Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 694/1163/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 694/1163/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Дудніченко В.М. Суддя-доповідач: ШуркоО.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 березня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., при секретарі Коцюбі Т.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 16 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із заявою про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.11.2017 у справі від №694/1163/17 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991 із збільшенням пенсії на 1% заробітку, що становить 5504.32 грн., за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років, тобто за 20 років, починаючи з 26.03.2017 по 03.10.2017. Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 16 січня 2020 року заяву позивача задоволено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що відповідно до відомостей з автоматизованої системи виконавчих проваджень державним виконавцем Лисенком М.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №57321888, тобто державним виконавцем встановлено факт виконання відповідачем судового рішення у повному обсязі. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.11.2017 справі №694/1163/17 відповідачем на даний час не виконано. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.11.2017 у справі від №694/1163/17, залишеного без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2017 справа №694/1163/17 та ухвалою Верховного суду від 21.02.2018, задоволено позов ОСОБА_1 до Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, правонаступником якого є Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області, а саме: визнано протиправною бездіяльність Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, правонаступником якого є Головне управління пенсійного фонду України в Черкаській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням 1 % заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХІІ від 28.02.1991, починаючи з 26 березня 2017 року по 03 жовтня 2017 року та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яке є правонаступником Звенигородського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Черкаської області, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до положень ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №796-ХП від 28.02.1991 із збільшенням пенсії за кожний рік роботи понад встановлений стаж 15 років, починаючи з 26.03.2017 року по 03.10.2017 року. Неналежне виконання, на думку позивача, відповідачем рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.11.2017 у справі №694/1163/17 стало підставою для звернення до суду із заявою від 03.01.2020. №826/11209/18 Суд першої інстанції, задовольняючи вимоги, зазначені в заяві позивача від 09.01.2020, дійшов висновку, що на виконання рішення Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.11.2017 у справі №694/1163/19 відповідачем не здійснено перерахунок, а лише проведено розрахунок розміру пенсії. Такий розрахунок проведений не у відповідності до резолютивної частини судового рішення. За наслідком перегляду рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного оскарження, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків. Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1403-VIII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 1403-VIII завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. Частина 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону № 1404-VIII у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень. За приписами ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до п. 5 та 6 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання судового рішення у справі № 694/1163/17 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яке набрало законної сили, Звенигородським районним судом видано виконавчий лист від 04.07.2018 № 694/1163/17, на виконання якого державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Лисенком Максимом Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 57321888. 09.01.2020 державним виконавцем Лисенком М.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 57321888. Як вбачається з постанови про закінчення виконавчого провадження, останнє закінчене на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, колегія суддів погоджується із доводами апелянта, що постанова про закінчення виконавчого провадження винесена у зв`язку із фактичним виконанням судового рішення, тобто, державним виконавцем встановлено факт виконання Головним управлінням судового рішення у повному обсязі, при цьому, постанова про закінчення виконавчого провадження від 09.01.2020 ВП №57321888 позивачем не оскаржувалась. З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог, викладених у заяві позивача від 09.01.2020. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити. Ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 16 січня 2020 року скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні вимог заяви ОСОБА_1 - відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Василенко Я.М. Ганечко О.М.