Постанова Полтавський апеляційний суд № 538/1764/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 538/1764/19 Номер провадження 22-ц/814/237/20Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В.А. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді: Бутенко С.Б. Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В. за участю секретаря: Кальник А.М. розглянув в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2019 року у складі судді Бондарь В.А. у цивільній справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, в с т а н о в и в: В жовтні 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. звернувся до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання рішення суду. Заява мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області перебуває зведене виконавче провадження № 58581060 з примусового виконання виконавчого листа Лохвицького районного суду Полтавської області № 1617/3/2012 від 23.04.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/0028/82/72485 від 20.10.2006 року в сумі 112788,25 грн. та виконавчого листа Лохвицького районного суду Полтавської області № 1617/75/2012 від 26.03.2012 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 105830,49 грн. У своїй заяві про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2019 року за вих. № 114-39/11-19769 та № 114-39/11-19771 стягувач просив в рахунок погашення заборгованості перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру, загальною площею 57,9 кв.м, житловою площею 35,5 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та належить на праві власності ОСОБА_1 11.03.2019 року винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 58577431 та № 58576889, про що виконавцем повідомлено боржника у визначеному законодавством порядку (направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою боржника, яка вказана у виконавчому документі). Вказані виконавчі провадження були об`єднані у зведене виконавче провадження № 58581060 постановою від 11.03.2019 року. В цей же день було винесено постанову про арешт майна на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. В межах виконавчого провадження № 58581060 виконавцем вчинено дії, в результаті яких встановлено, що згідно повідомлення Управління соціального захисту населення Лохвицької РДА Полтавської області № 1103 від 07.06.2019 року за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 4 громадяни, серед яких є дві неповнолітні дитини, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . На запит приватного виконавця надійшла відповідь з Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, відповідно до якої орган опіки та піклування Лохвицької райдержадміністрації не надав дозволу на реалізацію квартири, яка є предметом іпотеки, враховуючи те, що ОСОБА_1 на вихованні має двох малолітніх дітей, які проживають з батьком у вказаній квартирі. Посилаючи на викладене, виконавець просив суд встановити спосіб та порядок виконання рішень Лохвицького районного суду Полтавської області від 14.03.2012 року по справі № 1617/75/2012 та від 12.04.2012 року по справі № 1617/3/2012 шляхом дозволу на примусову реалізацію предмета іпотеки, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без необхідності отримання дозволу органу опіки і піклування для подальшого виконання судового рішення в рамках зведеного виконавчого провадження № 58581060. Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2019 року у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що відмова органу опіки та піклування Лохвицької районної державної адміністрації про надання дозволу на примусову реалізацію вищевказаної квартири, яка належить ОСОБА_1 , де зареєстровані двоє неповнолітніх дітей, надана обґрунтовано та відповідає вимогам чинного законодавства, внаслідок чого приватний виконавець може продовжити здійснення реалізації завдань виконавчого провадження за рахунок іншого майна боржника. Не погодившись з вказаною ухвалою, приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Скрипник В.Л. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на передчасність та необґрунтованість ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що, діючи у відповідності до вимог Інструкції з організації з примусового виконання рішення, виконавцем було направлено запит на отримання дозволу до служби у справах дітей, хоча фактично вказаний дозвіл немає необхідності отримувати при примусовому виконанні рішення, оскільки такий дозвіл на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний лише на момент укладення договору іпотеки. Зазначає про те, що іншого майна, на яке може бути звернуто стягнення на виконання рішення суду про стягнення боргу, окрім квартири, за боржником не значиться. Вказує на помилковість висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі, зроблених без належної оцінки наданих доказів та належного з`ясування обставин справи. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного. Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За правилами, передбаченими пункту 1 частини 1 статті 374, статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З матеріалів справи вбачається, що постановами приватного виконавця Скрипника В.Л. від 11.03.2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 58577431 про примусове виконання виконавчого листа № 1617/3/2012, виданого 23.04.2012 року Лохвицьким районним судом Полтавської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором № 014/0028/82/72485 від 20.10.2006 року в сумі 112788,25 грн., що за курсом НБУ станом на 18.01.2012 року становить 14116,53 долари США, та виконавче провадження ВП № 58576889 про примусове виконання виконавчого листа № 1617/75/2012, виданого 26.03.2012 року Лохвицьким районним судом Полтавської області про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_6 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Полтавської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 105830,49 грн. Постановою виконавця від 11.03.2019 року вказані виконавчі провадження було об`єднано у зведене виконавче провадження ВП № 58577431. Згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно та з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, боржнику ОСОБА_1 на праві приватної власності належить 3-х кімнатна квартира, загальною площею 57,9 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка обтяжена нотаріально посвідченими договором іпотеки № 014/0028/82/72485 від 23.10.2006 року, укладеним між ОСОБА_1 та АПБ «Аваль» для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/002882/72485 від 23.10.2006 року,та договором іпотеки № 014/6645/82/103395 від 10.04.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 014/6645/82/103703 від 10.04.2008 року. Як вбачається з повідомлення Управління соціального захисту населення Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області № 1103 від 07.06.2019 року за вказаною адресою, крім ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровані члени його сім`ї: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно листа Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області від 03.10.2019 року за № 01-28/2319, орган опіки та піклування Лохвицької райдержадміністрації не надав дозволу на реалізацію квартири, яка є предметом іпотеки, враховуючи те, що ОСОБА_1 на вихованні має двох малолітніх дітей, які проживають з батьком в цій квартирі. Відмовляючи в задоволенні заяви приватного виконавця Скрипника В.Л. про встановлення способу та порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що по справі не встановлено. Відсутність дозволу органу опіки та піклування на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають малолітні діти боржника, не позбавляє виконавця можливості виконання рішення за рахунок іншого майна боржника. Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. За правилами частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Однією із засад судочинства визначених у статті 129 Конституції України є обов`язковість судового рішення. Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Відповідно до частин 1, 3 статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Таким чином, правовою підставою для зміни способу виконання судового рішення є встановлений судом факт неможливості його виконання у спосіб, визначений у резолютивній частині відповідного рішення. Згідно з частиною 4 статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав та інтересів дітей при наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, яке належить дітям. У пункті 67 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866, визначено, що дозвіл на вчинення правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина надається районною, районною у м. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом міської, районної в місті ради за поданням служби у справах дітей після проведення зазначеною службою перевірки документів за місцем знаходження майна протягом одного місяця з дня надходження заяви на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини лише у разі гарантування збереження її права на житло і оформляється рішенням, витяг з якого видається заявникам службою у справах дітей. Для здійснення правочинів щодо нерухомого майна дитини батьки, опікуни або піклувальники подають службі у справах дітей документи, зазначені у пункті 66 цього Порядку. Служба у справах дітей розглядає протягом 10 робочих днів подані документи та з`ясовує наявність (відсутність) обставин, що можуть бути підставою для відмови у наданні дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини. Рішення районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади про надання дозволу на вчинення правочинів щодо нерухомого майна дитини або відмову у його наданні може бути оскаржено до суду. Відповідно до пункту 28 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Якщо такий дозвіл не надано, виконавець продовжує виконання рішення за рахунок іншого майна боржника, а в разі відсутності такого майна повертає виконавчий документ стягувачу з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої статті 37 Закону. З урахуванням вищенаведеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про можливість продовження виконавцем здійснення реалізації завдань виконавчого провадження за рахунок іншого майна боржників. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на те, що рішеннями суду, які підлягають виконанню, було задоволено позови АТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення з солідарних боржників заборгованості за кредитним договором, а не звернення стягнення на предмет іпотеки, що має відбуватися з дотриманням процедури, встановленої Законом України «Про іпотеку». Вимога виконавця про зміну способу та порядку виконання судових рішень шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки без необхідності отримання дозволу органу опіки та піклування не ґрунтується на нормах закону та фактично тягне зміну судового рішення по суті та зміну способу захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України, що є неприпустимим. Враховуючи викладене, підстав для скасування оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги приватного виконавця Скрипника В.Л. апеляційним судом не вбачається, а тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є безпідставною та підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду - залишенню без змін. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича - залишити без задоволення. Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя: С.Б. Бутенко Судді: О.І. Обідіна О.В. Прядкіна