Постанова 4856 № 560/435/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/435/20 Головуючий у 1-й інстанції: Салюк П.І. Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б. 01 квітня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Хмельницького окружного адміністративного суду на окрему ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної установи "Шепетівська виправна колонія №98" про скасування рішення, В С Т А Н О В И В : у січні 2020 року ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної установи «Шепетівська виправна колонія №98» про скасування рішення дисциплінарної комісії Державної установи «Шепетівська виправна колонія №98» від 20 лютого 2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності засудженого ОСОБА_2 та накладення на нього стягнення у вигляді «попередження». Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року позовну заяву повернуто особі, яка її подала у зв`язку із тим, що позивач не усунув недоліки вказані судом в ухвалі від 27 січня 2020 року. 17 лютого 2020 року суддею Хмельницького окружного адміністративного суду постановлено окрему ухвалу щодо порушення керівником апарату Хмельницького окружного адміністративного суду під час розгляду клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на оскарження постанови Державної установи "Шепетівська виправна колонія №98" про накладення стягнення від 20 лютого 2015 року. Не погодившись з підставами для винесення окремої ухвали, ОСОБА_1 та Хмельницький окружний адміністративний суд подали апеляційні скарги, в яких апелянти посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, подали до суду заяви в який просили справу розглянути без їх участі. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, а окрему ухвалу суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного. Постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що під час дослідження матеріалів позовної заяви №560/435/20 виявлено порушення відповідними працівниками апарату суду вимог Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №173 від 17 грудня 2013 року у редакції чинній до 01 січня 2020 року (Інструкція), а також інших законодавчих актів та положень законодавства України, які полягають у наступному. Так, 11 жовтня 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду із клопотанням про поновлення строку на оскарження постанови Державної установи "Шепетівська виправна колонія №98" про накладення стягнення від 20 лютого 2015 року. 21 жовтня 2019 року листом №вих.-127935/19, за підписом керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду, ОСОБА_2 надано відповідь на вищезазначене клопотання, відповідно до змісту якої керівник апарату повернув клопотання заявнику та рекомендував, у разі звернення до адміністративного суду після закінчення строків, установлених законом, подати разом із заявою про поновлення пропущеного строку позовну заяву. Водночас, із матеріалів позовної заяви встановлено, що відповідними працівниками апарату суду взагалі не було зареєстровано клопотання ОСОБА_2 від 11 жовтня 2019 року в АСДС, про що свідчить відсутність на аркушах клопотання реєстраційного штампу (реєстраційної позначки), як і не було здійснено автоматизованого розподілу клопотання між суддями. При цьому, не зареєстрований процесуальний документ було повернуто заявнику згідно листа керівника апарату суду, який фактично, у даному випадку, перебрав на себе повноваження судді та вирішив процесуальне питання, оскільки клопотання ОСОБА_2 не було зареєстровано, як вхідний документ та не розподілено АСДС для визначення відповідного судді, який на переконання суду і мав надати оцінку та розглянути клопотання ОСОБА_2 . Таким чином, вирішуючи клопотання ОСОБА_2 шляхом надання йому відповіді оформленої листом, керівник апарату створив перешкоди заявнику для реалізації передбаченого ст.ст. 13, 44 КАС України, його права на оскарження судового рішення та апеляційний перегляд. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що керівником апарату Хмельницького окружного адміністративного суду допущено грубі порушення стосовно належного виконання своїх посадових обов`язків, які виразились у не забезпеченні організації та контролю ведення діловодства в суді відповідно до інструкції з діловодства, розгляду та вирішення питань, які не відносяться до функціональних обов`язків та компетенції керівника апарату, що як наслідок призвели до порушення конституційних та гарантованих прав особи на звернення до суду, а також створення перешкоди заявнику для реалізації передбаченого ст.ст. 13, 44 КАС України, його права на оскарження судового рішення, що є підставою для постановлення окремої ухвали. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для винесення окремої ухвали, виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Відповідно до ч. 2 ст. 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Частиною 4 ст. 249 КАС України визначено, що в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні адміністративного спору з використанням передбачених адміністративним процесуальним законом засобів. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які адміністративний суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними. Окрема ухвала має бути обґрунтованою і вмотивованою. Вона може бути винесена тільки на підставі матеріалів, досліджених у суді, та має містити посилання на дійсні причини й умови, які сприяли вчиненню виявлених порушень. Таким чином, правовий аналіз вказаної статті свідчить про те, що підставою для постановлення окремої ухвали є порушення закону, встановлене судом в результаті дослідження доказів під час розгляду справи. При цьому, докази досліджуються судом лише після відкриття провадження у справі, а саме під час розгляду справи по сутті, тоді як нормами КАС України не передбачено дослідження доказів до відкриття провадження у справі. Із матеріалів справи встановлено, що ухвалою суду від 27 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху та ухвалою суду від 17 лютого 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Тобто, розгляд справи по суті не здійснювався. Проте, постановляючи окрему ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність порушень закону поза межами судового розгляду справи по суті під час повернення позовної заяви, що суперечить вимогам КАС України. Також, в порушення вимог ст. 249 КАС України судом першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки Хмельницького окружного адміністративного суду, територіального управління ДСА в Хмельницькій області та керівника апарату Хмельницького окружного адміністративного суду, які не є учасниками справи №560/435/20 та надав оцінку правовідносинам, які не стосуються предмету позову та виникли ще до подання ОСОБА_2 позовної заяви до суду. Крім того, в окремій ухвалі судом першої інстанції зазначено про порушення відповідними працівниками апарату суду вимог Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України №173 від 17 грудня 2013 року. Однак, вказана Інструкція застосовується в місцевих судах, апеляційних судах, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ. При цьому, порядок роботи з документами, що надходять до суду в окружних адміністративних судах регулюється Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України №174 від 17.12.2013 року. Проте, при постановленні окремої ухвали судом першої інстанції не досліджувалось дотримання працівниками апарату суду саме Інструкції №174 під час реєстрації клопотання ОСОБА_2 від 11 жовтня 2019 року. Таким чином, окрема ухвала постановлена судом першої інстанції без застосування законодавства, яке визначає правила ведення діловодства саме в адміністративних судах та порядок розгляду звернень громадян. З урахуванням наведеного колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для винесення окремої ухвали. Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення. Згідно ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки окрема ухвала постановлена судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню у повному обсязі. Керуючись ст.ст. 243, 249, 250, 308, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційні скарги ОСОБА_1 та Хмельницького окружного адміністративного суду задовольнити. Окрему ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної установи «Шепетівська виправна колонія №98» про скасування рішення, - скасувати. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст. 325 КАС України. Окрема ухвала суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку підлягає оскарженню відповідно до ч.7 ст. 249 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.