Ухвала КАС ВС № 160/9123/18

УХВАЛА 30 березня 2020 року Київ справа №160/9123/18 адміністративне провадження №К/9901/6805/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Желтобрюх І.Л., суддів - Білоуса О.В., Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 5 лютого 2020 року у справі №160/9123/18 за позовом Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування рішення про опис майна у податкову заставу та податкової вимоги, в с т а н о в и в : Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду 5 лютого 2020 року, позов Акціонерного товариства «Дніпропетровський стрілочний завод» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задоволено: визнано протиправною та скасовано податкову вимогу відповідача №1309-46 від 7 листопада 2018 року про сплату податкового боргу в розмірі 14094296,25 грн за платежем «орендна плата з юридичних осіб»; визнано протиправним та скасовано рішення відповідача №13/14367980 від 7 листопада 2018 року про опис майна АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» у податкову заставу; зобов`язано відповідача виключити з інтегрованої картки АТ «Дніпропетровський стрілочний завод» за платежем «орендна плата з юридичних осіб» ІС «Податковий блок» відомості про наявність податкового боргу в сумі 14094296,25 грн. Справа розглянута судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження. Відповідач із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. За наслідками перевірки касаційної скарги суддею-доповідачем встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною четвертою статті 328 КАС України визначений вичерпний перелік підстав касаційного оскарження судових рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. В залежності від підстави касаційного оскарження судового рішення додаткові вимоги до касаційної скарги встановлені положеннями абзаців другого - четвертого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень обґрунтування у касаційній скарзі щодо неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 цієї статті як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Як на підставу до відкриття касаційного провадження заявник касаційної скарги наводить абзац перший пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, в контексті положень якого вказує, що судами попередніх інстанцій при вирішенні справи не було взято до уваги пояснення контролюючого органу щодо предмета спору, та не досліджено усі докази, що в кінцевому результаті призвело до правильного вирішення спору. Поряд із тим, недослідження судами зібраних у справі доказів як порушення норм процесуального права й безпосередня підстава до скасування судових рішень може бути підставою для касаційного оскарження (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України) за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, про що прямо зазначено в пункті 1 частини другої статті 353 цього Кодексу. Разом з тим, відповідач в касаційній скарзі не зазначає про наявність жодної з підстав для касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду 5 лютого 2020 року, які передбачені пунктами 1, 2, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Окрім того, скаржником не надано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги, як це передбачено частиною четвертою статті 330 КАС України. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент звернення до суду) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. З матеріалів касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач є юридичною особою, звернувся до суду в 2018 році та заявив вимоги як майнового характеру (скасування податкової вимоги на загальну суму 14094296,25 грн), так і немайнового (визнання протиправним і скасування рішення про опис майна у податкову заставу). Відповідно до вимог статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру позивачу (юридичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за позов немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2018 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складав 1762 грн. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент звернення з касаційною скаргою) за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Судовий збір за подання до адміністративного суду вказаного позову складав 213176,44 грн (1762 грн + 211414,44 грн). Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить 426 352,88 грн (213176,44 грн х 200%). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер.р-ні/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Код банку отримувача (МФО): 899998. Рахунок отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055») .Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд). Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою, другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху та надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Недоліки касаційної скарги слід усунути шляхом зазначення підстави касаційного оскарження судових рішень, встановлених статтею 328 КАС України, а також надання доказів оплати судового збору. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 329 - 332 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної податкової служби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду 5 лютого 2020 року у справі №160/9123/18 залишити без руху. Надати скаржнику строк десять днів з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач І.Л. Желтобрюх Судді О.В. Білоус М.М. Гімон