Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/4075/20

Провадження № 33/4820/223/20 Справа № 686/4075/20 Головуючий в 1-й інстанції Логінова С. М. Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Бондар В. В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 березня 2020 року м.Хмельницький Хмельницький апеляційний суд в складі: головуючої-судді Бондар В.В., з участю секретаря судового засідання Габая А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Хмельницькому справу за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2020 року,- В с т а н о в и в : Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено штраф в розмірі 10 200 грн., що становить шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору. ОСОБА_1 визнано винним у тому, що 30 січня 2020 року о 23 год. 50 хв. в м. Хмельницькому, по вул. С. Бандери, 28/1, він керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці очей не реагують на світло, порушення мови, координації рухів) та в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі, як видно з її змісту, ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції щодо нього скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що постанова суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Вказує, що протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі незазначено свідків, які були присутні під час вказаних подій та не були допитані. Працівниками поліції при складанні протоколу не було роз`яснено його права і обов`язки. Транспортний засіб не вилучався, що є порушенням ст. 265-2 КУпАП та свідчить про невідповідність дій поліцейських з процедурою оформлення матеріалів. Вважає, що працівниками поліції не встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Вказує, що огляд на стан наркотичного сп`яніння проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, оскільки працівники поліції не пропонували пройти огляд на сп`яніння на місці зупинки та за допомогою яких приладів це буде зроблено, а відразу запропонували пройти огляд в медичному закладі. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, письмові заяви про відкладення розгляду справи не надходили, докази поважності причин нез`явлення суду не надавались, в зв`язку з чим апеляційний суд вважає можливим здійснювати розгляд справи у його відсутність. Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 - скасувати та прийняти нову про закриття провадження на підставі п.1 ст. 247 КУпАП з таких підстав. Твердження апелянта, що працівниками поліції не встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не можуть бути враховані, позаяк як видно з відеозапису фіксування правопорушення, апелянт керував вищевказаним транспортним засобом, якого зупинили працівники поліції. Під час оформлення матеріалів ОСОБА_1 не заперечував, що транспортним засобом керував, а лише вказував, що втомився та спішить додому. В матеріалах справи наявна нескасована постанова про накладення адміністративного стягнення щодо ОСОБА_1 за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом). Вищевказані обставини дають підстави вважати, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом працівниками поліції доведено. Доводи апеляційної скарги щодо недотримання працівниками поліції вимог відповідних нормативних актів, які регламентують порядок проведення огляду та направлення на огляд водіїв, в тому числі, на стан наркотичного сп`яніння, знайшли своє підтвердження. Вирішуючи справу, суд першої інстанції допустив порушення вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи і вирішення її в точній відповідності з законом. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються із наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення. Апеляційний суд зауважує, що суд першої інстанції безпосередньо не допитував свідків в судовому засіданні, а тому не міг посилатись на їх письмові пояснення. Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103. Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, як підстави для скасування постанови суду, що в протоколі не зазначено працівниками поліції свідків, які були присутні під час вказаних подій, оскільки такі свідки вказані у протоколі, а також пояснення таких свідків додані до матеріалів справи, тому такі доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що протокол не відповідає вимогам ст.256 КУпАП та не можуть бути враховані апеляційним судом. Доводи апеляційної скарги, що працівниками поліції не було роз`яснено його права та обов`язки не можуть бути враховані, як підстави для скасування постанови суду з цих підстав. Апелянт відповідно до вимог чинного законодавства отримав копію протоколу про адміністративне правопорушення, своїм підписом у протоколі підтвердив факт роз`яснення йому поліцейським прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП при оформленні матеріалів про адміністративне правопорушення. Вказаний протокол був підписаний апелянтом без будь-яких зауважень та застережень (а.с.1). Твердження апелянта, що направлення на огляд особи на стан наркотичного сп`яніння проведене з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, є обґрунтованими. Згідно ч.2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Ч.3 ст. 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Тобто проведенню огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я, згідно чинних норм законодавства має передувати проведення такого огляду на місці. Виключення встановлені п.8 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року №1452/735, за яким лише у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим відразу у закладі охорони здоров`я. П. 12 Розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Проте такі вимоги підзаконного акту суперечать ч.2 ст. 266 КУпАП, що має вищу юридичну силу, за якою огляд водія на стан сп`яніння, в тому числі й наркотичного чи іншого, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків, тобто саме на місці зупинки, лише після чого, за наявності відповідних правових підстав, огляд може бути проведений у відповідному закладі охорони здоров`я після направлення водія для такого огляду (ч. 6 ст. 266 КУпАП). Апеляційним судом встановлено, що при фіксуванні відмови від проходження огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я не було дотримано передбаченої законом процедури, оскільки працівники поліції на місці зупинки транспортного засобу не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, від якого ОСОБА_1 відмовився, що давало б підстави для проведення його огляду у закладі охорони здоров`я. Також апеляційний суд зауважує, що як видно з відеозапису доданого до матеріалів справи, працівники поліції в присутності свідків пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, проте не вказували свідкам на будь-які ознаки сп`яніння та в стані якого сп`яніння, на їх думку, перебуває ОСОБА_1 (а.с. 6). Крім того, в наданих письмових поясненнях свідків також не зазначено від проходження огляду на стан якого саме сп`яніння відмовився ОСОБА_1 (а.с.3, 4), а протокол цими свідками не підписувався. Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Відтак відмова від огляду, направлення на який здійснювалось з недотриманням встановленого порядку, не може тягти настання відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно ст.ст.9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі. Доводи апелянта, що працівниками поліції не було його відсторонено від керування транспортним засобом, що є окремою підставою для скасування постанови, на увагу не заслуговують. Відсутність в справі даних щодо відсторонення водія від керування транспортного засобу чи тимчасового затримання транспортного засобу згідно ст. 265-2 КУпАП свідчить, на переконання апеляційного суду, лише про відсутність в справі таких даних. Суд першої інстанції при розгляді справи щодо ОСОБА_1 зазначеним порушенням закону та фактичним обставинам не надав належної оцінки, прийшов до передчасного висновку щодо наявності допустимих доказів вини останнього у вчиненні інкримінованого правопорушення. З цих підстав апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, постанову суду слід скасувати, а провадження в справі щодо ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 лютого 2020 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладення штрафу в сумі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнення з ОСОБА_1 судового збору в сумі 420 грн. 40 коп., - скасувати та прийняти нову постанову. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя