Постанова Миколаївський апеляційний суд № 484/5407/19

01.04.20 22-ц/812/576/20 Єдиний номер справи 484/5407/19 Провадження 22-ц812/576/20 Головуючий по 1 інстанції Паньков Д.А. Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 01 квітня 2020р. м. Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О., секретар судового засідання - Цуркан І.І., за участі: представника відповідача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 січня 2020р. за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання договорів купівлі-продажу нерухомого майна недійсними та про поділ майна, встановила: У листопаді 2019р. ОСОБА_3 пред`явив зазначений позов в якому просив встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 з 01 січня 2012р. по 30 серпня 2019р., поділ спільного рухомого і нерухомого майна на загальну суму 12699584 грн., визнання недійсними договорів купівлі-продажу, укладених 07 вересня 2019р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , за умовами яких остання набула у власність майно, що підлягає поділу, а саме: відкриту стоянку для автомашин по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; житловий будинок по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку по АДРЕСА_2 . 23 січня 2020р. представник позивача подав заяву про забезпечення позову, шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати: відкриту стоянку для автомашин, нежитлову будівлю, об`єкт житлової нерухомості, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого № 701825048104, загальна площа 13 кв.м; земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810400000:06:024:0140, площею 0,3 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 750092948104; комплекс нежитлових будівель, об`єкту житлової нерухомості, розташований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 701411048104, загальна площа 49,5 кв.м; земельну ділянку, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4810400000:06:024:0020, площею 0,2224 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 707940748104; житловий будинок, загальною площею 42,01 кв.м., по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 4810400000:07:023:0008, площею 0,7779 га по АДРЕСА_2 . Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 січня 2020р. заяву про забезпечення позову задоволено. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на незаконність ухвали суду, порушила питання про її скасування. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст.149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Як роз`яснено в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" № 9 від 2 грудня 2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Зазначеним положенням закону та роз`ясненням ухвала суду відповідає. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є вимоги про встановлення факту проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2012р. по 30 серпня 2019р., поділ набутого в цей період рухомого і нерухомого майна на загальну суму 12699584 грн. Також позивач просив визнати недійсними договори купівлі-продажу №2081-2083, укладені 07 вересня 2019р. між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 , за умовами яких остання набула у власність: відкриту стоянку для автомашин по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; комплекс нежитлових будівель по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку по АДРЕСА_1 ; житловий будинок по АДРЕСА_2 ; земельну ділянку по АДРЕСА_2 . Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявник посилався на те, що існує ймовірність вчинення відповідачем дій спрямованих на відчуження майна, яке є предметом спору. За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником вказаного спірного майна є ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу №2081-2083, укладених 07 вересня 2019р. Пересвідчившись в дійсності наявного між сторонами спору, який пов`язаний з їх правом на майно, врахувавши, що спірне майно вже одного разу було відчужене, а його подальше відчуження утруднить виконання можливого рішення суду, в разі задоволення позову, суд дійшов до правомірного висновку про наявність підстав для його забезпечення. Доводи про порушення процесуального закону є безпідставними, так як відповідач не надала доказів, які б свідчили про обов`язковість застосування зустрічного забезпечення (ч.3 ст.154 ЦПК). До того ж відповідач не позбавлена можливості подати клопотання про зустрічне забезпечення (ч.6 ст.154 ЦПК). Висновок щодо можливості витребування спірного майна у нового набувача можливий лише при вирішені спору по суті за відповідними позовними вимогами, а тому вирішення цього питання виходить за межі перевірки законності ухвали суду в апеляційному порядку. Оскільки суд постановив ухвалу з дотриманням закону, то апеляційна скарга в силу ст.375 ЦПК підлягає відхиленню. Керуючись ст.ст.367,374,375,382 ЦПК, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 24 січня 2020р. - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст.389 ЦПК протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2020р. Головуючий: Судді: