Постанова 4803 № 192/2314/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3725/20 Справа № 192/2314/19 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 березня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Лаченкової О.В. суддів - Варенко О.П., Городничої В.С. розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут», на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2020 року по справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , - ВСТАНОВИЛА: В грудні 2019 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Ухвалою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2020 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» просить скасувати ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2020 року у справі №192/2314/19 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та направити справу для розгляду до суду першої інстанції. Відзивів на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» на ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2020 року від інших учасників справи до суду не надходило. Оскільки апеляційним судом у складі колегії суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» звернулось до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Правилами ст.163 ЦПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту заяви про видачу судового наказу, а п. 3 ч. 3 цієї ж статті встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості. За даними заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , заявник в обґрунтування заявлених вимог не надає будь-яких відомостей про те, що між заявником та боржником існують будь-які договірні відносини, і боржник є споживачем послуг заявника. Отже, із поданої заяви не вбачається виникнення права грошової вимоги до боржника. Відповідно до п.1 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу. Враховуючи те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 подана без додержання вимог передбачених п.3 ч. 3 ст.163 ЦПК України, тому суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відмову у видачі судового наказу з підстави, передбаченої правилами п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги, що фактом приєднання споживача ОСОБА_1 до умов Типового договору постачання природного газу є споживання природного газу та оплата рахунків за газопостачання, а тому між апелянтом та боржником існують договірні відносини на підставі яких у ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" виникає право грошової вимоги до боржника, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки у п.3, 4 ч. 3 ст.163 ЦПК України чітко встановлено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості або інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. А тому, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали з підстав, які наведені вище, оскільки норми процесуального закону, якими керувався суд є спеціальними при розгляді заяви про видачу судового наказу. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004 ) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» - залишити без задоволення. Ухвалу Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 03 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді О.П.Варенко В.С.Городнича