LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сумський апеляційний суд591/8299/19

від 31.03.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа №591/8299/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільов О. В. Номер провадження 33/816/180/20 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Дяченка Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн, - В С Т А Н О В И В: Як вбачається з оскаржуваної постанови судді, ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 25 грудня 2019 року о 05.02 год. керував автомобілем Renault Logan, н.з. НОМЕР_1 , в м. Суми по пр. М.Лушпи, 23, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду відповідно до встановленого порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічних засобів та в медичному закладі відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. У поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вважаючи оскаржувану постанову такою, яка не відповідає вимогам ст.280 КУпАП, протирічить обставинам справи, а висновки суду не доведеними, просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2020 року, а провадження по справі відносно нього закрити. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказує, що судом повно та всебічно не були з`ясовані всі обставини справи, оскільки інкриміноване йому адміністративне правопорушення він не вчиняв. На переконання апелянта, складений протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, а також зупинка транспортного засобу під його керуванням здійснювалась з грубим порушенням чинного законодавства України. Зазначає, що працівником поліції не було поінформовано про конкретну причину зупинки транспортного засобу та безпідставно звинувачено ОСОБА_1 в наявності ознак алкогольного сп`яніння, а зв`язку з чим наголошує, що докази перебування його начебто в нетверезому стані добуті незаконним шляхом, а отже є неналежними та недопустимими і суд не повинен брати їх до уваги, оскільки вони одержані з порушенням порядку встановленого законом. Вказує, що він щиросердно пояснив патрульному, що 24.12.2019 о 17.00 год. святкував отримання товаришем диплому та випив фужер шампанського, а після святкував в нічному барі «Луна», але спиртних напоїв особисто не вживав. Згодом, ОСОБА_1 змушений був відвезти товариша додому, оскільки останньому стало зле. Звертає увагу, що судом безпідставно відхилено його клопотання про виклик до суду та допит поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення та свідків, тим самим позбавивши його права на повноцінний захист. Крім того, зазначає, що суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 нікому ніякої шкоди не завдав, характеризується позитивно і не схильний до зловживання алкогольними напоями. Вказує, на протиріччя суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи є акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, однак в подальшому суд посилається на відмову ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора алкотест «Драгер» та в медичному закладі. Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Дяченка Ю.В., які підтримали вимоги апеляційної скарги та просили оскаржувану постанову скасувати, а провадження по справі закрити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення і дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно вимог ст. 245, 252, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судом забезпечується всебічне, повне та об`єктивне дослідження всіх обставин справи. Зазначені вимоги закону судом дотримані. Пунктом 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з матеріалів справи суддя першої інстанції, всебічно розглянув справу, об`єктивно оцінив добуті докази, з`ясував фактичні обставини вчинення адміністративного правопорушення і дав їм вірну оцінку. Зокрема вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №285537 від 25.12.2019, складеного уповноваженою на те особою у відповідності до вимог закону, з якого вбачається, що 25.12.2019 о 05.02 годині в м. Суми по пр. М.Лушпи, 23 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, н.з. НОМЕР_1 із ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, виражене тремтіння пальців рук, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в закладі охорони здоров`я категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З даним протокол про адміністративне правопорушення, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 був ознайомлений, що свідчить його власноручний підпис. При цьому, зауважень або заперечень на цей протокол та дії працівників поліції ОСОБА_1 в протоколі не вказав (а.с. 1); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 0214 в присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що свідки підтвердили своїми підписами. Причинами пропонування водію пройти такий огляд стало: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук. Сам ОСОБА_1 категорично відмовився від надання підпису в даному акті (а.с. 2); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , в яких вони зазначили, що 25.12.2019 в їх присутності працівниками поліції було запропоновано водієві ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатор Alkotest Drager на що він категорично відмовився, та що йому було запропоновано прослідувати в заклад охорони здоров`я, на що він також категорично відмовився. Своїми підписами свідки підтвердили, що з їх слів записано вірно, підстав їм не довіряти апеляційний суд не вбачає (а.с. 3, 4); - розпискою ОСОБА_4 від 25.12.2019, в якій останній зобов`язався доставити автомобіль Renault Logan, н.з. НОМЕР_1 за місцем стоянки в АДРЕСА_2 (а.с. 5). Також, у ході вивчення матеріалів справи, апеляційним судом повторно було досліджено додане до матеріалів справи відео з нагрудних камер поліцейських та з відео реєстратора (а.с. 6), яке вже виступало предметом дослідження в суді першої інстанції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, н.з. НОМЕР_1 та у присутності двох свідків на вимогу працівників поліції чітко, зрозуміло та без вагань відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотест «Драгер» так і в медичному закладі охорони здоров`я. У зв`язку з чим, відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, який ОСОБА_1 працівником поліції було зачитано в повному обсязі, роз`яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України та повідомлено про час та місце розгляду справи. З огляду на викладене та аналізуючи вказані докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що на дослідженому судом відеозаписі чітко зафіксований рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , безпосереднє виявлення поліцейськими у водія ознак сп`яніння, а неповідомлення причин зупинки не знімає з водія відповідальності за вчинене порушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, через що доводи апелянта в цій частини вважаються безпідставними. Що стосується тверджень ОСОБА_1 про позбавлення судом права на повноцінний захист шляхом відхилення його клопотання про виклик до суду та допит свідків і поліцейського, який склав протокол про адміністративне правопорушення, то суд апеляційної інстанції намагався поновити такі права ОСОБА_1 шляхом задоволення клопотання та виклику до суду апеляційної інстанції свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та працівника поліції Захарченку В.Ю. Однак, направлені судові повістки про виклик до суду зазначених осіб повернулися без вручення їх адресатам, і в подальшому, безпосередньо в судовому засіданні апеляційного суду, ОСОБА_1 та його захисник не наполягали на повторному виклику зазначених осіб до апеляційного суду. Крім того, апеляційний суд зазначає, що ні ОСОБА_1 ні його захисником не було обґрунтовано, які ж показання на підтвердження непричетності особи до вчиненого адміністративного правопорушення, можуть дати зазначені особи в суді апеляційної інстанції, враховуючи, що в матеріалах провадження мається відеозапис події, і надані письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, повністю узгоджуються з переглянутим відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, яким було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та підтверджують категоричну відмову останнього від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як за допомогою приладу «Alkotest Drager», так і в медичному закладі. Посилання ОСОБА_1 на те, що його було безпідставно звинувачено в наявності ознак алкогольного сп`яніння, оскільки він лише 24.12.2019 випив фужер шампанського, а після алкоголю не вживав, нікому ніякої шкоди не завдав, характеризується позитивно і не схильний до зловживання алкогольним напоями, в даному випадку не мають суттєвого значення, оскільки його піддано адміністративному стягненню не за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин (порушення вимог п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України), а за відмову на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (порушення вимог п.2.5 зазначених Правил). Крім того, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, виражене тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції 25.12.2019 року у ОСОБА_1 в розумінні п.1, 4 розділу 1, п. 1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказівка ОСОБА_1 на протиріччя суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи є акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, однак в подальшому суд посилається на відмову ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного є надуманими, оскільки даний акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів якраз і є одним із доказів, в якому зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager 0214 в присутності двох свідків. Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що справа була розглянута з дотриманням вимог КУпАП, судом було забезпечено всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставинам справи в їх сукупності. Враховуючи вказані обставини, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим, вмотивованим та законним і не вбачає підстав для його скасування, а тому, повинно бути залишено без зміни, а вимоги його апеляційної скарги без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП України, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 03 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без зміни, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»