LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48571.380.2019.004614

від 25.03.2020 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий суддя у першій інстанції : Клименко О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 березня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.004614 пров. № А/857/1034/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Бруновської Н.В. суддів: Макарика В.Я., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання: Хомич О.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.004614 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Фірма «Нафтогазбуд» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ : 10.09.2019р. позивач Приватне акціонерне товариство «Фірма «Нафтогазбуд» (надалі ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд») звернувся в суд з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0035355112 від 03.05.2019р. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2019р. позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення - рішення № 0035355112 від 03.05.2019р. Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління Державної податкової служби у Львівській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт просить суд, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28.11.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. 24.03.2020р. на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про відкладення розгляду справи на період карантину. ч.2 ст.313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. При цьому, ч.3 цієї статті передбачено, що якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи. Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки учасники справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду, а їх участь у судовому засіданні не визнана обов`язковою. При цьому, суд враховує розумні строки розгляду справи. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. ст.229 КАС України передбачено, що фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав. 03.05.2019р. податковий орган провів камеральну перевірку своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. За результатами перевірки складено акт № 001276/13-01-51-12/1293961 від 03.05.2019р. в якому зазначено, що дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання в зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку. Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання передбачена п.126.1 ст.126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України. Зокрема, податковий орган встановив порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по податкових повідомленнях рішеннях від 11.01.2017р. № 000018120, від 25.04.2018р. № 0007471413, № 0007451413. Порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 27, 27, 27, 27, 27, 18, 18, 18, 18 календарних днів. На підставі акту перевірки контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 03.05.2019р. № 0035355112, яким до ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» застосовано штрафну санкцію за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 18 346,03 грн. Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого ( утриманого податку ) самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку фізичної особи та за рахунок такої виплати у строки передбачені цим Кодексом. Отже, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено обов`язок платника податків самостійно сплачувати виключно суму податкового зобов`язання зазначену у поданій ним податковій декларації. Дія цієї норми не розповсюджується на суми визначених контролюючим органом в тому числі податковими повідомленнями-рішеннями. п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: -при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; -при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Із змісту п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з врахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений сказаним кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Згідно п. 56.18 ст.56 Податкового кодексу України з врахуванням строків давності, визначених ст. 102 вказаного кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позов щодо визнання протиправним та\або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішення законної сили. Податкові повідомлення-рішення № 0000181201 та № 0000191201 від 11.01.2017 р. були предметом розгляду в справі № 813/410/17 за позовом ПАТ « Фірма «Нафтогаз» зо Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.03.2017р. визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000181201 та № 0000191201 від 11.01.2017р. Дана постанова набрала законної сили 19.04.2017р. Отже, на час проведення перевірки податковим органом ( 03.05.2019 р.) та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000181201 від 11.01.2017 р., податкове зобов`язання яке виникло на підставі даного податкового повідомлення-рішення є неузгодженим, оскільки позивач скористався своїм правом оскарження в судовому порядку. п.п. 60.1.4 п. 60.1 ст.60 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу. Тобто, податкові зобов`язання за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями зокрема, податкове повідомлення-рішення № 0000181201 від 11.01.2017р. яке зазначене в акті перевірки вважається відкликаним. Тому, у позивача відсутній податковий борг за даним податковим повідомленням-рішенням. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відсутність у ПАТ «Фірма «Нафтогаз» податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення № 0000181201 від 11.01.2017р. унеможливлює накладення штрафу відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України. Крім того, податкові повідомлень-рішень № 0007471413 та № 0007451413 від 25.04.2018р. були предметом розгляду в справі № 813/1947/18 за позовом ПАТ «Фірма «Нафтогаз» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. у справі № 813/1947/18 позов ПАТ «Фірма «Нафтогаз» залишено без розгляду. Отже, з врахуванням положень абз. 2 п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України обов`язок із сплати вищевказаних податкових повідомлень-рішень № 0007471413 та № 0007451413 від 25.04.2018р. виник 26.10.2018 р., по спливу 10-го терміну з дня набрання законної сили рішення у справі № 813/1947/18. Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Із даних зворотного боку облікової картки платника податків ПАТ «ФІРМА «НАФТОГАЗБУД» з ПДВ та відомостей з електронного кабінету платника ПДВ видно що станом на 30.04.2018р. у позивача по податку на додану вартість існувала переплата в розмірі 145 433,08 грн. (а.с. 23-26; 43-47) 05.05.2018р. позивачу податковим органом донараховано основний платіж за актом перевірки (поточний рік) згідно податкового повідомлення-рішення №0007471413 від 25.04.2018 р. на суму 154885,00 грн. (код операції 311), донараховано штрафні санкції за актом перевірки (поточний рік) згідно податкового повідомлення-рішення №0007471413 від 25.04.2018р. на суму 38721,25 грн. (код операції 301), донараховано штрафні санкції за актом поточного року згідно податкового повідомлення-рішення №0007451413 від 25.04.2018 р. на суму 202,80 грн. (код операції №61), донараховано штрафні санкції за актом поточного року згідно податкового повідомлення-рішення №0007451413 від 25.04.2018 р. на суму 1554,25 грн. (код операції №61), загальна сума донарахування основного платежу та штрафних санкцій на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень становить 195363,30 грн. Таким чином, враховуючи загальну суму донарахувань (195363,30 грн.) та суму переплати з податку на додану вартість (145433,08 грн.) станом на 05.05.2018 р. заборгованість позивача згідно податкових повідомлень-рішень №0007471413 та №0007451413 від 25.04.2018 р. становила 49930,22 грн. (195363,30 грн. - 145433,08 грн.). (а.с.26) 11.05.2018р. ПрАТ «ФІРМА «НАФТОГАЗБУД» на електронний рахунок ПДВ внесено кошти в розмірі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2351 від 11.05.2018р. 24.05.2018р. з електронного рахунку позивача списано кошти в рахунок оплати поточних платежів у сумі 89578,00 грн. в тому числі в рахунок оплати заборгованості у розмірі 49930,22 грн. (а.с.26,47), Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків ПАТ «Фірма Нафтогазбуд» з ПДВ у останнього станом на 24.05.2018р. недоїмка, сума пені та заборгованість відсутня. Отже, сума грошового зобов`язання ПАТ «Фірма Нафтогазбуд» згідно податкових повідомлень-рішень №0007471413 та №0007451413 від 25.04.2018р. повністю погашена позивачем за рахунок поточних платежів ще до початку процедури судового оскарження. Враховуючи подальшу процедуру судового оскарження, та день набрання законної сили ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 16.10.2018р. у справі №813/1947/18 про залишення позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Фірма Нафтогазбуд» без розгляду, який і є днем узгодження грошових зобов`язань, визначених у даних податкових повідомленнях-рішеннях, зазначені грошові зобов`язання, зважаючи на приписи норми абз. 2 п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України мали бути погашеними позивачем до 26 жовтня 2018 року включно. Як видно з матеріалів справи, грошові зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень №0007471413 та №0007451413 від 25.04.2018р. повністю погашені позивачем за рахунок поточних платежів 24.05.2018р., а тому строк сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного у зазначених податкових повідомленнях-рішеннях останній не порушив. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки податковий орган як суб`єкт владних повноважень діяв не у спосіб що визначені законами та Конституцією України. У відповідача відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафу відповідно до ст.126 Податкового кодексу України в розмірі 18346,03 грн., оскільки ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» не порушив п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України. Штрафна санкція нарахована податковим органом виключно за несплату трьох податкових повідомлень-рішень ( одне з яких скасоване в судовому порядку). Тобто це суми, визначені до сплати податковим органом, а не самостійно визначені позивачем, а тому податкове повідомлення-рішення № 0035355112 від 03.05.2019р. є протиправним яке слід скасувати. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки колегії суддів. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2019 року у справі № 1.380.2019.004614 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя Н.В. Бруновська Суддя В.Я. Макарик Суддя З.М. Матковська Постанова в повному обсязі складена 01.04.2020р.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»