 серпня 2007 року між КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №171-ФО, відповідно до якого позивач надав останньому кредит в розмірі 184 000 грн для споживчих цілей терміном користування до 22 серпня 2012 року, зі сплатою 19% річних, комісійної винагороди за видачу кредиту в розмірі 0,95% від суми кредиту на умовах, передбачених договором. Відповідно до п.п. 3.2.2, 3.2.3, 6.5 кредитного договору №171-ФО від 22 серпня 2007 року, відповідач зобов`язався проводити погашення кредиту згідно графіку, а саме: в розмірі 1/60 його суми щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, на рахунок № НОМЕР_1 , сплачувати проценти за користування кредитом до останнього робочого дня кожного місяця, та повернути отриманий кредит у повному обсязі до 22 серпня 2012 року, а в разі невиконання (неналежного виконання) будь-якої з умов договору - в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора. Вказує, що станом на 02 вересня 2010 року заборгованість ОСОБА_4 перед банком становить 322 525, 29 грн, а саме: непогашений кредит в сумі 158 052,80 грн; несплачені (прострочені) відсотки за користування кредитними коштами з вересня 2008 року - 2 вересня 2010 року в розмірі 59 902, 06 грн; штраф в розмірі 30% від суми несвоєчасно сплаченої частини кредиту гідно р.3 п.п.3.2.8 кредитного договору №171-ФО від 22 серпня 2007 року становить 32 148, 24 грн; штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми кредиту за порушення умов кредитного договору згідно р.3 п.п. 3.2.7 кредитного договору №171-ФО від 22 серпня 2007 року становить 28 905,73 грн; штраф в розмірі 30% річних від простроченої суми відсотків за порушення умов кредитного договору згідно р.3 п.п. 3.2.7 кредитного договору №171-ФО від 22 серпня 2007 року становить 16 586,33 грн; штраф в розмірі 30% від суми прострочених відсотків згідно р.3 п.п. 3.2.8 кредитного договору №171-ФО від 22 серпня 2007 року становить 20 887, 12 грн; пеня за порушення строків повернення та сплати грошових сум в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки згідно р.3 п.п. 3.2.4 кредитного договору №171-ФО від 22 серпня 2007 року становить 3 262, 14 грн; пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ згідно р.3 п.п. 3.2.4 кредитного договору №171-ФО від 22 серпня 2007 року становить 2 780, 87 грн. В забезпечення виконання вказаного кредитного зобов`язання між банком та ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 укладені договори поруки, відповідно до п. 1.2 яких вказані особи та ОСОБА_4 відповідають перед позивачем як солідарні боржники. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , від імені яких на підставі довіреності від 30.05.2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пашковець О.В. діяла ОСОБА_8 , укладено договір іпотеки №171-ФО/ІР від 28 серпня 2007 року, згідно якого предметом іпотеки є наступне майно: житловий будинок загальною площею 149,9 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,15 га. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . На підставі викладеного позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на користь ПАТ «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії ПАТ «Західінкомбанк» заборгованість в розмірі 322 525, 29 грн, в тому числі: 158 052,80 грн - кредитна заборгованість; 59 902,06 грн - несплачені проценти по кредиту; 32 148, 24 грн - штраф 30% від суми несвоєчасно сплаченої частини кредиту; 28 905, 73 грн - штраф 30% річних від простроченої суми кредиту за порушення умов кредитного договору; 16 586, 33 грн - штраф 30% річних від простроченої суми відсотків за порушення умов кредитного договору; 20 887, 12 грн - штраф 30% від суми прострочених відсотків; 3 262, 14 грн - пеня за порушення строків повернення та сплати грошових сум в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несплачених грошових сум за кожен день прострочки; 2 780, 87 грн - пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Звернути стягнення в розмірі 322 525, 29 грн на предмет іпотеки за договором іпотеки №171-ФО/ІР від 28 серпня 2007 року, а саме нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 149,9 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м., що складається із житлового будинку (А-2), веранди (А), ганка, сараю (Б), сараю (В), погреба (П), вбиральні, вимощення, огорожі, розташованого на земельній ділянці площею 0,15 га за адресою: АДРЕСА_1 та на праві власності належить ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 06 вересня 2019 року до участі у цивільній справі залучено правонаступника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал». Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 21 січня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» заборгованість за договором кредиту від 22 серпня 2007 року №171-ФО у сумі 35 305, 94 грн, по 8826, 48 грн з кожного. В інших позовних вимогах відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» судові витрати у сумі 199, 23 грн, по 49,81 грн з кожного. Рішення суду мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_4 помер, спадщину після смерті останнього ніхто не прийняв, а тому вимоги до нього задоволенню не підлягають. Разом з тим, за змістом частини 4 статті 559 ЦК України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) порука за кожним із зобов`язань, визначених періодичними платежами, припиняється після шести місяців з моменту спливу строку погашення кожного чергового платежу. Пред`явлення кредитором вимоги до поручителя більш ніж через 6 місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичним платежем, є підставою для відмови у задоволенні такої вимоги через припинення поруки за відповідною частиною основного зобов`язання (п. 84 постанови ВП ВС від 19 червня 2019 року у справі №523/8249/14-ц). Суд першої інстанції, дослідивши розрахунок заборгованості наданий позивачем, дійшов висновку, що позивач пред`явив частину вимог до поручителів більш ніж через 6 місяців після настання строку виконання частини основного зобов`язання, визначеної періодичними платежами, а тому позовні вимоги до поручителів підлягають до часткового задоволення. В частині звернення стягнення на предмет іпотеки, суд керувався тим, що позивачем вимог статті 35 Закону України «Про іпотеку» виконано не було, а саме не направлено вимогу про усунення порушень зобов`язання, а тому суд відмовив у задоволенні позову в цій частині. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскаржуючи рішення у задоволеній частині до них, як до поручителів, вважаючи його в цій частині незаконним і необґрунтованим, таким, що прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, просили його скасувати в цій частині та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що після смерті позичальника ОСОБА_4 не відбулось заміни сторони у зобов`язанні, оскільки відсутні будь-які спадкоємці, які б прийняли спадщину. Вказане означає припинення поруки відповідно до договорів від 22.08.2007 року №171-ПФО/1, від 22.08.2007 року №171-ПФО/2, від 22.08.2007 року №171-ПФО/4 на підставі частини першої статті 559 ЦК України у зв`язку із смертю основного боржника. Звертають увагу суду, що відповідно до зазначених договорів поруки, скаржники зобов`язувалися відповідати виключно за невиконання зобов`язання ОСОБА_4 . Зазначають, що судом не було взято до уваги їх посилання на відсутність оригіналу кредитного договору, що є порушенням норм статті 95 ЦПК України та крім того, вважають що позивачем пропущено строк позовної давності за всіма вимогами до поручителів. Також судом стягнуто заборгованість з поручителів в солідарному порядку, хоча договорами поруки визначений обов`язок самостійно відповідати за виконання грошового зобов`язання боржником. У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» - адвокат Бут Н.А. вказує, що рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим. Вказує. що апелянт намагається видати за дійсне норми права, яких не існує взагалі. Так, скаржник вказує, що по відношенню до про відносин між фізичними особами поручителями та відповідними фінансовими установами з якими укладений договір поруки, застосовуються загальні правила частини першої статті 559 ЦК України, за якими порука припиняється після смерті основного боржника, в незалежності від вчасного чи невчасного пред`явлення вимоги кредитором до настання смерті такого основного боржника. Проте стаття 559 ЦК України не містить в собі такого формулювання на яке вказує апелянт. Позивач вважає, що враховуючи те, що зазначений позов був поданий до суду 04.10.2010 року, а відповідач ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , то зобов`язання було нерозривно пов`язане з особою останнього. З огляду на солідарний обов`язок боржника за основним зобов`язанням з кожним із поручителів суд правомірно вирішив стягнути на користь ТОВ «Фінансова компанія «Профкапітал» заборгованість з відповідачів. Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Зважаючи на дану норму процесуального закону, колегія суддів перевіряє законність рішення суду першої інстанції в частині стягнення боргу за кредитним договором з поручителів. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 22 серпня 2007 року між ТОВ КБ «Західінкомбанк» в особі Черкаської філії ТзОВ КБ «Західінкомбанк» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір №171-ФО, відповідно до якого банк надав ОСОБА_4 кредит в розмірі 184 000 грн для споживчих цілей, терміном користування до 22.08.2012 року, зі сплатою 19% річних, комісійної винагороди за видачу кредиту в розмірі 0,95% від суми кредиту на умовах передбачених договором. Відповідно до п.п. 3.2.2 даного договору, ОСОБА_4 зобов`язався щомісячно, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, проводити часткове погашення кредиту в розмірі 1/60 його суми на рахунок № НОМЕР_1 , повне погашення кредиту здійснити не пізніше ніж 22.08.2012 року, а в разі невиконання (неналежного виконання) будь-якої з умов даного договору - в семиденний строк з дня отримання письмової вимоги кредитора. Згідно п.п. 3.2.3 кредитного договору, ОСОБА_4 зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитними коштами, виходячи з розрахунку 19% річних, щомісяця, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця включно, з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць користування кредитними коштами, шляхом перерахування чи внесення готівкових коштів на рахунок кредитора № НОМЕР_1 . Відповідно до п.п. 3.2.7 кредитного договору, у разі порушення (невиконання) умов даного договору, позичальник зобов`язаний сплатити суму боргу, з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми. Згідно з п.п. 3.2.8 у разі порушення (невиконання) умов даного договору, позичальник зобов`язаний сплатити штраф в розмірі 30% від простроченої суми боргу, незалежно від нарахованої пені, збитків та інших стягнень. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №171-ФО від 22.08.2007 року, 22.08.2007 року між ОСОБА_8 та ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк», укладено договір поруки №171-ПФО/1, згідно якого ОСОБА_8 зобов`язалася перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_4 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №171-ФО від 22.08.2007 року, 22.08.2007 року між ОСОБА_9 та ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк», укладено договір поруки №171-ПФО/2, згідно якого ОСОБА_9 зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_4 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №171-ФО від 22.08.2007 року, 22.08.2007 року між ОСОБА_5 та ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк», укладено договір поруки №171-ПФО/3, згідно якого ОСОБА_5 зобов`язався перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_4 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №171-ФО від 22.08.2007 року, 22.08.2007 року між ОСОБА_1 та ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк», укладено договір поруки №171-ПФО/4, згідно якого ОСОБА_1 зобов`язалася перед кредитором відповідати за виконання ОСОБА_4 в повному обсязі усіх зобов`язань останнього, що випливають з кредитного договору №171-ФО від 22.08.2007 року. Згідно п. 1.2 зазначених договорів поруки, поручитель і позичальник відповідають перед кредитором, як солідарні боржники. Відповідно до п.2.2 зазначених договорів поруки, поручитель приймає на себе зобов`язання, при невиконанні позичальником зобов`язань перед кредитором в строки та на умовах, що обумовлені кредитним договором та додатковими до нього договорами, погасити: а) кредитну заборгованість в розмірі 184 000 грн.; б) нараховані за користування кредитними коштами проценти в розмірі, передбачені в кредитному договорі та додатковими до нього договорами; в) неустойку, збитки, а також інші боргові зобов`язання, що випливають з кредитного договору та додаткових до них договорів, шляхом перерахування суми заборгованості в повному обсязі в триденний строк на рахунок кредитора чи внесення готівки в касу кредитора. Згідно п. 3.1 та п. 3.2 вказаних договорів поруки, договір поруки вступає в силу з моменту його підписання. Дія договору припиняється в момент повного виконання позичальником чи поручителем усіх зобов`язань позичальника перед кредитором за кредитним договором та додатковими до нього договорами. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №171-ФО від 22.08.2007 року між ТзОВ «Західінкомбанк» в особі ЧФ КБ ТзОВ «Західінкомбанк» та ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , від імені яких на підставі довіреності від 30.05.2007 року діяла ОСОБА_8 , укладено договір іпотеки №171-ФО/ІР від 28.08.2007 року, згідно якого предметом іпотеки є наступне майно: житловий будинок загальною площею 149,9 кв.м., житловою площею 50,6 кв.м., що складається з: житлового будинку (А-2), веранди (А), ганку (1), сараю (Б), сараю (В), погреба (П), вбиральні (2), вимощення (3), огорожі (4-5), який розташований на земельній ділянці, площею 0,15 га. Предмет іпотеки знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та на праві спільної приватної власності належить ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Як встановлено судом першої інстанції, позичальник ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується Актовим записом про смерть №220 від 25 жовтня 2017 року (т. 6 а.с. 142). Однак, як видно із даного актового запису про смерть №220, його видано на особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився в м. Кам`янка Кам`янського району Черкаської області та проживав в АДРЕСА_2 (т. 6 а.с. 142). З копії паспорту позичальника ОСОБА_4 серії НОМЕР_2 видно, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Кам`янка Черкаської області та зареєстрований за адресою по АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 208). Відповідно до інформації наданої Кам`янським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану від 28.02.2018 року №342/16.12-04.3 вбачається, що їх відділом складено актовий запис про смерть ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . За даними, що містяться в актовому записі, дані місця проживання, дата народження та дані вилученого паспорта громадянина України ( НОМЕР_2 ) співпадають із ОСОБА_4 , ймовірно це одна і та ж особа (т.6 а.с. 153). Відповідно до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_4 відсутня (т. 6 а.с. 200, 201), що свідчить про те, що спадкова справа не заводилась, за прийняттям спадщини спадкоємці померлого не звертались, у зв`язку з чим спадщину ніхто не прийняв. Щодо доводів апеляційної скарги в частині того, що позивачем не надано оригіналу кредитного договору, у зв`язку з чим суд повинен відмовити у задоволенні позову, колегія суддів не погоджується з даними твердженнями скаржників з огляду на наступне. Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ухвали апеляційного суду Черкаської області від 10 липня 2013 року, якою залишено без змін рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 27 лютого 2013 року, предметом розгляду були вимоги ОСОБА_4 до ПАТ «Західінкомбанк» про визнання кредитного договору, договору іпотеки, договорів поруки недійсними. За результатами розгляду справи було відмовлено у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі та встановлено наявність зобов`язальних правовідносин між сторонами, як і встановлено наявність укладених договорів поруки та іпотеки (т.1 а.с.119-122, 137-138). Крім того, в матеріалах справи міститься лист ПАТ «Західінкомбанк» №271 від 27.01.2014 року, згідно якого кредитна справа ОСОБА_4 втрачена. Щодо аргументів скаржників в частині припинення договорів поруки у зв`язку із смертю боржника, то колегія суддів перевіривши їх доходить наступних висновків. Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За положеннями статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України). У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України). За положеннями статті 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов`язання новим боржником. Згідно із частиною третьою статті 559 ЦК України порука припиняється в разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. За правилами статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. Згідно із статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За змістом зазначених норм у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов`язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника у зобов`язанні. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника у зобов`язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину. На поручителів може бути покладено обов`язок щодо належного виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, зафіксованої в тому числі й у договорі поруки як згоди відповідати за виконання зобов`язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов`язанням. Зі смертю позичальника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, строки пред`явлення кредитодавцем вимог до спадкоємців позичальника, а також порядок задоволення цих вимог регламентуються статтями 1281 і 1282 ЦК України. Колегія суддів, виходячи з аналізу приписів статей 523, 543, 553, 554, 559, 1216, 1218 ЦК України, доходить висновку, що у разі смерті фізичної особи-боржника у зобов`язальних правовідносинах, що допускають правонаступництво у порядку спадкування, обов`язки померлої особи (боржника) переходять до її спадкоємця, тобто відбувається заміна боржника у зобов`язанні, при цьому, на поручителів може бути покладено обов`язок щодо належного виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності в позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника (спадкоємця), зафіксованої в тому числі й у договорі поруки як згоди відповідати за виконання зобов`язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов`язанням. Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 03 червня 2015 у справі № 6-206цс15. З огляду на відсутність у договорах поруки, укладених між банком та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 від 22.08.2007 року, умови щодо відповідальності поручителя за зобов`язаннями нового боржника у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов`язанням, суд доходить висновку про неможливість покладення на вказаних осіб, як поручителів, обов`язку щодо виконання кредитного зобов`язання після смерті ОСОБА_4 , як основного боржника. Та крім того, на поручителів може бути покладено обов`язок щодо належного виконання зобов`язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності в позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, а у даній справі у ОСОБА_4 відсутні правонаступники. Колегія суддів звертає увагу, що підставами для скасування судового рішення з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову банку до поручителів, є саме мотиви, які пов`язані зі смертю позичальника. Інші доводи апеляційної скарги були перевірені судом апеляційної інстанції, однак не є підставами для скасування рішення суду. Рішення суду першої інстанції в іншій частині не оскаржувалось, а тому перегляду колегією суддів не підлягає. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в суді апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині стягнення заборгованості за кредитним договором із поручителів, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст. ст. 367, 368, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити. Рішення Городищенського районного суду Черкаської області від 21 січня 2020 року скасувати в частині стягнення із ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» заборгованість за договором кредиту від 22 серпня 2007 року №171-ФО у сумі 35305, 94 грн, по 8826, 48 грн з кожного. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профкапітал» на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 2550 грн. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 02 квітня 2020 року. Судді: Б.Б. Вініченко С.І. Бондаренко В.Д. Храпко