Постанова Львівський апеляційний суд № 438/356/19

Справа № 438/356/19 Головуючий у 1 інстанції: Слиш А.Т. Провадження № 22-ц/811/3000/19 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2020 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, в с т а н о в и л а: У березні 2019 року управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 надміру виплачену державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям у розмірі 15130 грн. 57 коп. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що на підставі поданої відповідачем заяви та документів про майновий стан її сім`ї, відповідачу у період з 01.11.2016 року по 30.04.2017 року та з 01.05.2017 року по 30.10.2017 року було призначено та виплачено державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям у розмірі 15130 грн. 57 коп. Однак, в результаті проведеної перевірки наданих відповідачем відомостей у декларації про доходи та майновий стан було встановлено, що у власності відповідача, крім житла, вказаного у заяві-декларації, є ще інше житло, а тому загальна площа житла перевищує 21 кв.м. на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв.м. на сім`ю, що згідно зі ст.7 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» є підставою для відмови у призначенні вказаного виду допомоги та припинення її виплати. У зв`язку з тим, що відповідач приховала та навмисно не подала достовірні відомості про свій майновий стан і добровільно не повернула отриману від держави соціальну допомогу, така підлягає стягненню з неї в примусовому порядку. Рішенням Бориславського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Бориславської міської ради Львівської області надміру виплачені (у вигляді державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям) кошти в розмірі 15130 грн. 57 коп. та 1921 грн. судового збору. Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_1 , просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що її сім`я підпадає під категорію малозабезпеченої сім`ї, а тому її безпідставно позбавлено права на отримання вказаного виду державної соціальної допомоги. Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження. Згідно з розпорядженням голови Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року №05.25/2020 та на підставі рішення зборів суддів Львівського апеляційного суду від 18 березня 2020 року, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, вирішено тимчасово, з 19 березня до 03 квітня 2020 року, не розглядати справи у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинити їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Однак, зазначені обмеження не стосуються, зокрема, цивільних справ, які призначені до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, а також у разі подання заяв учасниками про розгляд справи у їх відсутність. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 31.03.2020 року, є дата складення повного судового рішення - 31.03.2020 року. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Статтею 1 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» визначено, що державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога, допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї. Порядок надання такої допомоги регламентується статтею 4 цього Закону, якою, зокрема, передбачено, що до заяви про надання державної соціальної допомоги, яка подається уповноваженим представником сім`ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради, додаються: документ, що посвідчує особу, довідка про склад сім`ї, декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім`ї, довідка про наявність та розмір земельної частки (паю), довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції. У заяві дається згода сім`ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону. Призначення і виплата допомоги здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно зі статтею 7 Закону, державна соціальна допомога не призначається, зменшується її розмір або така припиняється, зокрема, у випадку, якщо у власності чи володінні малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв.м. на одного члена сім`ї та додатково 10,5 кв.м. на сім`ю. Аналогічне за змістом положення міститься й у п.10 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №250 від 24.02.2003 року (далі - Порядку). Відповідно до пункту 28 Порядку, якщо сім`єю приховано або навмисно подано недостовірні дані про її доходи та майновий стан, що вплинуло на встановлення права на призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям та визначення її розміру, внаслідок чого були надміру виплачені кошти, органи соціального захисту населення: визначають обсяг надміру виплачених коштів та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють уповноваженого представника малозабезпеченої сім`ї про обсяг надміру виплачених коштів та строки їх повернення; у разі врахування надміру виплачених коштів при виплаті соціальної допомоги у наступні періоди провадять щомісячні відрахування на підставі своїх рішень у розмірі не більш як 20 відсотків суми, що підлягає виплаті; у разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки вирішують питання про їх стягнення у судовому порядку. Судом встановлено, що, звернувшись із заявами від 21.11.2016 року та 11.05.2017 року про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, відповідач ОСОБА_1 подала декларацію про дохід та майновий стан своєї сім`ї (а.с.9), в якій вказала лише про належну їй на праві власності квартиру, загальною площею 29,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19), однак, відомостей про житловий будинок, загальною площею 44,2 кв.м., в АДРЕСА_2 , який також належить їй на праві власності (а.с.17-18), не вказала, а отже, приховала або навмисно подала недостовірні дані про свій майновий стан, що призвело до безпідставного призначення та виплати їй державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у період з 01.11.2016 року по 30.04.2017 року та з 01.05.2017 року по 30.10.2017 року у розмірі 15130 грн. 57 коп., які нею в добровільному порядку на повідомлення позивача не повернуті, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог позивача, оскільки такі в повній мірі відповідають наведеним вище нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору і не вказують на допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та/або процесуального права, які б були обов`язковою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бориславського міського суду Львівської області від 02 серпня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 31 березня 2020 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.