Постанова 4815 № 567/161/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 квітня 2020 року м. Рівне Справа № 567/161/19 Провадження № 22-ц/4815/350/20 Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Венгерчук А.О. Рішення ухвалене в м. Острог Дата ухвалення повного тексту 27 грудня 2019 року Рівненський апеляційний суд : в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючий : Боймиструк С.В., судді: Гордійчук С.О., Шимків С.С. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, В С Т А Н О В И В : У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Острозького районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Позов мотивує тим, що з 04.09.2010 між сторонами був зареєстрований шлюб, за час перебування у якому у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що за час спільного проживання ними за спільні кошти було придбано транспортний засіб "Chevrolet Lacetti", який зареєстрований на ім`я відповідача. Проте оскільки останній без її згоди відчужив третій особі вказаний автомобіль, а отримані кошти використав у власних інтересах, просить стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію 1/2 частки транспортного засобу, що становить 76800 грн. та судові витрати по справі. Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2009 року випуску, що становить 24500,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме судовий збір в розмірі - 768,40 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 1570,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає його незаконним та необґрунтованим, таким, що постановлено без додержання норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вартість майна, яке підлягає поділу, у разі недосягнення згоди між подружжям, визначається на час розгляду справи, а не на час продажу майна одним із подружжя проти волі іншого, що не було враховано судом першої інстанції при ухваленні судового рішення. Вказує, що експерт визначав середньо ринкову вартість автомобіля "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто визначав дійсну вартість подібного за своїми технічними характеристиками майна на час розгляду справи, що узгоджується з приписами ст. 364 ЦК України. Спірне майно було відчужено третій особі, у зв`язку з чим провести його огляд не представлялось за можливе. Покликаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. У поданому відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 не погоджується з доводами апелянта щодо встановлення факту спільного права сумісної власності на оспорюваний автомобіль. Вказує, що сам по собі факт придбання майна у період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об`єктів права спільної сумісної власності подружжя про що зазначено у висновку Верховного Суду у справі №214/1520/15-ц від 24.10.2018. Вказує, що належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Однак, позивачка не довела, який розмір її фактичного внеску та якою спільною працею було придбано спірний автомобіль. Таким чином вважає, що визначаючи правовий статус спірного майна як спільної сумісної власності подружжя, суд першої інстанції мав врахувати, що частка в такому майні визначається відповідно до розміру фактичного внеску кожної зі сторін, у тому числі за рахунок майна, набутого одним з подружжя до шлюбу, яке є його особистою приватною власністю, у придбанні (набутті) майна. З огляду на вказане просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити. У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає його незаконним та необґрунтованим, ухваленим за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що розглядаючи дану справу, суд першої інстанції не з`ясував джерел походження коштів, за які було придбано спірний автомобіль "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1 . При цьому не взяв до уваги відзив на позов та докази, додані до відзиву про те, що спірний автомобіль було придбано за його особисті кошти, які він отримав від продажу попереднього автомобіля "Volkswagen Jetta" за 46000 грн, зазначивши, що ним не було надано будь-яких доказів того, що він придбав вказаний автомобіль за власні кошти і позивач не приймала жодної участі у його купівлі. Зазначає, що у відповіді на відзив позивачка визнала факт придбання ним, до укладення з нею шлюбу, автомобіля "Volkswagen Jetta" у 2009 році, який 16.07.2014 було продано за 46000 грн. Разом з тим заперечила, що на кошти від продажу вказаного автомобіля 03.06.2015 було придбано спірний автомобіль "Chevrolet Lacetti", зазначивши, що він використав кошти отримані від продажу автомобіля. Також позивач не наводить жодних доказів за які спільні кошти було придбано спірний автомобіль. Крім того вважає, що суд першої інстанції не дав належну оцінку обставинам, що позивач з травня 2013 по березень 2017 року перебувала у декретній відпустці у зв`язку із народженням сина, інших джерел доходу на придбання спірного автомобіля не було , крім як від продажу його особистого автомобіля "Volkswagen Jetta", що спростовує на його думку висновок суду про недоведеність обставин, що спірний автомобіль він придбав за власні кошти. За наведеного просить, рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17.01.2019 скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заявлених позовних вимог відмовити. Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Згідно з ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 274, ч.1 ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду у порядку письмового та спрощеного позовного провадження, як малозначна справа. За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає до задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення з таких підстав. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що транспортний засіб куплено за час шлюбу за спільні кошти та спільною працею подружжя та є об`єктом спільної сумісної власності подружжя і відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України є неподільною річчю, оскільки його не можна поділити без втрати його цільового призначення, а вартість відчуженого автомобіля за договором купівлі-продажу від 21.12.2018 склала 49000 грн., і вказаний договір не був визнаним недійсним, тому він відображує реальну ринкову вартість автомобіля, від проведено розрахунок вартості 1/2 частини автомобіля, що складає 24500 грн. Такі висновки місцевого суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону. Судом першої інстанції установлено, що з 04.09.2010 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, під час якого було придбано транспортний засіб "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що не заперечувалося сторонами по справі під час розгляду справи. З пояснень сторін по справі та їх представників, наданих в суді першої інстанції, слідує, що спірний автомобіль було придбано для сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а 21.12.2018 відповідачем було відчужено вказане рухоме майно третій особі, без згоди другого з подружжя, а саме ОСОБА_1 , що також не заперечується сторонами по справі. Судом першої інстанції правильно встановлено фактичні обставини набуття спільної сумісної власності на спірний автомобіль під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі, рівність часток подружжя, дана належна оцінка доказам, а також висновки суду у цій частині відповідають вимогам статей 60, 69, 70-71 СК України. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що автомобіль було придбано за особисті кошти ОСОБА_2 не заслуговують на увагу. Вказаним доводам надана належна оцінка судом першої інстанції. Відтак, будь-яких доказів того, що відповідач придбав автомобіль за власні кошти і позивач не приймала жодної участі у його купівлі, суду надано не було. Окрім того, як правильно встановлено судом першої інстанції, за час перебування у шлюбі, а саме з вересня 2010 року по серпень 2012 року позивач працювала згідно цивільно-правового договору продавцем-консультантом та отримувала дохід у вигляді заробітної плати, а з ІНФОРМАЦІЯ_2 народила сина - ОСОБА_3 та по березень 2017 року перебувала у декретній відпустці, у зв`язку з чим отримувала соціальну допомогу при народженні дитини та до досягнення дитиною трирічного віку. Також позивач займалася веденням домашнього господарства на яке витрачала значний час та сили, що у своїй сукупності є свідченням того, що позивач приймала участь у набутті спірного майна. Виходячи з наведеного та відповідно до ст.60 СК України, позивачка правомірно вважає, що транспортний засіб "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_2 доводи є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці. Проте, визначаючи розмір компенсації за 1/2 частину спірного автомобіля, яка є власністю позивача та підлягає стягненню на її користь, суд першої інстанції виходив не із дійсної ринкової вартості автомобіля, а із ціни за якою без згоди іншого з подружжя, відчужено автомобіль. Відповідно до положень частини першої статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. За загальним правилом, при розгляді справ про поділ спільного майна подружжя вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної ринкової його вартості на час розгляду справи. Судом першої інстанції ухвалою від 24.04.2019 по вказаній справі за клопотанням позивача призначено автотоварознавчу експертизу та зупинено провадження у справі. З висновку за результатами проведення автотоварознавчої експертизи №14321/19-56 від 14.06.2019 встановлено, що середня ринкова вартість автомобіля "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1 , (характеризуючі дані) складала 151050 грн. і саме Ѕ частину від цієї вартості мала право отримати ОСОБА_1 .. Продавши авто без згоди дружини за значно меншу суму, ОСОБА_2 порушив її права, які і підлягають захисту в формі стягнення з нього на користь дружини половини від ринкової вартості спірного авто. Натомість відповідачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної оцінки ринкової вартості спірного автомобіля. Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, однак не досліджуючи будь яких нових доказів, не взявши до уваги висновок експертизи зробленої за ухвалою суду, помилково зазначив, що автомобіль особисто експертом не оглядався безпідставно, прийняв за суму компенсації вартість майна згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу від 21 грудня 2018 року, який не є допустимим доказом, оскільки укладений без згоди дружини та не в її інтересах. За наведеного, колегія суддів доходить висновку, що під час перегляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , тому вона підлягає до задоволення, а рішення суду першої інстанції до скасування з ухваленням нового рішення про задоволення позову та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошової компенсації вартості 1/2 частки транспортного засобу "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1 , що становить 75525,00 грн. Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення і ухвалити нове рішення. Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 слід відмовити, то судовий збір сплачений ним при її подачі відноситься на його рахунок. Натомість судові витрати, що складаються із сплаченого судового збору, понесені ОСОБА_1 при подачі позовної заяви в сумі 768,40 грн та при подачі апеляційної скарги в сумі 1152,60 грн., а також витрати на проведення експертизи в розмірі 1570,00 грн, підлягають до стягнення з ОСОБА_2 на її користь. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 17 грудня 2019 року скасувати в частині розміру стягнення. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частки транспортного засобу марки "Chevrolet Lacetti", реєстраційний номер НОМЕР_1 (VIN-код НОМЕР_2 ), 2009 року випуску, що становить 75 525 (сімдесят п`ять тисяч п`ятсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме судовий збір сплачений при подачі позову в сумі 768,40 грн. та при подачі апеляційної скарги в сумі 1152,60 грн., а також витрати на проведення експертизи в розмірі 1570,00 грн. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складений 02 квітня 2020 року. Головуючий: С.В. Боймиструк Судді: С.О. Гордійчук С.С. Шимків