Постанова КАС ВС № 215/6254/15-а(2-а/215/13/16)

ПОСТАНОВА Іменем України 02 квітня 2020 року м. Київ справа №215/6254/15-а(2-а/215/13/16) адміністративне провадження №К/9901/18917/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Рибачука А.І., суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 215/6254/15-а (2-а/215/13/16) за позовом ОСОБА_1 до Криворізького північного об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області (далі - Криворізьке північне ОУ ПФУ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Шальєвої В.А., суддів Білак С.В., Олефіренко Н.А., - ВСТАНОВИВ: І. РУХ СПРАВИ 1. 25.11.2015 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Тернівському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (далі - Управління ПФУ; правонаступником, якого є Криворізьке північне ОУ ПФУ) від 21.10.2015 № К-47/03 щодо розрахунку їй пенсії по втраті годувальника; зобов`язати Криворізьке північне ОУ ПФУ привести їй розрахунок та виплату пенсії по втраті годувальника з 12.08.2014 на підставі частини першої статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-XII) з розрахунку розміру пенсії, яка виплачувалась ОСОБА_2 на момент смерті - 7482, 89 грн, із врахуванням виплачених їй сум пенсії. Позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що оспорюване рішення Управління ПФУ є протиправним, оскільки територіальний пенсійний орган при розрахунку її пенсії по втраті годувальника в порушення статті 54 Закону № 796-XII не взяв до уваги розмір пенсії її чоловіка - 7482, 89 грн, яку він отримував станом на квітень 2014 року, натомість визначив загальний розмір пенсія по втраті годувальника - 1074, 00 грн.

2. Тернівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області постановою від 06.07.2016 задовольнив позовні вимоги: скасував розпорядження Управління ПФУ від 19.03.2015 № 169923 щодо розрахунку пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 ; зобов`язав Криворізьке північне ОУ ПФУ провести розрахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 12.08.2014 на підставі частини першої статті 54 Закону № 796-XII з розрахунку розміру пенсії, яка виплачувалась ОСОБА_2 на момент смерті - 7482,89 грн, із врахуванням виплачених сум пенсії ОСОБА_1 .

3. Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 17.10.2016 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове - про відмову в задоволенні позовних вимог. 4. 14.06.2017 ОСОБА_1 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016, а постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.07.2016 - залишити в силі.

5. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 20.06.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи. 6. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

7. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).

9. Ухвалою судді Верховного Суду від 18.06.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження. ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Суди встановили, що ОСОБА_1 є вдовою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті ОСОБА_2 , як особа з інвалідністю ІІ групи, отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи, станом на квітень 2014 року розмір пенсії становив 7482, 89 грн. Позивач є отримувачем пенсії за віком, призначеної за Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV). 12.08.2014 позивач звернулася до Управління ПФУ із заявою про переведення її на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 54 Закону № 796-XII. Відповідачем за вищевказаною заявою від 12.08.2014 рішення про призначення пенсії або про відмову у призначенні пенсії прийнято не було. Проте відповідачем були зроблені запити про розміри заробітної плати померлого ОСОБА_2 та вимагалось від позивача надання документів на підтвердження розміру заробітної плати померлого чоловіка під час його роботи в зоні відчуження. 13.03.2015 позивач повторно звернулася до Управління ПФУ із заявою про переведення на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, додавши до заяви довідку від 04.03.2016 № 90 про заробітну плату працівника за роботу в зоні відчуження, видану Регіональною комісією з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках Дніпропетровської обласної державної адміністрації, за результатами розгляду якої відповідачем прийнято розпорядження від 19.03.2015 № 169923 про відмову у переведенні позивача на пенсію у зв`язку із втратою годувальника через недоцільність (розмір пенсії у зв`язку із втратою годувальника буде меншим, ніж розмір пенсії за віком). 09.10.2015 позивач звернулась до Управління ПФУ із заявою довільної форми з питання переведення на пенсію у зв`язку із втратою годувальника. Відповідачем листом від 21.10.2015 № К-47/03 повідомлено позивача про недоцільність переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

11. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, враховуючи, що 21.10.2015 на заяву позивач про перерахунок пенсії від 09.10.2015, відповідач відреагував листом від 21.10.2015 за № к-47/03, який не є рішенням, дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог шляхом скасування розпорядження Управління ПФУ від 19.03.2015 № 169923 та зобов`язання відповідача провести розрахунок та виплату пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 12.08.2014, дати першого звернення із заявою про перерахунок пенсії, на підставі частини першої статті 54 Закону № 796-XII з розрахунку розміру пенсії, яка виплачувалась ОСОБА_2 на момент смерті - 7 482,89 грн, із врахуванням виплачених сум пенсії ОСОБА_1 , оскільки пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

12. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем при розгляді заяви позивача про переведення на пенсію у зв`язку з втратою годувальника дотримано вимоги Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі - Порядок № 1210) та Закону № 796-XII в редакції, яка діє з 01.01.2015, та яка не передбачає визначення розміру пенсії у зв`язку з втратою годувальника у розмірі 50% пенсії, яку годувальник отримував на час смерті. IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. Касаційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 18.08.2014 вона звернулась до Управління ПФУ із заявою про переведення на пенсію чоловіка по втраті годувальника, який за життя отримував пенсію відповідно до Закону № 796-XII та відповідно до діючого на той момент законодавства, вона має право на призначення такої пенсії у розмірі 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника. Таким чином, на думку ОСОБА_1 , рішення суду апеляційної інстанції є незаконним, оскільки відповідач протиправно відмовив їй у призначенні пенсії по втраті годувальника у вказаному вище розмірі. V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Верховний Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про таке.

15. Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом № 1058-IV, Законом № 796-XII (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

17. В силу вимог частини першої статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

18. Згідно із частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

19. Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058-IV (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу.

20. Згідно із частиною другою статті 36 вказаного Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

21. Частиною третьою наведеної статті встановлено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

22. Статтею 37 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

23. Разом з тим, згідно із статтею 54 Закону № 796-XII (в редакції, яка діяла на 12.08.2014 - дату звернення позивача із заявою про переведення на пенсію у зв`язку із втратою годувальника) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. Пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні (при цьому дітям пенсія призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника), у розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 процентів пенсії по інвалідності померлого годувальника.

24. Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до пункту 10 якого до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах "б"-"в" пункту 7 цього Порядку. Також надаються такі документи: а) довідка податкової адміністрації про присвоєння ідентифікаційного номера померлому годувальнику (подається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, має такий документ); б) свідоцтво про народження або паспорт особи, якій призначається пенсія; в) довідка про склад сім`ї померлого годувальника та копії документів, що засвідчують родинні стосунки члена сім`ї з померлим годувальником; г) свідоцтво органу реєстрації актів громадянського стану (далі - РАГС) про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім; ґ) документи про вік померлого годувальника сім`ї при відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім; д) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів про те, що особи, зазначені у пункті 2 частини другої статті 36 Закону № 1058-IV, навчаються за денною формою навчання; е) довідка про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років; є) документи про місце проживання (реєстрації); ж) документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування; з) експертний висновок із встановлення причинного зв`язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержані ним від МСЕК виписки з актів огляду в МСЕК дорослих членів сім`ї, яким право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника надається внаслідок їх інвалідності. Для осіб, які визнані інвалідами з дитинства після досягнення 18-річного віку, додається висновок МСЕК про час настання інвалідності. До заяви про призначення пенсії сім`ї померлого пенсіонера повинні бути додані необхідні документи, зазначені в цьому пункті. Заробіток у такому випадку визначається за документами, що є в пенсійній справі померлого годувальника, або за поданими додатково документами відповідно до вимог частини першої статті 40 Закону № 1058-IV.

25. У справі, яка розглядається судами попередніх інстанцій становлено, що ОСОБА_2 знаходився на обліку в Управлінні ПФУ та отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи (інвалід ІІ групи) в розмірі станом на 01.04.2014 - 7 482,89 грн, яка була обчислена за період з 11.09.1987 по 05.10.1987, відповідно до довідки без номеру та дати про заробітну плату, виданої територіальним трестом «Запоріжшляхбуд» шляхово-будівельне управління № 47.

26. Позивач має статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов`язана з Чорнобильською катастрофою, тобто має право на отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно зі статтею 54 Закону № 796-XII.

27. Судами встановлено, що пенсія позивачу по втраті годувальника, призначалась на підставі документів пенсійної справи ОСОБА_2 , в якій містився повний обсяг документів, який давав йому право на отримання пенсії, і у її призначенні при житті померлому годувальнику у відповідача не виникало сумнівів щодо достовірності даних, відображених у довідках про його заробітну плату.

28. На думку колегії суддів, при вирішенні питання стосовно наявності підстав для переходу на пенсію по втраті годувальника, перевірка обґрунтованості прийняття рішення щодо призначення пенсії годувальнику здійснюватися не може. До того ж, за життя померлого годувальнику у відповідача не виникало сумнівів щодо достовірності даних, відображених у довідках про його заробітну плату.

29. Верховний суд, вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про безпідставність позовних вимог з огляду на відсутність у статті 54 Закону № 796-XII (в редакції станом на 01.01.2015) норми, що пенсія в разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні у розмірі 50% пенсії по інвалідності померлого годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї, оскільки, виходячи із загальновизнаних правових принципів дії норми у часі, оцінка спірних правовідносин здійснюється згідно із законодавчими нормами, які існували станом на час виникнення спірних правовідносин, тобто звернення позивача до Управління ПФУ із заявою про переведення її на пенсію по втраті годувальника, а саме 12.08.2014.

30. Законодавством не передбачено перевизначення розміру пенсії померлого, натомість, позивач у відповідності до статті 10 Закону № 1058-IV, користуючись своїм правом на вибір пенсії у зв`язку з втратою годувальника, 12.08.2014 подала заяву та необхідні документи, а тому вона має право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника згідно зі статтею 54 Закону № 796-XII, статей 36, 37 Закону № 1058-IV в розмірі 50% пенсії померлого чоловіка.

31. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому його постнова підлягає скасуванню.

32. Відповідно до статті 352 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі») суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

33. З огляду на наведене, оскільки суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції, яке відповідає закону, то постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 слід скасувати із залишенням в силі постанови Тернівського районного суду м. Кривого рогу Дніпропетровської області від 06.07.2016. Керуючись статтями 345, 349, 352, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовільнити. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2016 скасувати, а постанову Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.07.2016 у справі № 215/6254/15-а - залишити в силі. Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.І. Рибачук А.Ю. Бучик С.Г. Стеценко , Судді Верховного Суду